Які є види деформації копит у коней?
плоскі, стиснуті, косі, торцеві, повні, криві, тупокутні
гіперплазовані чи гіпоплазовані
крихкі і ламкі
клиноподібні
Л-1, с. 369
162. Для розчищення та обрізування у тварин застосовують:
ножиці Купера, щипці Занда, Амосова
копитний ніж, копитні щипці, копитні ножиці тощо
щипці Мюзо, щипці Телятникова
щипці Телятникова, Бурдіццо
Л-4, с. 259
163. Розчищення копитця розпочинають:
з підошви, особливо ретельно розчищають аксіальний жолобок
з обрізування відрослого копитового рогу
з обрізуванням рогу м’якушів
з обрізування підошовного рогу
Л-1, с. 368
164. Фіброзна (зовнішня) оболонка очного яблука побудована з:
склери, рогівки
райдужки, війкового тіла, власне судинної оболонки
сітківка
кришталика
Л-1, с. 376
165. Рефракція ока – це:
здатність ока до чіткого розпізнавання предметів, які знаходяться на різній відстані
після заломлення променів світла в середовищі ока, не з’єднується в одній точці
здатність оптичної системи ока в стані спокою заломлювати назальні промені і збирати в одній точці
здатність ока змінювати свою рефракцію
Л-1, с. 379
166. Кератоскопією встановлюють:
стан рогівки, її сферичність та дзеркальність
зміни на кон’юнктиві повіки, склери, кришталику
запалення сітківки
стан сітківки
Л-1, с.386
167. Боковим фокусним освітленням встановлюють:
зміни рогівки, склери, кон’юнктиви, зміни у райдужній оболонці передньої та задньої камер ока, передній поверхні кришталика
зміни сітківки
склад захисних пристосувань ока
стан кришталика
Л-1, с. 382
168. За допомогою Пуркін’є-Сансоновського зображення встановлюють:
стан рогівки і склери
стан кришталика та прозорість заломлюючих середовищ
запалення сітківки
задньої камери ока
Л-4, с. 269
169. Офтальмоскопом встановлюють:
стан рогівки і склери
прохідність світла через середовища ока, стан сітчастої оболонки ока
стан захисних пристосувань ока
стан періорбіти та повік
Л-1, с. 383
170. Блефарит – це:
запалення повік
вивертання повік
завертання повік
запалення рогівки
Л-1, с. 384
171. Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
наявність серозного або серозно-слизового ексудату, блефароспазм, припухлість кон’юнктиви, сильне почервоніння, болючість ока, підвищення місцевої температури
наявність серозно-гнійних витіків із внутрішнього кута ока, блефароспазм. Запальний процес може переходити на рогівку
наявність витікань фібринозного ексудату. На поверхні кон’юнктиви знаходять фібринозну плівку
наявність помутніть кришталика
Л-3, с. 416
172. Для гландулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
гіперплазія лімфатичних фолікулів поверхні третьої повіки
гіперплазія поверхневої сльозової залози третьої повіки
кон’юнктива значно набрякає, звужується і випинається з очної щілини внаслідок гнійного запалення не тільки кон'юнктиви, а й прилеглої сполучної тканини
запалення слизової протоки
Л-1, с. 385
173. Розрізняють форми поверхневого кон’юнктивіту:
фібринозний, фолікулярний, некротичний
дифтеритний флегмонозний, гангренозний
катаральний, фібринозний, гнійний
геморагічний
Л-1, с. 385
174. Катаракта – це:
запалення очного яблука
помутніння кришталика та його капсули
помутніння рогівки і склоподібного тіла
запалення сітківки
Л-7, с. 134
175. Причиною телязіозного керато-кон’юнктивіту є:
стрептококи, стафілококи, кишкова паличка
телязії, гіповітаміноз, рикетсії, хламідії, мікоплазми
лептоспіри, гриби, лістерії, мікобактерії
анаеробна інфекція
Л-7, с. 135
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 576 | Нарушение авторских прав
|