АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Абіогенна дія УФР

Види Біологічної дії УФР

А) Загальностимулююча (еритемна) – л(довжина хвилі)=250-320, max при 250 і 297, min 280 км. Ця дія проявл. в фотолізі білків шкіри при проникн. променів в шкіру на глибину 3-4км з утв-ям прод. фотолізу гістаміну, холіну, аденозину, піримідинових сполук, інші, які всмокт.в кров, обмін реч. в організмі.

Б) Д-вітаміноутворююча (антирахітна) – властива для діапазону 280-297 км. Дія полягає у розщепленні кальцеферолів із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в шкір.салі (в сальних залозах) під впливом УФР завдяки розщепленню бензольного кільця утв-ся віт.Д2àД3, а з провітаміну 2,L-дегідроергостерину віт.Д4.

В) Пігментоутворююча – для діапазону абс. А, В обл. і л=280-340 км. З max при 320-330 км та 240-260 км. Вона обумовлена перетворенням активного тирозину, діоксифенілаланіну, прод.розпаду адреналіну під впливом УФР і тирозиназа (фермент) у пігменті меланін (захист від УФР).

Абіогенна дія УФР

а)Бактерицидна (абіотична) – в обл. С і В та охоплює діапазон від 300-180 км з max 254км. Під впливом УФР спочатку виникає подразнення бактерій, тобто активізація їх життєдіяльності,втрачається здатність до багаторазового відновлення, формування колоній внаслідок порушення обміну НК (бактеріостатична дія) і, нарешті, коагуляція білків, що призводить до загибелі бактерій.

Б) Фотоофтальмологічна УФР (запалення слиз.об.очей) – проявляється високо в горах, та як профілактика індивідуальна у електрозварюванні,фізіотерапії, які працюють зі штучним джерелом УФВ.

В) Канцерогенна дія УФР – проявляється в умовах жаркого тропічного клімату та на виробництві з підвищенним рівнем і тривалою дією технічних джерел УФР.

13. Еритемна доза – визначення за доп. біодозиметра Горбачова. Біодоза – найменший термін УФО не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 год.з’являється почервоніння шкіри (еритема).

Фізіологічна доза (оптимальна) – 1/2-1/4 від еритемної дози.

Профілактична доза – 1/8 від еритемної. Найменша доза УФВ, яка забезпечує профілактику порушень фосфорно-кальцієвого обміну, гіповітамінозу Д та ін.симптомів світлового голодування.

14. Штучні джерела УФВ: пряма ртутно-кварцева (ПРК), дугова ртутно-кварцева (ДРК), еритемні увіолеві ЕУВ-30, ЛЕ-30, лампи бактерицидні БУВ-30, ЛБ-30.

Використовують з лікувальною метою – при ревматизмі, невралгічних болях, шкірному ТБ і особливо в хір.практиці з метою прискорення загоювання хір., травмат., бойових, гнійних ран та ін.їх ускладнень. Дія УФР на рани складається з її бактерицидних властивостей, здатності до прискорення відторгнення гнійних виділень, стимуляції кератопластичних ф-цій шкіри, заг.знеболюючої дії. А тому з цією метою викор. штуч.дж.УФРширокого діапазону – типу ПРК ламп.

При дії УФВ на поверхню рани і одночасному опроміненні здор.зони навколо рани, з якої виходять регенеративні процеси, прискорюється гідратація рани, скорочується період рубцювання та епітелізації, тобто прискорюється загоєння рани.

ЛЕ – викор. для профілактики світлового голодування. УФО підлягає шкіра на животі та спині. Здійснювати його слід у добре провітреній кімнаті, щоб легко виводився озон, що утв-ся при цьому. Особи, які знах.у приміщенні під час опромінення, мають захищати очі темними окулярами

15. Заходи профілактики недост.УФВ: а) Раціон. Планування; б) Використання у вікнах увіолевого скла; в) Застос.штуч.джерела УФВ.

Заходи профілактики надлишкового УФР: а) Світлий одяг з натур.тканин; б) Раціон.режим праці і відпочинку (з 10-14 год); в)на виробництві – нормування УФВ; г) захисні екрани для тіла та обличчя; д) одяг, рукавиці, окуляри; е)ефективна вентиляція.

