АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які зміни другої стадії артрозу?

Прочитайте:
  1. А.4.14.2. Лабораторні зміни: діагностика та диференціальна діагностика
  2. Анестезія біля круглого отвору - знеболювання другої гілки трійчастого нерва (верхньощелепного нерва).
  3. В клінічній картині другої форми акушерського перитоніту на початку захворювання домінує парез
  4. В яких тканинах проходять морфологічні зміни при параартикулярній флегмоні?
  5. Варикозне розширення вен лівої нижньої кінцівки. Хронічний тромбофлебіт підшкірних вен в стадії загострення
  6. Вибір методу лікування рака шийки матки залежить від стадії процесу. У молодих хворих з
  7. ВІКОВІ ЗМІНИ
  8. Вікові зміни величини акомодації нормального ока
  9. Вікові зміни серцево-судинної системи
  10. Гематологічні зміни під час вагітності

значна деформація суглобів, їх потовщення, сильна кульгавість кінцівки, що спирається

змін при клінічному дослідженні не відмічається, але при рентгеноскопії знаходять незначні кісткові розростання

кульгавість кінцівки, що обпирається, яка зменшується під час руху; можливі потріскуючі звуки в уражених суглобах

повне руйнування суглобового хряща

Л-3, с. 339

 

128. Дати визначення поняття періоститу:

запалення кісткового мозку

запалення окістя (надкісниці)


запалення кісткової речовини

запалення слизової сумки

Л-1, с. 308

 

129. Гострий асептичний періостит характеризується:

різким болісним припуханням,підвищенням температури, до 4–7 доби запальні явища поступово зникають

випотіванням серозно-фібринозного ексудату, поступово тканина ущільнюється, розростається сполучна тканина

підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу і дихання, зрушенням лейкоцитарної формули вліво, місцеві запальні ознаки дуже виражені

виникають зміни при повторних ушкодженнях

Л-1, с. 309

 

130. Природжені переломи виникають:

під час розвитку плода у матці

при захворюваннях м’язів

під дією сильної травми

під час атрофії м’язів

Л-3, с. 346

 

131. Переломи в ділянці тіла кістки називають:

епіфізарні

діафізарні

метафізарні

епіфізіалізні

Л-3, с. 346

 

132. Поперечні переломи такі:

в яких лінія перелому перпендикулярна до довгої осі кістки

в яких місцях злому кістка гвинтоподібна

в яких площина перелому проходить під гострим кутом до довгої осі кістки

в яких відмічають осколки

Л-1, с. 312; Л-3, с. 347

 

133. Під час клінічного дослідження переломів встановлю­ють достовірні симптоми:

біль, припухлість

деформація, порушення функції

патологічна рухливість кінцівки, крепітація уламків

парези, паралічі

Л-3, с. 225

134. Лікування закритих переломів досягається:

в разі потреби – репозиції та іммобілізації уламків

накладанням бинтової пов’язки

накладанням лігатурної пов’язки

накладання спеціальної пов’язки

Л-1, с. 314

135. Інтрамедулярний (внутрішньокістковий) остеосинтез застосо­вують:

при переломах трубчастих і пластинчастих кісток спицями (штифтами)

дротяні шви у вигляді петлі

гвинти, шурупи, пластини

гіпсовий матеріал

Л-3, с. 316

 

136. Зміцненню гіпсової пов’язки надають:

накладанням більше 6–8 шарів бинта

накладанням шин (фанерних, дротяних)

накладанням нагіпсованого бинта з перегинами

накладанням товстого шару підкладкового матеріалу

Л-1, с. 324

 

137. Копито у коня сформоване:

третім і четвертим пальцями

другим пальцем

третім пальцем

другим і третім пальцями

Л-3, с. 358

 

138. До складу копита, крім шкіри, відносять:

копитову і човникову кістки, частину вінцевої кістки, копито­вий суглоб, кінцеві сухожилки пальцевих м’язів

роговий башмак, основу шкіри копита

нижню ділянку кінцівки (від п’ястя до плесни)

роговий башмак, копитова, п’ясна і плеснові кістки

Л-3, с. 358

 

139. Копитова облямівка (обвідка) – це:

валик, що формує роговий башмак

вузька безволоса смужка шкіри, що утворює глазур

підошовна поверхня копита, де розміщена копитова стрілка

бокова ділянка копита

Л-4, с. 229


140. Міцність рогу залежить від:

наявності в ньому солей кальцію

наявності в ньому сполук міді

наявності в ньому сірки та зв’язаної води

наявність в ньому води

Л-4, с. 231

 

