Вікарук А.В
Пільгові зуби /Віршовані гуморески/
Шанувальники поезії вже знайомі з Тернопільським поетом
Арсеном Вікаруком із попередньо виданих книг. А зараз читацьким
колам автор вперше пропонує збірку віршованого гумору, де
любителі сміху зможуть віднайти твори на власні смаки і
вподобання.
Редактор Володимир Кравчук
Художник Орест Пашкарчук
Усі права застережені Вікарук А.В.
Пашкарчук О.О.
Колисці мого дитинства
селу Голошинці
В невеличкому селі, із трішки дивною назвою Голошинці на Тернопільщині, я мав честь двічі народитися: перший раз – першого січня 1939-го року, хрестили восьмого січня, метрика, видана польським чиновником, загубилась в часи війни; другий – 8-го січня, свідоцтво про народження видане радянським бюрократом не то п'яним,
не то без тями в церковних книгах, записи в котрих велись на польській мові.
Життєву мудрість з раннього дитинства черпав із усних переказів шанованих сільських мудреців-штукарів, проніс її через життя, і десь
аж на восьмому десятку зрозумів, що не маю права піти у космічні мандри і не залишити хоч якогось сліду на поросі доріг свого дитинства. Отож, шановні односельчани, до Вас мій голос:
Я – із сільських плугатарів,
Для Вас я рідний, не чужинець.
Прийміть в когорту штукарів –
Я родом теж із Голошинець.
Ваш земляк – Арсен Вікарук, в доробку
якого (при бажанні) Ви зможете відшукати ще такі збірки, як:
“Межа”, “Занедбаний сад”, “Вічне і тлінне”, “П’ята Ахілла”,
“Листи без зворотньої адреси”, “Тайни роздоріж”.
Пам’ятна дата 5
У гараж водій заїхав…
Там – іще один.
Всі злітаються під вечір –
Вільні, без дружин.
Став сусід усіх скликати
Друзів до стола:
– В мене свято, в мене дата
Неабияка.
Тож давайте по чарчині,
Щоб вас і мене
Цілувало лихо в спину,
Якщо дожене.
– Вибачай, нема дарунків…
Ось хіба оце…
Дістають хто що – хто пляшку,
Хліб, а хто – сальце.
– Мабуть в тебе кругла дата,
Адже ж неспроста
У твоїм гаражнім царстві
Повна чистота?
– Що ж до кругленької дати –
То судіть самі:
…надцять років, один місяць
І двадцять три дні.
Тож прошу пошанувати,
Без високих фраз,
Скромний день цей, що буває
У житті лиш раз.
01.11.2014
* * *
Живу, труджусь, відпочиваю
В своєму Новому Селі,
В Тернопіль лише приїжджаю
У п’ятницю – на вихідні.
І знов гараж, вітають друзі,
Чекає чарочка хмільна …
(Сорокаградусна в повазі –
Чомусь ніхто не п'є вина!)
А на закуску яйця, сало
І огірочок теж іде;
Коли ж цього часом замало –
Консерва виручить – НЗ.
Вінчає вечір чорна кава:
Хто п’є розчинну, хто з зерна,
Хто чай зелений… Йде забава.
Незадоволених – нема.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 439 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
|