АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Виконання роботи. Завдання 1. Вивчити первинну меристему верхівкової бруньки елодеї (Elodea canadensis) на постійному мікропрепараті

Завдання 1. Вивчити первинну меристему верхівкової бруньки елодеї (Elodea canadensis) на постійному мікропрепараті

Алгоритм роботи. При малому збільшенні мікроскопа в центральній частині бруньки розглянути видовжений конус наростання з округлою верхівкою (меристематична зона), нижче якої починається примордіальна зона. У примордіальній зоні з’являються первинні горбочки – молоді зачатки листків. У пазухах деяких листків є вторинні горбочки, які дають початок бічним паросткам (пазушним брунькам). Тут відбуваються процеси диференціації клітин.

При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову конуса наростання і зони диференціації. Клітини конуса наростання паренхімні, з великим, темнозабарвленим ядром, густою цитоплазмою і тонкими оболонками. Вакуолі відсутні. Переміщуючи препарат і розглядаючи клітини, розташовані по осі нижче, можна простежити повільні зміни в будові клітин. Розміри клітин збільшуються, в цитоплазмі з’являються вакуолі. На деякій відстані від конуса наростання в примордіальній зоні серед паренхімних клітин меристеми можна знайти тяжі прозенхімних клітин.

Зробити підписи до рисунка 3.1.

А – ________________________________ 1 – ________________________ Б – ________________________________ 2 – ________________________ В – ________________________________ 3 – ________________________ Г – ________________________________ ________________________

Рис. 3.1 – Верхівкова брунька пагона елодеї

Завдання 2. Вивчити будову епідерми листка пеларгонії (Pelargonia zonale) – дводольної рослини

Алгоритм роботи. З нижньої сторони листка зняти безбарвну шкірочку, розмістити її в краплі води або гліцерину зовнішньою стороною до покривного скельця та приготувати тимчасовий препарат.

При малому збільшенні мікроскопа розглянути клітини епідерми, визначити їхню форму й орієнтацію продихів. Знайти два типи волосків.

При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову клітин. Оболонки клітин епідерми звивисті, мають товсту оболонку, великі вакуолі, цитоплазму, що займає пристінне положення і ядро. Хлоропласти в клітині відсутні. Між клітинами епідерми розташовані замикаючі клітини продихового апарату зі щілиною між ними. Замикаючі клітини містять хлоропласти, оболонки замикаючих клітин, що утворюють продихову щілину більш товсті, ніж зовнішні.

Зробити підписи до рисунка 3.2.

1 – ________________________ 2 – ________________________ ________________________ 3 – ________________________ 4 – ________________________ 5 – ________________________ 6 – ________________________ 7 – ________________________ 8 – ________________________ 9 – ________________________

Рис. 3.2 – Будова епідерми листка пеларгонії

Завдання 3. Вивчити будову епідерми листка півника германського (Iris germanica) – однодольної рослини

Алгоритм роботи. З будь-якої сторони листка зняти шматочок епідерми, захопивши його пінцетом з боку надрізу, покласти в краплю води або гліцерину зовнішньою стороною доверху і приготувати тимчасовий препарат. Розглянути при малому збільшенні мікроскопа. Клітини епідерми листка півника досить великі, довгі, серед них у заглибленнях розташовані дрібні замикаючі клітини, зорієнтовані по довжині клітин епідерми.

Зробити підписи до рисунка 3.3.

А Б В

А – _____________________________________________________________ Б – _____________________________________________________________ В – _____________________________________________________________ 1 – _____________________________ 4 – __________________________ 2 – _____________________________ 5 – __________________________ 3 – _____________________________ 6 – __________________________

Рис. 3.3. – Будова епідерми листка півника германського

Завдання 4. Вивчити будову перидерми і сочевички у стеблах бузини (Sambucus racemosa)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз зовнішньої частини стебла бузини, покласти його в краплю Судан-ІІІ і приготувати тимчасовий препарат. Можна використати також постійний препарат.

При малому збільшенні мікроскопа вибрати ділянку препарату, на якій добре видно перидерму і сочевички. Вивчити будову перидерми, починаючи з верхніх шарів. Протопласти клітин відмерли, за виключенням внутрішніх рядів, де можуть бути помітні ядра, що не встигли зруйнуватися. Під корком (фелемою) розташований шар пласких тонкостінних клітин меристеми – коркового камбію, або фелогену, до центру стебла від якого знаходиться шар живої хлорофілоносної тканини фелодерми. Фелема, фелоген, фелодерма разом складають перидерму.

Більша частина сочевички заповнена пухко розташованими клітинами, що округлилися. Корковий камбій під сочевичкою ділиться і частина відкладених ним клітин не встигла ще диференціюватися в постійну тканину і на вигляд не відрізняється від фелогену.

Зробити підписи до рисунка 3.4.

1 – _______________________________________________________________

2 – ______________________________ 4 –_____________________________

3 – ______________________________ 5 –_____________________________

Рис. 3.4. – Будова перидерми стебла бузини

Питання для самоконтролю

1. Яка різниця в будові клітин меристеми і диференційованих клітин?

2. До яких меристем відносяться конуси наростання пагона та кореня?

3. Яку меристему називають первинною, а яку вторинною?

4. Як називається основний шар клітинної оболонки, що прилягає до її первинного шару?

5. Яким реактивом можна пофарбувати клітковину?

6. Яких властивостей набувають здерев’янілі оболонки? За допомогою якого реактиву можна виявити здерев’янілі оболонки?

7. Чому під час окорковіння оболонок вміст клітин відмирає?

8. В яких тканинах зустрічаються здерев’янілі, окорковілі, кутинізовані оболонки?

9. Чим відрізняються прості пори від облямованих?

10. Чому епідерміс називають первинною покривною тканиною?

11. Із яких структурних елементів складається продиховий апарат?

12. За якими ознаками можна відрізнити епідерму листка однодольних рослин від дводольних?

13. У чому полягає різниця між будовою клітин корку та епідерми?

14. З якого комплексу тканин складається перидерма?

15. Як через корок здійснюється газообмін і транспірація?

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 862 | Нарушение авторских прав