 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
В яких тканинах проходять морфологічні зміни при параартикулярній флегмоні?-руйнування суглобового хряща та епіфізах кісток +гнійній інфільтрації навколишніх тканин суглоба -гнійній інфільтрації синовіального шару суглоба -запальні процеси в м’язовій тканині Л-1, с. 277
127. Визначіть стадію артрозу при якому в суглобі виникло глибоке розволокнення і деструкція хряща (без оголення кістки) в ділянках, що зазнають навантаження, поверхневе загострення країв суглобових поверхонь: -І стадія +ІІ стадія -ІІІ стадія -ІУ стадія Л-1, с. 289-290
128. Дати визначення поняття періоститу: -запалення кісткового мозку +запалення окістя (надкісниці) -запалення кісткової речовини -запалення слизової сумки Л-1, с. 308
129. Гострий асептичний періостит характеризується: +різким болісним припуханням,підвищенням температури, до 4–7 доби запальні явища поступово зникають -випотіванням серозно-фібринозного ексудату, поступово тканина ущільнюється, розростається сполучна тканина -підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу і дихання, зрушенням лейкоцитарної формули вліво, місцеві запальні ознаки дуже виражені -виникають зміни при повторних ушкодженнях Л-1, с. 309
130. Ушкоджений зап’ястковий суглоб перед накладанням шинної пов’язки тканини спочатку покривають: +марлевою серветкою та рівним шаром компресійної вати -рівним шаром компресійної вати та марлевою серветкою -щільною циркулярною бинтовоюпов’язкою -тонким шаром антисептичної емульсії Л-1, с. 322
131. Переломи в ділянці тіла кістки називають: -епіфізарні +діафізарні -метафізарні -епіфізіалізні Л-3, с. 346
132. Поперечні переломи такі: +в яких лінія перелому перпендикулярна до довгої осі кістки -в яких місцях злому кістка гвинтоподібна -в яких площина перелому проходить під гострим кутом до довгої осі кістки -в яких відмічають осколки Л-1, с. 312; Л-3, с. 347
133. Під час клінічного дослідження переломів встановлюють достовірні симптоми: -біль, припухлість -деформація, порушення функції +патологічна рухливість кінцівки, крепітація уламків -парези, паралічі Л-3, с. 225 134. Лікування закритих переломів досягається: +в разі потреби – репозиції та іммобілізації уламків -накладанням бинтової пов’язки -накладанням лігатурної пов’язки -накладання спеціальної пов’язки Л-1, с. 314 135. Інтрамедулярний (внутрішньокістковий) остеосинтез застосовують: +при переломах трубчастих і пластинчастих кісток спицями (штифтами) -дротяні шви у вигляді петлі -гвинти, шурупи, пластини -гіпсовий матеріал Л-3, с. 316 136. При гіпсуванні ушкодженої ділянки кінцівки нагіпсований бинт спочатку накладають спіральними рівномірними турами: -з місця ушкодження вниз і назад -з верху ушкодження і донизу +знизу догори ушкодження і назад -з місця ушкодження вверх і вниз Л-1, с. 323
137. Копито у коня сформоване: -третім і четвертим пальцями -другим пальцем +третім пальцем -другим і третім пальцями Л-3, с. 358
138. До складу копита, крім шкіри, відносять: +копитову і човникову кістки, частину вінцевої кістки, копитовий суглоб, кінцеві сухожилки пальцевих м’язів -роговий башмак, основу шкіри копита -нижню ділянку кінцівки (від п’ястя до плесни) -роговий башмак, копитова, п’ясна і плеснові кістки Л-3, с. 358
139. Копитова облямівка (обвідка) – це: -валик, що формує роговий башмак +вузька безволоса смужка шкіри, що утворює глазур -підошовна поверхня копита, де розміщена копитова стрілка -бокова ділянка копита Л-4, с. 229 140. Міцність рогу залежить від: -наявності в ньому солей кальцію -наявності в ньому сполук міді +наявності в ньому сірки та зв’язаної води -наявність в ньому води Л-4, с. 231
141. Для нормального функціонування копитцевого рогу необхідно оптимальний відсоток насиченоі вологи: -до 15% +15−25% -більше 25% -до 5% Л-1, с. 339 142. Протиударна стійкість копитового рогу підвищується при: +надмірній вологості -низькій вологості -нормальній вологості -вміст солей кальцію Л-1, с. 339
