АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальна характеристика вітамінів

Прочитайте:
  1. A.1.8 Коротка епідеміологічна інформація – загальна поширеність патології, поширеність серед окремих груп населення (віко-статевих та ін., фактори ризику, прогноз).
  2. I.I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
  3. II. Лебон и его характеристика массовой души
  4. III. Мотивационная характеристика темы
  5. III. Мотивационная характеристика темы
  6. III. Мотивационная характеристика темы
  7. III. Мотивационная характеристика темы
  8. III. Мотивационная характеристика темы
  9. III. Мотивационная характеристика темы
  10. III. Характеристика на интерна

Вітаміни є групою незамінних органічних сполук різної хімічної природи, необхідних кожному організму в незначних концентраціях так як вони виконують у ньому каталітичну і регуляторну функції.

Нестача того чи іншого вітаміну порушує обмін речовин і нормальні процеси життєдіяльності організму, приводячи до розвитку паталогічних процесів. Вітаміни не утворюються у гетеротрофів. Здатністю до синтезу вітамінів володіють автотрофи, в основному рослини.

Більшість мікроорганізмів теж утворюють вітаміни, тому синтез вітамінів за участю мікроорганізмів став основою для розробки технологій промислового виробництва цих біологічно активних сполук.

Завдяки вивченню фізіології і генетики мікроорганізмів – продуцентів вітамінів і вияснення шляхів біосинтезу кожного з них, утворена теоретична основа для одержання мікробіологічним шляхом практично всіх необхідних на даний час вітамінів.

Але за допомогою ензимів ефективніше виробляти досить складні за структурою вітаміни: В2, В12, β-каротин (провітамін А), і попередники вітаміну D. Інші вітаміни або виділяють із природних джерел, або синтезують хімічним шляхом. Вітаміни застосовують, як лікувальні препарати, для збалансування кормових і харчових раціонів і для інтенсифікації біотехнологічних процесів.

 

2. Одержання вітаміну В2 (рибофлавін).

До 30-х років минулого століття рибофлавін виділяли із природного матеріалу. У найбільшій концентрації він міститься у моркві і печінці тріски. Із однієї тонни моркви можна отримати лише 1г рибофлавіну, а із однієї тони печінки – 6 г. У 1935 році виявлений активний продуцент рибофлавіну – гриб Eremothecium ashbuii, який може при вирощуванні на 1т поживного середовища синтезувати 25 кг вітаміну В2. Надсинтезу рибофлавіну добиваються таким шляхом: на дикі штами діють мутагенами, які порушують механізм ретроінгібування синтезу вітаміну В2, флавіновими нуклеотидами, а також зміною склад культурального середовища. Відбір мутантів ведуть за стійкістю до аналога вітаміна В2 – розеофлавіну.

До складу середовища для росту продуцентів вітаміну В2 входять досить складні органічні речовини – соєве борошно, кукурудзяний екстракт, сахароза, карбонат кальцію, хлорид натрію, гідрофосфат калію, вітаміни, технічний жир. Гриби досить чутливі до зміни складу середовища і можуть інфікуватися. Перед подачею в ферментер, середовище стерилізують додаючи до нього антибіотики і антисептики. Готують посівний матеріал культури дріжджів і рідке поживне середовище в різних ємностях – ферментері, і посівному апараті.

Як посівний матеріал використовують спори. E. аshbuii, вирощені на пшоні (7-8 днів при 29-30°С). Процес ферментації грибів при 28-30°С триває 3 доби. Концентрація рибофлавіну в культуральній рідині може досягнути 1,4 мг/мл. Після закінчення процесу ферментації, культуральну рідину концентрують у вакуумі, висушують на розпилювальній сушилці (вологість 5-10%) і змішують з наповнювачем.

У 1983 році в ВНІІ генетики мікроорганізмів, одержано рекомбінантний штам продуцента Bacillus subtilis, із збільшеною дозою оперонів, які контролюють синтез рибофлавіну. Шляхом клонування генів рибофлавінового оперона, в одній із створених плазмід, був одержаний промисловий штам – продуцент вітаміну В2, який може синтезувати втроє більшу, в порівняні з E. аshbuii, кількість рибофлавіну всього за 40 годин ферментації.

 

Одержання В2 в промисловості

Промислове виробництво рибофлавіну здійснюється трьома способами: повним хімічним синтезом, повним мікробіологічним синтезом, змішаним синтезом.

Для отримання медичних препаратів В2 за допомогою мікробного синтезу, в промисловості використовують в основному гриби Ashbya gossypii. Вони потребують для росту біотин, інозин і тіамін. Для проростання спор потрібен лейцин та фенілаланін. Високий вихід рибофлавіну (7 г/л) отримують в результаті удосконалення штамма, оптимізації складу середовища і умов культивування і використання невеликої кількості інокулята.

Середовище для отримання В2 повинно містити кукурузний екстракт – 2,25%, пептон – 3,5%, соєву олію – 4,5%. Стимуляцію синтезу рибофлавіну здійснюють при додаванні різних пептонів, гліцину, залишків після перегонки спиртів або дріжджовий екстракт.

Для піногасіння вносять силікон або соєву олію, яка використовується грибом. У складному середовищі надпродукція починається після припинення росту. Під час росту рН знижується з 7,0 до 4,0-5,0, у зв’язку з виділенням кислот. Наприкінці ферментації кислоти утилізуються грибом, і значення рН підвищується, після чого починає утворюватися В2. Кристали рибофлавіну з’являються в гіфах гриба та поза міцелієм. На синтетичному середовищі рН залишається сталим, тому надсинтез починається до закінчення росту.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 615 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)