АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вплив взяття крові на організм донора, протипоказання до донорства крові

Для донорів встановлено верхню межу одноразової здачі крові - не більше 450 мл. Як вже говорилося вище, для донорів молодше 20 років і старше 55 років ця межа обмежується дозою 300 мл (зазвичай це 250 мл). Це дозволяє запобігти розвитку у донорів залізодефіцитної анемії. Протягом 5 днів після кожної здачі крові в обсязі 400 мл відбувається зниження рівня гемоглобіну на 10 % від початкового. Повне відновлення вихідного рівня гемоглобіну відбувається приблизно за 1 міс. Кількість еритроцитів зазвичай відновлюється до вихідного рівня трохи раніше - до 15 - 25 - го дня. Але необхідно враховувати різну здатність кровотворної системи до відновлення в залежності від віку донора: так у осіб молодше 20 років і старше 55 років показники гемопоезу відновлюються дещо повільніше, тому для них і введені деякі обмеження по дозі крові,що здається.

Обов’язково перевіряють за картотекою дані донорів за результатами попередніх обстежень:наявність у них антитіл до ВІЛ-1, ВІЛ-2 і гепатиту С; антигену гепатиту В (HBsAg); активність аланінамінотрансферази (АЛТ); результати серологічного дослідження на сифіліс. Відповідно до інструкції з проведення медичного огляду донорів існують абсолютні та тимчасові протипоказання щодо давання крові.

Абсолютні протипоказання (недопущення до донорства незалежно від давності захворювання та результатів лікування):

— гемотрансмісивні хвороби;

— серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба I–II ст., ішемічна хвороба серця, атеросклероз, ендартеріїт, пороки серця);

— захворювання органів дихання;

— захворювання органів травлення (гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки);хвороби печінки та жовчних шляхів (хронічні захворювання печінки, зокрема токсичного походження, калькульозний холецистит з приступами, що повторюються, та явищами холангіту, цироз печінки);

— шкірні хвороби (захворювання шкіри запального та інфекційного характеру, псоріаз, екземи, пухирчасті дерматози, грибкові ураження шкіри, гнійничкові захворювання шкіри);

— деякі інші захворювання органів та систем організму.

Тимчасові протипоказання — такі, що забороняють бути донором протягом певного періоду. Цей період часу може тривати від кількох днів до кількох років. До таких тимчасових протипоказань належать чинники ризику зараження гемотрансмісивними хворобами, а саме:

— попередні трансфузії крові та її компонентів;

— нанесення татуювання чи лікування голковколюванням;

— перебування за кордоном понад 2 місяці;

— перенесені деякі інфекційні хвороби;

— період вагітності та лактації;

— період менструації (менш як 5 днів після закінчення);

— щеплення;

— прийом лікарських препаратів (менш як 2 тижні після закінчення курсу лікування антибіотиками, менш як 3 дні після застосування анальгетиків чи саліцилатів);

— прийом алкоголю (менш як за 48 год).

На сьогодні дуже серйозною проблемою у світі є поширення небезпечних захворювань, що можуть передаватися з трансфузіями крові та її компонентів: СНІД, гепатити, цитомегаловірус, сифіліс, пріонові інфекції та ін. Саме від ретельності обстеження донорів та обов’язкового скринінгу їхньої крові залежить безпека хворих, які отримують лікування компонентами донорської крові. Заклади служби крові проводять обов’язкові дослідження донорської крові на антитіла до ВІЛ-1 та ВІЛ-2, антитіла до гепатиту С, HBsAg, серологічні проби на сифіліс та рівень аланінамінотрансфераз.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав