В яких тканинах проходять морфологічні зміни при параартикулярній флегмоні?
-руйнування суглобового хряща та епіфізах кісток
+гнійній інфільтрації навколишніх тканин суглоба
-гнійній інфільтрації синовіального шару суглоба
-запальні процеси в м’язовій тканині
Л-1, с. 277
127. Визначіть стадію артрозу при якому в суглобі виникло глибоке розволокнення і деструкція хряща (без оголення кістки) в ділянках, що зазнають навантаження, поверхневе загострення країв суглобових поверхонь:
-І стадія
+ІІ стадія
-ІІІ стадія
-ІУ стадія
Л-1, с. 289-290
128. Дати визначення поняття періоститу:
-запалення кісткового мозку
+запалення окістя (надкісниці)
-запалення кісткової речовини
-запалення слизової сумки
Л-1, с. 308
129. Гострий асептичний періостит характеризується:
+різким болісним припуханням,підвищенням температури, до 4–7 доби запальні явища поступово зникають
-випотіванням серозно-фібринозного ексудату, поступово тканина ущільнюється, розростається сполучна тканина
-підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу і дихання, зрушенням лейкоцитарної формули вліво, місцеві запальні ознаки дуже виражені
-виникають зміни при повторних ушкодженнях
Л-1, с. 309
130. Ушкоджений зап’ястковий суглоб перед накладанням шинної пов’язки тканини спочатку покривають:
+марлевою серветкою та рівним шаром компресійної вати
-рівним шаром компресійної вати та марлевою серветкою
-щільною циркулярною бинтовоюпов’язкою
-тонким шаром антисептичної емульсії
Л-1, с. 322
131. Переломи в ділянці тіла кістки називають:
-епіфізарні
+діафізарні
-метафізарні
-епіфізіалізні
Л-3, с. 346
132. Поперечні переломи такі:
+в яких лінія перелому перпендикулярна до довгої осі кістки
-в яких місцях злому кістка гвинтоподібна
-в яких площина перелому проходить під гострим кутом до довгої осі кістки
-в яких відмічають осколки
Л-1, с. 312; Л-3, с. 347
133. Під час клінічного дослідження переломів встановлюють достовірні симптоми:
-біль, припухлість
-деформація, порушення функції
+патологічна рухливість кінцівки, крепітація уламків
-парези, паралічі
Л-3, с. 225
134. Лікування закритих переломів досягається:
+в разі потреби – репозиції та іммобілізації уламків
-накладанням бинтової пов’язки
-накладанням лігатурної пов’язки
-накладання спеціальної пов’язки
Л-1, с. 314
135. Інтрамедулярний (внутрішньокістковий) остеосинтез застосовують:
+при переломах трубчастих і пластинчастих кісток спицями (штифтами)
-дротяні шви у вигляді петлі
-гвинти, шурупи, пластини
-гіпсовий матеріал
Л-3, с. 316
136. При гіпсуванні ушкодженої ділянки кінцівки нагіпсований бинт спочатку накладають спіральними рівномірними турами:
-з місця ушкодження вниз і назад
-з верху ушкодження і донизу
+знизу догори ушкодження і назад
-з місця ушкодження вверх і вниз
Л-1, с. 323
137. Копито у коня сформоване:
-третім і четвертим пальцями
-другим пальцем
+третім пальцем
-другим і третім пальцями
Л-3, с. 358
138. До складу копита, крім шкіри, відносять:
+копитову і човникову кістки, частину вінцевої кістки, копитовий суглоб, кінцеві сухожилки пальцевих м’язів
-роговий башмак, основу шкіри копита
-нижню ділянку кінцівки (від п’ястя до плесни)
-роговий башмак, копитова, п’ясна і плеснові кістки
Л-3, с. 358
139. Копитова облямівка (обвідка) – це:
-валик, що формує роговий башмак
+вузька безволоса смужка шкіри, що утворює глазур
-підошовна поверхня копита, де розміщена копитова стрілка
-бокова ділянка копита
Л-4, с. 229
140. Міцність рогу залежить від:
-наявності в ньому солей кальцію
-наявності в ньому сполук міді
+наявності в ньому сірки та зв’язаної води
-наявність в ньому води
Л-4, с. 231
141. Для нормального функціонування копитцевого рогу необхідно оптимальний відсоток насиченоі вологи:
-до 15%
+15−25%
-більше 25%
-до 5%
Л-1, с. 339
142. Протиударна стійкість копитового рогу підвищується при:
