| Бинт і його елементи, правила накладання бинтових пов’язок  Бинт – стрічка будь-якої тканини, скатана у валик. В залежності від матеріалу, з якого вони виготовлені, бинти бувають: марлеві, фланелеві, еластичні, трубчасті трикотажні, еластичні сітчасто – трубчасті (ретеласт), гумові. Бинт має: - головку (скатана частина бинта); - початок бинта (вільна частина); - спинку (зовнішня частина бинта); - черевце (внутрішня частина бинта). Правила накладання бинтових пов’язок: · хворий (потерпілий) повинен перебувати в зручному для нього положенні, а частина тіла, що бинтується, повинна бути доступна з усіх боків; · частина тіла, яку будуть бинтувати, повинна бути нерухомою і, по можливості, розташовуватися на рівні грудей того, хто бинтує; · частині тіла, яка бинтується, надається таке положення, в якому вона буде перебувати після накладання пов'язки (найголовніше – це функціонально вигідне положення); · якщо хворий не в змозі утримати частину тіла, що бинтується, в необхідному положенні, то це здійснює помічник того, хто накладає пов'язку; · той, хто накладає пов'язку, повинен перебувати віч – на – віч із хворим і весь час стежити за його станом, а після накладання пов'язки уточнити, чи не відчуває хворий яких-небудь незручностей у зв’язку з накладено пов'язкою; · головку бинта беруть у праву руку, а початок – у ліву і бинтують зліва направо, при цьому спинка головки бинта повинна бути звернена до поверхні тіла хворого, а черевце – назовні; · у бинтуванні повинні брати участь обидві руки: однією розмотують бинт, а другою – моделюють пов'язку. Виняток із правила: при накладанні пов'язки на ліве око, ліве вухо, ліву молочну залозу і пов'язки Дезо на праву руку, головку бинта беруть у ліву руку, початок бинта – у праву і бинтують справа наліво; · закріплюють початок бинта (фіксуючий тур) поруч із ділянкою ушкодження, але не на самій рані, двома – трьома круговими ходами, накладеними досить щільно; · бинтують у напрямку зліва направо, від периферії до центру, планомірно закриваючи всю необхідну поверхню за певною методикою, в залежності від форми ділянки тіла і функцій пов'язки; · кожний наступний тур бинта повинен закривати попередній на ½ або 2/3 його ширини (спинка бинта повинна рівномірно прилягати до поверхні, що бинтується, не утворюючи складок і випинань, а при накладанні закріплюючого тура – не створювати стискання); NB.Голівку бинта необхідно розгортати по поверхні, що бинтується, не відриваючись від неї: · зміну напрямків ходу бинта, перегини та ін. бажано проводити поза зоною рани; · кінець бинта після накладання пов'язки найчастіше закріплюють у тому самому місці, де закріплюється і його початок, так, щоб вузол не локалізувався в місці патологічного процесу і не турбував хворого; · накладена пов'язка повинна відповідати наступним вимогам: - міцно утримувати матеріал і не порушувати кровопостачання; - по можливості, не обмежувати рухів (якщо це не іммобілізуюча пов'язка); · після накладання пов'язки слід звернути увагу на колір шкірних покривів і пульсацію периферичних артерій нижче ділянки, де накладена пов'язка. 
 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 945 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |