 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Які зміни другої стадії артрозу?значна деформація суглобів, їх потовщення, сильна кульгавість кінцівки, що спирається змін при клінічному дослідженні не відмічається, але при рентгеноскопії знаходять незначні кісткові розростання кульгавість кінцівки, що обпирається, яка зменшується під час руху; можливі потріскуючі звуки в уражених суглобах повне руйнування суглобового хряща Л-3, с. 339
128. Дати визначення поняття періоститу: запалення кісткового мозку запалення окістя (надкісниці) запалення кісткової речовини запалення слизової сумки Л-1, с. 308
129. Гострий асептичний періостит характеризується: різким болісним припуханням,підвищенням температури, до 4–7 доби запальні явища поступово зникають випотіванням серозно-фібринозного ексудату, поступово тканина ущільнюється, розростається сполучна тканина підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу і дихання, зрушенням лейкоцитарної формули вліво, місцеві запальні ознаки дуже виражені виникають зміни при повторних ушкодженнях Л-1, с. 309
130. Природжені переломи виникають: під час розвитку плода у матці при захворюваннях м’язів під дією сильної травми під час атрофії м’язів Л-3, с. 346
131. Переломи в ділянці тіла кістки називають: епіфізарні діафізарні метафізарні епіфізіалізні Л-3, с. 346
132. Поперечні переломи такі: в яких лінія перелому перпендикулярна до довгої осі кістки в яких місцях злому кістка гвинтоподібна в яких площина перелому проходить під гострим кутом до довгої осі кістки в яких відмічають осколки Л-1, с. 312; Л-3, с. 347
133. Під час клінічного дослідження переломів встановлюють достовірні симптоми: біль, припухлість деформація, порушення функції патологічна рухливість кінцівки, крепітація уламків парези, паралічі Л-3, с. 225 134. Лікування закритих переломів досягається: в разі потреби – репозиції та іммобілізації уламків накладанням бинтової пов’язки накладанням лігатурної пов’язки накладання спеціальної пов’язки Л-1, с. 314 135. Інтрамедулярний (внутрішньокістковий) остеосинтез застосовують: при переломах трубчастих і пластинчастих кісток спицями (штифтами) дротяні шви у вигляді петлі гвинти, шурупи, пластини гіпсовий матеріал Л-3, с. 316
136. Зміцненню гіпсової пов’язки надають: накладанням більше 6–8 шарів бинта накладанням шин (фанерних, дротяних) накладанням нагіпсованого бинта з перегинами накладанням товстого шару підкладкового матеріалу Л-1, с. 324
137. Копито у коня сформоване: третім і четвертим пальцями другим пальцем третім пальцем другим і третім пальцями Л-3, с. 358
138. До складу копита, крім шкіри, відносять: копитову і човникову кістки, частину вінцевої кістки, копитовий суглоб, кінцеві сухожилки пальцевих м’язів роговий башмак, основу шкіри копита нижню ділянку кінцівки (від п’ястя до плесни) роговий башмак, копитова, п’ясна і плеснові кістки Л-3, с. 358
139. Копитова облямівка (обвідка) – це: валик, що формує роговий башмак вузька безволоса смужка шкіри, що утворює глазур підошовна поверхня копита, де розміщена копитова стрілка бокова ділянка копита Л-4, с. 229 140. Міцність рогу залежить від: наявності в ньому солей кальцію наявності в ньому сполук міді наявності в ньому сірки та зв’язаної води наявність в ньому води Л-4, с. 231
141. Для нормального функціонування копитцевого рогу необхідно оптимальний відсоток насиченоі вологи: до 15% 15−25% більше 25% до 5% Л-1, с. 339
142. Протиударна стійкість копитового рогу підвищується при: надмірній вологості низькій вологості нормальній вологості вміст солей кальцію Л-1, с. 339
143. Флегмона вінчика – це: обмежене гнійне запалення його підшкірної основи інкапсульоване гнійне запалення його підшкірної основи розлите гнійне запалення його підшкірної основи утворення кров’яного згустка в його основі Л-1, с. 341
144. Пододерматитом називають: запалення вінчика запалення обвідки копита запалення основи шкіри запалення білої лінії Л-1, с. 343
145. Причинами розвитку асептичного дифузного (ревматичного) пододерматиту є: намулення, надмірне обрізування копит тощо поїдання зіпсованого корму, надмірної кількості легкоперетравних, вуглеводних, концентрованих кормів, вторинно – у хворих маститом чи ендометритом проникні рани та їх інфікування, занесення мікрофлори з рухом крові несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу Л-1, с. 344 146. Розвиток ревматичного запалення копит зумовлене: дією гістаміну порушенням обміну речовин надмірною вологістю в приміщенні нестачею мінеральної годівлі Л-1, с. 344 147. Причиною виникнення гнійного пододерматиту є: порушення умов утримання і годівлі інфікування ран, тріщин тощо, ускладнення асептичного пододерматиту надмірна зволоженість у приміщенні несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу Л-1, с. 385
148. Мікрофлора за гнійного пододерматиту потрапляє: при утриманні тварин на жорсткій підлозі при надмірній зволоженості в приміщенні безпосередньо після ушкодження, як ускладнення асептичного пододерматиту порушенні антисанітарних правил Л-1, с. 385
149. Запальний процес при глибокому гнійному пододерматиті розвивається, в першу чергу: у судинному шарі основи шкіри у сосочковому шарі основи шкіри у судинному та сосочковому шарі основи шкіри у копитовому суглобі Л-1, с. 346
150. Діагноз при поверхневому і глибокому гнійному пододерматиту встановлюють: за результатами рентгенографії на підставі характерних клінічних ознак оглядом, пальпацією, пункцією аускультацією, пасивними рухами Л-1, с. 346
151. Ексудат, що виділяється при глибокому гнійному пододерматиті, буде: рідкої консистенції, темного кольору густої консистенції, білого кольору сморідного запаху, бурого відтінку кров’яний ексудат Л-1, с. 346 152. Прогноз за поверхневого пододерматиту: сумнівний сприятливий обережний несприятливий Л-1, с. 346 153. З метою видалення ексудату з вогнища запалення при гнійному пододерматиті застосовують: антисептичні порошки лікувальні ванни (креоліну, дьогтю, іхтіолу тощо) гіпертонічні розчини ізотонічні розчини Л-1, с. 346
154. Некротичний пододерматит виникає при потраплянні збудника інфекції: Bac. Nekrophorum гр. Clostridium Bact. Proteus vulgaris Bact. Coli commune Л-1, с. 346
155. Виразковий пододерматит (виразка Рустергольца) уражає ділянку: м’якуша підошовний ріг; на межі підошви з м’якушем ділянку білої лінії Л-6, с. 175
156. Гнильний розпад рогової капсули копитець (копитна гниль) у овець розвивається при потраплянні: стрептококів, стафілококів тощо зб. Fusiformis nodosis зб. групи анаеробів грибки Л-1, с. 351
157. Які лікувально-профілактичні заходи будуть запропоновані при гнильному розпаді рогової капсули копитець у овець? комплексні: профілактичні заходи при виявленні інфекційної хвороби та за хірургічної обробки курс антибіотикотерапії хірургічні обробки із застосуванням антисептичних речовин застосування біологічно активних речовин Л-1, с. 352 158. Внаслідок хвороб копитець розвиваються деформації: гіпертрофія копитець порушення форми копитець гіпортрофія копитець лімакс копитець Л-1, с. 241 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 563 | Нарушение авторских прав |