АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Блювотні, румінаторні та відхаркувальні засоби

Прочитайте:
  1. Адсорбуючі засоби
  2. Аналептичні засоби, що діють переважно на спиний мозок,адаптогени.
  3. Анестезуючі засоби
  4. Антигіпертензивні засоби
  5. АНТИСЕПТИЧНІ ЗАСОБИ (протимікробні)
  6. Б. Газоподібні наркотичні засоби.
  7. Болями. Необхідно отримати дані про засоби контрацепції.
  8. Вагітним з передлежанням плаценти проносні засоби протипоказані. При необхідності призначають
  9. ВИСНАЖЕННЯ (засоби освіжувальні, що тонізують)

 

Блювота - це складний захисний акт, у якому беруть участь гладенькі м'язи стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, глотки та скелетні м'язи діафрагми, черевної стінки і гортані. Узгодженість скорочень різних груп м'язів забезпечується блювотним центром, що міститься в довгастому мозку. Він може збуджуватися безпосередньо деякими речовинами (наприклад, апоморфіном) та рефлекторно після подразнення чутливих рецепторів відповідних рефлексогенних зон - слизової оболонки кореня язика, глотки, шлунка, верхніх відрізків тонкого кишечнику, а також серозних оболонок печінки, нирок, очеревини.

Блювотні засоби прямої дії збуджують центр відразу після всмоктування в кров. Дія ж рефлекторних засобів проявляється через тривалий проміжок часу, протягом якого відбувається поступова сумація імпульсів у центрі блювоти. При цьому з'являються і поступово посилюються явища нудоти, слинотечі, потовиділення, підвищення секреції бронхіальних залоз. Але першим симптомом нудоти (Nausea) є посилення секреції залоз верхніх дихальних шляхів, що являє собою відхаркувальний ефект.

Дія малих доз блювотних засобів може обмежитися лише підсиленням секреції бронхіальних залоз та активацією функції війчастого епітелію.

Дія більш високих доз супроводжується посиленням секреції слинних та шлункових залоз, моторики шлунка і перистальтики кишечнику, а в жуйних - моторики передшлунків. У таких дозах блювотні засоби застосовують у жуйних як румінаторні при атоніях і гіпотоніях передшлунків.

Дія більш високих доз супроводжується антиперистальтикою шлунка і блювотою навіть у жуйних тварин, для яких цей акт є неприродним. Акт блювоти відсутній також у коней та кролів.

Таким чином, у практиці ветеринарної медицини блювотні засоби рефлекторної дії залежно від доз можуть використовуватись як відхаркувальні, румінаторні та блювотні.

Із засобів центральної дії застосовують лише апоморфін.


Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)