 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Ситуаційні завдання. 1. Хворий Н. 27 років поступає із скаргами на виражену загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38,5 С
1. Хворий Н. 27 років поступає із скаргами на виражену загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38,5 С, задуху, набряки нижніх кінцівок. З анамнезу стало відомо, що вживає наркотичні речовини протягом 5 років. При обстеженні звертає на себе увагу двобічна пневмонія, лейкопенія, гепато- і спленомегалія, посттромбофлебітичний синдром (ПТФС) нижніх кінцівок. Що є ймовірною причиною стану хворого: А. Вторинний сепсис В. Двобічна пневмонія С. ПТФС D. Цироз печінки Е. Хвороба Верльгофа
2. Хвора Р., 23 роки поступила в ургентному порядку до хірургічного стаціонару через 3 доби від початку захворювання зі скаргами на розповсюджені болі в животі, нудоту, загальну слабкість, лихоманку. Об’єктивно: АТ=70/40 мм.рт.ст., пульс 120 на хв. Звертає на себе увагу виражена блідість шкірних покривів, липкий холодний піт, аускультативно – відсутність перистальтичних шумів. За даними УЗД – наявність рідини у черевній порожнині. Виконано лапаротомію. В черевній порожнині – до 1,5л. гнійно-фібринозного ексудату, тубооваріальна пухлина зліва, яка займає всю порожнину малого тазу з перфоративним отвором до 2 см. в діаметрі. Яка етіологія даного стану: А. Загальний перитоніт В. Гінекологічний сепсис С. Інфекційно-токсичний шок D. Місцевий невідмежований перитоніт Е. Місцевий відмежований перитоніт
3. Хворий С., 43 роки оперований з приводу панкреонекрозу. Виконану некректомію хвоста підшлункової залози, марсопулізацію, холецистостомію, санацію, дренування черевної порожнини, лапаростомію. Післяопераційний період супроводжується тахіпное, тахікардією, лейкопенією і помірною діастазурією. Яка ймовірна причина важкого перебігу післяопераційного періоду: А. Загальний перитоніт В. Абдомінальний сепсис С. Двобічна пневмонія D. Місцевий відмежований перитоніт Е. Флегмона заочеревинного простору
4. Хворий М., 63 років госпіталізований із синдромом жовтяниці. За даними УЗД: холедохолітіаз, ектазія жовчних шляхів. За даними ФГДС: гнійний холангіт, папіліт. Пульс 96 на хв., АД=100/40 мм.рт.ст. Лейкопенія, кахексія, гіпербілірубінемія, коагулопатія, лихоманка. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого: А. Вірусний гепатит В. Біліарний сепсис С. Абсцес печінки D. Псевдотуморозна форма панкреатиту Е. Пухлина головки підшлункової залози
5. Хворий М., 63 років госпіталізований із синдромом жовтяниці. За даними УЗД: холедохолітіаз, ектазія жовчних шляхів. За даними ФГДС: гнійний холангіт, папіліт. Пульс 96 на хв., АД=100/40 мм.рт.ст. Лейкопенія, кахексія, гіпербілірубінемія, коагулопатія, лихоманка. Який із методів лікування найбільш доцільно використати в даному випадку на першому етапі: А. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія В. Антибактеріальна терапія С. Лапаротомія, холедохотомія D. Панкреодуоденальна резекція (ПДР) Е. Ендоскопічна папіллосфінктеротомія (ЕПСТ) та холедохолітоекстракція (ХЛЕ)
6. Хвора 81 року після перенесеного інсульту 2 роки тому з лівобічним геміпарезом госпіталізована у важкому стані з гіпотензією та тахікардією. За лабораторними даними: лейкопенія, помірна гіпербілірубінемія. При огляді куприкової ділянки виявлено дефект шкіри чорного кольору розмірами 19*15 см. з гіперемією шкіри навколо до 5 см., яка розповсюджується на поперек. Не зважаючи на виконання ПХО гнійника, хвора 12 годин померла. На аутопсії мали місце абсцеси печінки. Яка ймовірна причина смерті хворої: А. Септичний шок В. Первинний сепсис С. Метастатичний сепсис D. Повторний інсульт Е. Мезентеріальний тромбоз
7. Хворий 35 років поступив до приймального відділення лікарні зі скаргами на набряк лівої гомілки, гіперемію шкіри, лихоманку. АТ=100/60 мм.рт.ст., пульс 100 на хв. З анамнезу відомо, що протягом двох років вживає наркотичні речовини. Встановлено діагноз: флегмона лівої гомілки. Яка повинна бути послідовність лікування даного хворого: А. Передопераційна підготовка в умовах ВАІТ, розкриття флегмони В. Консервативна терапія в умовах хірургічного відділення та хірургічне лікування в плановому порядку С. Розкриття флегмони, лікування в умовах хірургічного відділення D. Розкриття флегмони, лікування в амбулаторних умовах Е. Консервативне лікування в амбулаторних умовах
