Бинт і його елементи, правила накладання бинтових пов’язок
Бинт – стрічка будь-якої тканини, скатана у валик.
В залежності від матеріалу, з якого вони виготовлені, бинти бувають: марлеві, фланелеві, еластичні, трубчасті трикотажні, еластичні сітчасто – трубчасті (ретеласт), гумові.
Бинт має:
- головку (скатана частина бинта);
- початок бинта (вільна частина);
- спинку (зовнішня частина бинта);
- черевце (внутрішня частина бинта).
Правила накладання бинтових пов’язок:
· хворий (потерпілий) повинен перебувати в зручному для нього положенні, а частина тіла, що бинтується, повинна бути доступна з усіх боків;
· частина тіла, яку будуть бинтувати, повинна бути нерухомою і, по можливості, розташовуватися на рівні грудей того, хто бинтує;
· частині тіла, яка бинтується, надається таке положення, в якому вона буде перебувати після накладання пов'язки (найголовніше – це функціонально вигідне положення);
· якщо хворий не в змозі утримати частину тіла, що бинтується, в необхідному положенні, то це здійснює помічник того, хто накладає пов'язку;
· той, хто накладає пов'язку, повинен перебувати віч – на – віч із хворим і весь час стежити за його станом, а після накладання пов'язки уточнити, чи не відчуває хворий яких-небудь незручностей у зв’язку з накладено пов'язкою;
· головку бинта беруть у праву руку, а початок – у ліву і бинтують зліва направо, при цьому спинка головки бинта повинна бути звернена до поверхні тіла хворого, а черевце – назовні;
· у бинтуванні повинні брати участь обидві руки: однією розмотують бинт, а другою – моделюють пов'язку.
Виняток із правила: при накладанні пов'язки на ліве око, ліве вухо, ліву молочну залозу і пов'язки Дезо на праву руку, головку бинта беруть у ліву руку, початок бинта – у праву і бинтують справа наліво;
· закріплюють початок бинта (фіксуючий тур) поруч із ділянкою ушкодження, але не на самій рані, двома – трьома круговими ходами, накладеними досить щільно;
· бинтують у напрямку зліва направо, від периферії до центру, планомірно закриваючи всю необхідну поверхню за певною методикою, в залежності від форми ділянки тіла і функцій пов'язки;
· кожний наступний тур бинта повинен закривати попередній на ½ або 2/3 його ширини (спинка бинта повинна рівномірно прилягати до поверхні, що бинтується, не утворюючи складок і випинань, а при накладанні закріплюючого тура – не створювати стискання);
NB.Голівку бинта необхідно розгортати по поверхні, що бинтується, не відриваючись від неї:
· зміну напрямків ходу бинта, перегини та ін. бажано проводити поза зоною рани;
· кінець бинта після накладання пов'язки найчастіше закріплюють у тому самому місці, де закріплюється і його початок, так, щоб вузол не локалізувався в місці патологічного процесу і не турбував хворого;
· накладена пов'язка повинна відповідати наступним вимогам:
- міцно утримувати матеріал і не порушувати кровопостачання;
- по можливості, не обмежувати рухів (якщо це не іммобілізуюча пов'язка);
· після накладання пов'язки слід звернути увагу на колір шкірних покривів і пульсацію периферичних артерій нижче ділянки, де накладена пов'язка.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 874 | Нарушение авторских прав
|