141. Для нормального функціонування копитцевого рогу необ­хідно оптимальний відсоток насиченоі вологи:

до 15%

15−25%

більше 25%

до 5%

Л-1, с. 339

 

142. Протиударна стійкість копитового рогу підвищується при:

надмірній вологості

низькій вологості

нормальній вологості

вміст солей кальцію

Л-1, с. 339

 

143. Флегмона вінчика – це:

обмежене гнійне запалення його підшкірної основи

інкапсульоване гнійне запалення його підшкірної основи

розлите гнійне запалення його підшкірної основи

утворення кров’яного згустка в його основі

Л-1, с. 341

 

144. Пододерматитом називають:

запалення вінчика

запалення обвідки копита

запалення основи шкіри

запалення білої лінії

Л-1, с. 343

 

145. Причинами розвитку асептичного дифузного (ревматичного) пододерма­титу є:

намулення, надмірне обрізування копит тощо

поїдання зіпсованого корму, надмірної кількості легко­пере­травних, вуглеводних, концентрованих кормів, вторинно – у хворих маститом чи ендометритом

проникні рани та їх інфікування, занесення мікрофлори з рухом крові

несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу

Л-1, с. 344

146. Розвиток ревматичного запалення копит зумовлене:

дією гістаміну

порушенням обміну речовин

надмірною вологістю в приміщенні

нестачею мінеральної годівлі

Л-1, с. 344

147. Причиною виникнення гнійного пододерматиту є:

порушення умов утримання і годівлі

інфікування ран, тріщин тощо, ускладнення асептичного пододерматиту

надмірна зволоженість у приміщенні

несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу

Л-1, с. 385

 

148. Мікрофлора за гнійного пододерматиту потрапляє:

при утриманні тварин на жорсткій підлозі

при надмірній зволоженості в приміщенні

безпосередньо після ушкодження, як ускладнення асептичного пододерматиту

порушенні антисанітарних правил

Л-1, с. 385

 

149. Запальний процес при глибокому гнійному пододерма­титі розвивається, в першу чергу:

у судинному шарі основи шкіри

у сосочковому шарі основи шкіри

у судинному та сосочковому шарі основи шкіри

у копитовому суглобі

Л-1, с. 346

 

150. Діагноз при поверхневому і глибокому гнійному пододерматиту встановлюють:

за результатами рентгенографії

на підставі характерних клінічних ознак

оглядом, пальпацією, пункцією

аускультацією, пасивними рухами

Л-1, с. 346

 

151. Ексудат, що виділяється при глибокому гнійному пододер­матиті, буде:

рідкої консистенції, темного кольору

густої консистенції, білого кольору

сморідного запаху, бурого відтінку

кров’яний ексудат

Л-1, с. 346

152. Прогноз за поверхневого пододерматиту:

сумнівний

сприятливий

обережний

несприятливий

Л-1, с. 346

153. З метою видалення ексудату з вогнища запалення при гнійному пододерматиті застосовують:

антисептичні порошки

лікувальні ванни (креоліну, дьогтю, іхтіолу тощо)

гіпертонічні розчини

ізотонічні розчини

Л-1, с. 346

 

154. Некротичний пододерматит виникає при потраплянні збуд­ника інфекції:

Bac. Nekrophorum

гр. Clostridium

Bact. Proteus vulgaris

Bact. Coli commune

Л-1, с. 346

 

155. Виразковий пододерматит (виразка Рустергольца) уражає ділянку:

м’якуша

підошовний ріг;

на межі підошви з м’якушем

ділянку білої лінії

Л-6, с. 175

 

156. Гнильний розпад рогової капсули копитець (копитна гниль) у овець розвивається при потраплянні:

стрептококів, стафілококів тощо

зб. Fusiformis nodosis

зб. групи анаеробів

грибки

Л-1, с. 351

 

157. Які лікувально-профілактичні заходи будуть запропоно­вані при гнильному розпаді рогової капсули копитець у овець?

комплексні: профілактичні заходи при виявленні інфекційної хвороби та за хірургічної обробки

курс антибіотикотерапії

хірургічні обробки із застосуванням антисептичних речовин

застосування біологічно активних речовин

Л-1, с. 352

158. Внаслідок хвороб копитець розвиваються деформації:

гіпертрофія копитець

порушення форми копитець

гіпортрофія копитець

лімакс копитець

Л-1, с. 241


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 525 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.011 сек.)