8. Хворий 43 років знаходився на лікуванні у реанімаційному відділенні хірургічного стаціонару з приводу гнійно-запального процесу правої стопи та декомпенсацією цукрового діабету. Раптово виникла гіпертермія, пульс ниткоподібний 140 уд/хв., АТ=80/60 мм.рт.ст., шкірні покриви бліді, покриті холодним липким потом, олігоанурія, нейропсихічні розлади. Який стан виник у хворого: А. Гострий респіраторний дистрес-синдром В. ДВЗ-синдром С. Септична енцефалопатія D. Гостра наднирникова недостатність Е. Септичний шок
9. Хвора 41 року поступила до хірургічного стаціонару з діагнозом післяопераційна вентральна защемлена кила. Виконано герніолапаротомію. Під час ревізії грижевого вмісту виявлено нежиттєздатну петлю тонкої кишки. Виконана резекція останньої з накладанням анастомозу “side-to-side”. Впродовж 3 днів після операції хвора знаходилась на ШВЛ. На 4 день виникла значна гіпертермія, лейкопенія зі значним паличкоядерним зсувом. Живіт при пальпації м’який, незначно болючий в ділянці післяопераційної рани. Симптоми подразнення очеревини негативні. Перистальтика в’яла. Яка ймовірна причина виникнення післяопераційного сепсису: А. Розлитий перитоніт внаслідок недостатньої санації черевної порожнини В. Розлитий перитоніт внаслідок неспроможності анастомозу С. Нозокоміальна пневмонія D. Флегмона заочеревинного простору Е. Нагноєння післяопераційної рани
10. Пацієнтка 73 років госпіталізована у важкому стані до хірургічному стаціонару з клінікою перфорації порожнинного органу. З анамнезі стало відомо, що хвора приймає нестероїдні протизапальні препарати у зв’язку з поліартритом. Виразковою хворобою страждає останні 5 років. Оперована. Виконано ушивання перфоративного отвору не дивлячись на явища пілоростенозу. Післяопераційний період ускладнився кровотечею з виразки задньої стінки ДПК. На 7 добу з дренажа почав виділятися дуоденальний вміст. Виконана релапаротомія, висічення дзеркальних виразок ДПК, ліквідовані підпечінковий і піддіафрагмальний абсцеси, сформована лапаростома. Не зважаючи на комплекс післяопераційної терапії у ВАІТ хвора померла. Яка причина летального наслідку: А. Абдомінальний сепсис В. Геморагічний шок С. Неспроможність анастомозу D. Гіповолемічний шок Е. Поліорганна недостатність
11. Хворий 54 років госпіталізований у відділення хірургічних інфекцій через 4 доби після ножового поранення передньої черевної стінки зі скаргами на гнійні виділення з рани, нудоту, багаторазову блювоту. При обстеженні звертало на себе увагу: АТ=90/60 мм.рт.ст., пульс 130/хв., за даними рентгенографії ОЧП – наявність тонкокишкових рівнів. Виконано лапаротомію, некректомію м’яких тканин гіпогастральної ділянки, резекцією сегменту некротично зміненої тонкої кишки, санацію, дренування черевної порожнини. Яке ускладнення виникло у хворого: А. Механічна кишкова непрохідність В. Абдомінальний сепсис С. Місцевий невідмежований перитоніт D. Міжпетельний абсцес Е. Гостра наднирникова недостатність
12. Хворий 38 років доставлений до септичного центру із скаргами на гіпертермію (38-39 С), субіктеричність шкіри та склер, почуття важкості у правому підребер’ї, відсутність апетиту, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 4 місяці тому оперована з приводу флегмонозного холециститу, холангіту. Післяопераційний період ускладнився підпечінковим абсцесом. При обстеженні крові: ремітуюча гіпербілірубінемія, висівається стрептокок. На УЗД серця – ендокардит. При УЗД ОЧП помірна ектазія жовчних шляхів. Яка етапність лікування хворої: А. Комплексна терапія, включаючи папіллосфінктеротомію з лаважом жовчного дерева В. Антибактеріальна терапія С. Гемосорбція D. Плазмаферез Е. Ультрафільтрація