143. Флегмона вінчика – це: -обмежене гнійне запалення його підшкірної основи -інкапсульоване гнійне запалення його підшкірної основи +розлите гнійне запалення його підшкірної основи -утворення кров’яного згустка в його основі Л-1, с. 341
144. Пододерматитом називають: -запалення вінчика -запалення обвідки копита +запалення основи шкіри -запалення білої лінії Л-1, с. 343
145. Причинами розвитку асептичного дифузного (ревматичного) пододерматиту є: -намулення, надмірне обрізування копит тощо +поїдання зіпсованого корму, надмірної кількості легкоперетравних, вуглеводних, концентрованих кормів, вторинно – у хворих маститом чи ендометритом -проникні рани та їх інфікування, занесення мікрофлори з рухом крові -несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу Л-1, с. 344 146. Розвиток ревматичного запалення копит зумовлене: +дією гістаміну -порушенням обміну речовин -надмірною вологістю в приміщенні -нестачею мінеральної годівлі Л-1, с. 344 147. Причиною виникнення гнійного пододерматиту є: -порушення умов утримання і годівлі +інфікування ран, тріщин тощо, ускладнення асептичного пододерматиту -надмірна зволоженість у приміщенні -несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу Л-1, с. 385
148. Мікрофлора за гнійного пододерматиту потрапляє: -при утриманні тварин на жорсткій підлозі -при надмірній зволоженості в приміщенні +безпосередньо після ушкодження, як ускладнення асептичного пододерматиту -порушенні антисанітарних правил Л-1, с. 385
149. Запальний процес при глибокому гнійному пододерматиті розвивається, в першу чергу: +у судинному шарі основи шкіри -у сосочковому шарі основи шкіри -у судинному та сосочковому шарі основи шкіри -у копитовому суглобі Л-1, с. 346
150. Діагноз при поверхневому і глибокому гнійному пододерматиту встановлюють: -за результатами рентгенографії -на підставі характерних клінічних ознак +оглядом, пальпацією, пункцією -аускультацією, пасивними рухами Л-1, с. 346
151. Ексудат, що виділяється при глибокому гнійному пододерматиті, буде: -рідкої консистенції, темного кольору +густої консистенції, білого кольору -сморідного запаху, бурого відтінку -кров’яний ексудат Л-1, с. 346 152. Прогноз за поверхневого пододерматиту: -сумнівний +сприятливий -обережний -несприятливий Л-1, с. 346 153. З метою видалення ексудату з вогнища запалення при гнійному пододерматиті застосовують: -антисептичні порошки +лікувальні ванни (креоліну, дьогтю, іхтіолу тощо) -гіпертонічні розчини -ізотонічні розчини Л-1, с. 346 154. Некротичний пододерматит виникає при потраплянні збудника інфекції: +Bac. Nekrophorum -гр. Clostridium -Bact. Proteus vulgaris -Bact. Coli commune Л-1, с. 346
155. Виразковий пододерматит (виразка Рустергольца) уражає ділянку: -м’якуша -підошовний ріг; +на межі підошви з м’якушем -ділянку білої лінії Л-6, с. 175
156. Гнильний розпад рогової капсули копитець (копитна гниль) у овець розвивається при потраплянні: -стрептококів, стафілококів тощо +зб. Fusiformisnodosis -зб. групи анаеробів -грибки Л-1, с. 351
157. Які лікувально-профілактичні заходи будуть запропоновані при гнильному розпаді рогової капсули копитець у овець? +комплексні: профілактичні заходи при виявленні інфекційної хвороби та за хірургічної обробки -курс антибіотикотерапії -хірургічні обробки із застосуванням антисептичних речовин -застосування біологічно активних речовин Л-1, с. 352 158. Діагностичну провідникову анестезію волярних (плантарних) нервів виконують в ділянці: -вище передпліччя(гомілки) -зовнішній край колінного або ліктьового суглобів +на середині п’ястка(плесна) -вище вінцевого краю рогової капсули копита Л-1, с. 356 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 831 | Нарушение авторских прав 12 |