+надмірній вологості
-низькій вологості
-нормальній вологості
-вміст солей кальцію
Л-1, с. 339
143. Флегмона вінчика – це:
-обмежене гнійне запалення його підшкірної основи
-інкапсульоване гнійне запалення його підшкірної основи
+розлите гнійне запалення його підшкірної основи
-утворення кров’яного згустка в його основі
Л-1, с. 341
144. Пододерматитом називають:
-запалення вінчика
-запалення обвідки копита
+запалення основи шкіри
-запалення білої лінії
Л-1, с. 343
145. Причинами розвитку асептичного дифузного (ревматичного) пододерматиту є:
-намулення, надмірне обрізування копит тощо
+поїдання зіпсованого корму, надмірної кількості легкоперетравних, вуглеводних, концентрованих кормів, вторинно – у хворих маститом чи ендометритом
-проникні рани та їх інфікування, занесення мікрофлори з рухом крові
-несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу
Л-1, с. 344
146. Розвиток ревматичного запалення копит зумовлене:
+дією гістаміну
-порушенням обміну речовин
-надмірною вологістю в приміщенні
-нестачею мінеральної годівлі
Л-1, с. 344
147. Причиною виникнення гнійного пододерматиту є:
-порушення умов утримання і годівлі
+інфікування ран, тріщин тощо, ускладнення асептичного пододерматиту
-надмірна зволоженість у приміщенні
-несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу
Л-1, с. 385
148. Мікрофлора за гнійного пододерматиту потрапляє:
-при утриманні тварин на жорсткій підлозі
-при надмірній зволоженості в приміщенні
+безпосередньо після ушкодження, як ускладнення асептичного пододерматиту
-порушенні антисанітарних правил
Л-1, с. 385
149. Запальний процес при глибокому гнійному пододерматиті розвивається, в першу чергу:
+у судинному шарі основи шкіри
-у сосочковому шарі основи шкіри
-у судинному та сосочковому шарі основи шкіри
-у копитовому суглобі
Л-1, с. 346
150. Діагноз при поверхневому і глибокому гнійному пододерматиту встановлюють:
-за результатами рентгенографії
-на підставі характерних клінічних ознак
+оглядом, пальпацією, пункцією
-аускультацією, пасивними рухами
Л-1, с. 346
151. Ексудат, що виділяється при глибокому гнійному пододерматиті, буде:
-рідкої консистенції, темного кольору
+густої консистенції, білого кольору
-сморідного запаху, бурого відтінку
-кров’яний ексудат
Л-1, с. 346
152. Прогноз за поверхневого пододерматиту:
-сумнівний
+сприятливий
-обережний
-несприятливий
Л-1, с. 346
153. З метою видалення ексудату з вогнища запалення при гнійному пододерматиті застосовують:
-антисептичні порошки
+лікувальні ванни (креоліну, дьогтю, іхтіолу тощо)
-гіпертонічні розчини
-ізотонічні розчини
Л-1, с. 346
154. Некротичний пододерматит виникає при потраплянні збудника інфекції:
+Bac. Nekrophorum
-гр. Clostridium
-Bact. Proteus vulgaris
-Bact. Coli commune
Л-1, с. 346
155. Виразковий пододерматит (виразка Рустергольца) уражає ділянку:
-м’якуша
-підошовний ріг;
+на межі підошви з м’якушем
-ділянку білої лінії
Л-6, с. 175
156. Гнильний розпад рогової капсули копитець (копитна гниль) у овець розвивається при потраплянні:
-стрептококів, стафілококів тощо
+зб. Fusiformisnodosis
-зб. групи анаеробів
-грибки
Л-1, с. 351
157. Які лікувально-профілактичні заходи будуть запропоновані при гнильному розпаді рогової капсули копитець у овець?
+комплексні: профілактичні заходи при виявленні інфекційної хвороби та за хірургічної обробки
-курс антибіотикотерапії
-хірургічні обробки із застосуванням антисептичних речовин
-застосування біологічно активних речовин
Л-1, с. 352
158. Діагностичну провідникову анестезію волярних (плантарних) нервів виконують в ділянці:
-вище передпліччя(гомілки)
-зовнішній край колінного або ліктьового суглобів
+на середині п’ястка(плесна)
-вище вінцевого краю рогової капсули копита
Л-1, с. 356
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 820 | Нарушение авторских прав
|