13. Хвора Н., 58 років доставлена у важкому стані до реанімаційного відділення. При огляді: мармуровість шкіри, холодний липкий піт. АТ=80/40 мм.рт.ст., пульс 120 на хв.., тахіпное, гіпертермія до 40 С. За лабораторними даними: лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом вліво. З анамнезу відомо: 2 тижні тому оперована з приводу післяін’єкційного абсцесу правої сідниці. При ревізії рана чиста і заповнена грануляціями, її розміри 3*0,5 см. Не дивлячись на комплекс інтенсивної терапії хвора померла через 12 годин. Яка причина смерті хворої: А.Гострий сепсис В. Вторинний сепсис С. Підгострий сепсис D. Хронічний сепсис Е. Блискавичний сепсис
14. Хворий 26 років госпіталізований у важкому стані, який супроводжувався гіпертермією, нестабільною геодинамікою, тахіпное, лейкопенією, загальмованість. З анамнезу відомо, що він був оперований у районній поліклініці з приводу абсцедуючого фурункулу задньої поверхні шиї. Інтенсивна терапія в умовах реанімації була неефективною і хворий помер через добу. Яка причина смерті хворого: А. Раньовий сепсис В. Метестатичний сепсис С. Підгострий сепсис D. Хронічний сепсис Е. Блискавичний сепсис
15. Хворий 38 років госпіталізований до хірургічного відділення зі скаргами на виражений набряк правої гомілки, який з’явився після пошкодження арматурою шкіри та м’яких тканин. При цьому шкіра навколо рани гіперемована, гаряча на дотик. При рентгенологічному обстеженні кісткової деструкції не виявлено, але визначається периостит в ділянці рани. При виконанні хірургічної обробки гнійника звертало на себе увагу землистий колір м’язів гомілки з великою кількістю гнійних затьоків. Не дивлячись на виконану некректомію стан хворого залишався важким протягом тижня. Чим обумовлений післяопераційний перебіг хворого: А. Раньовим сепсисом В. Імунодефіцитом С. Аутоімунним процесом D. Септичним шоком Е. Хронічним сепсисом
16. Хвора 53 років госпіталізована до хірургічного стаціонару у важкому стані з явищами загальної інтоксикації з наявністю гнійно-запального процесу лівої гомілки. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому була травма останньої. При огляді: ділянка шкіри 10*7 см. яскраво-червоного кольору з наявністю пухирів, заповнених серозним вмістом, навколо – набряк та гіперемія шкіри, явища лімфангоїту. Який найбільш вірогідний етіологічний чинник даного захворювання: A. E. coli B. Staph. aureus C. Strept. haemolyticus D. B. fragilis E. Proteus mirabilis
17. У хворого на сепсис, що знаходився на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії сепсису раптово виникла задуха, ціаноз, явища набряку легень. На рентгенограмі ОГП – дифузні тіні. Оксигенотерапія та реанімаційні заходи були неефективними і хворий помер. Яке ускладнення мало місце: А. Пневмоторакс В. Ателектаз С. Двобічна пневмонія D. Гострий респіраторний дистрес-синдром Е. Інфаркт міокарду 18. Хворий К., 43 років, госпіталізований через добу від початку захворювання, прооперований з приводу дифузного перитоніту, причиною якого була перфоративна виразка ДПК. На 2 добу після операції стан хворого погіршився, наростали явища інтоксикації, він втратив контакт з оточуючими. Що є причиною негативної динаміки: А. Абдомінальний сепсис В. Первинний сепсис С. Гострий сепсис D. Підгострий сепсис Е. Септичний шок
19. Хворий К., 43 років, госпіталізований через добу від початку захворювання, прооперований з приводу дифузного перитоніту, причиною якого була перфоративна виразка ДПК. На 2 добу після операції стан хворого погіршився, наростали явища інтоксикації, він втратив контакт з оточуючими. Яку групу антибактеріальних засобів найбільш доцільно використати в даному випадку: А. Цефалоспорини ІІІ покоління В. Фторхінолони С. Аміноглікозиди D. Напівсинтетичні пеніциліни Е. Карбапенеми
20. Хворий Н., 64 років доставлений в клініку у важкому стані, кахектичний, адинамічний з іктеричністю шкіри та склер, відчуттям важкості у правому підребер’ї, субфебрильною температурою. За даними КТ визначається помірна ектазія жовчних шляхів з дрібними утвореннями неправильної форми правої та лівої долі печінки. Вищезазначений стан почав прогресувати близько 6 місяців тому. Яке обстеження необхідно виконати хворому для деталізації діагнозу: А. Пункцію печінки В. Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ) С. УЗД серця D. Реографію печінки Е.Електроенцефалографію(ЕЕГ)
Література
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 689 | Нарушение авторских прав |