16. Погода – сукупність фіз..та хім..властивостей приземного шару атмосфери за відносно короткий проміжок часу (години, добу, тижні).

Чинники, що хар.погоду: 1. Геліофізичні а) інтенсивність сон.випром. (сумарна та еритемна УФР; тривалість сон.сяйва) б) сонячна активність (сон.плями; активні ділянки). 2. Геофізичні а)напруженість геомагнітного поля; б)геомагнітна активність (геомагнітні бурі). 3. Електричний стан. 4. Метеорологічні а) температура повітря; б) вологість повітря; в) атмосферний тиск; г) швидкість та напрямок вітру. 5. Синоптичні а)хмарність; б) опади. 6. Хім.склад приземного шару атмосфери.

17. Формують погоду чинники: 1. Природні (сон.радіація,підстилаючи поверхня, циркуляція повітряних мас, циркуляція океанічних мас); 2. Антропогенні (забруднення атмосфери, знищення лісів, створення штуч.водойм, меліорація, іригація).

18. Клімат – багаторічний режим погоди, що закономірно повторюється на певній території.

Чинники, що форм.клімат: а) Геогр.широта місцевості; б) Висота над рівнем моря, рельєф; в) Особливість циркуляції повітряних мас; г) Близкість до морів.

19. Чинники, що характеризують клімат: температура повітря; вологість; АТ; кіл-ть опадів; швидкість напрямку вітру; кіл-ть сон.випром.

20. Геліометеотропна реакція – вплив сонця на людину. Більшість здорових людей з добре розвинутими фізіологічними механізмами пристосування не помічають у своєму самопочутті або стані порушень, пов’язаних із зміною погоди. Такі люди як правило здорові, значно рідше хворіють і звуться метеостабільними, метеорезистентними, метеостійкими.

Проте є люди найчастіше хворі, чутливі до змін погоди. Це так звані метеолабільні, або так звані, метеочутливі. Кількість метеолабільних хворих залежить від виду патології, віку, типу психічної діяльності і варіює серед різних контингентів у широких межах. У метеолабільних людей несприятливі зміни погоди спричиняють різні, а інколи небезпечні для життя появи у вигляді геліометеотропних реакцій. Типова метеотропна реакція є так званий фантомний біль у людей з ампутованою стопою, кистю, біль у суглобах, у хворих, що страждають на артрит. Є дані про збільшення через несприятливу погоду числа випадків недоношеності вагітності, вуличного та інших видів травматизму, автокатастроф, вбивств, самогубств.

21. Заходи профілактики геліометеотропних реакцій

-облік метеочутливих хворих, як на лікарській дільниці, так і в стаціонарі,

-виявлення метеочутливост та і її ступені

- 1ступень – суб'єктивні відчуття

- 2 ступінь – об'єктивні ознаки

- 3 ступінь – хронічні захворювання з можливістю загострення

-виділення осіб підвищеного ризику,

-організація медичного прогнозу погоди, повідомлення лікувально-профілактичних закладів про прогноз погоди,

-підвищення неспецифічної стійкості організму,

-щадний режим для хворих, переведення хворих підвищеного ризику в спеціальні палати зі штучним мікрокліматом, покращення мікрокліматичних умов у звичайних палатах, (Мікроклімат – стан повітряного середовища в замкнутому приміщенні або на величезному просторі.)

-перенесення планових операцій чи важких процедур,

-планові 10-15 денні курси лікування при несприятливому місячному прогнозі погоди.

-використання кліматичних факторів для загартування, профілактики і лікування захворювань.

Кліматопрофілактика – використання природно-кліматичних чинників з метою попередження захворювань, зміцнення імунітету, гартування. Кліматопрофілактика використовує: температуру, вологість, тиск, рухливість повітря, хімічні властивості (оксигенація) Види кліматопрофілактики:

- Гемопрофілактіка (загар). Біодоза (эритемная доза) – температура в середині червня в середині дня, протягом якого на шкірі незагорілої людини з'являється еритема.

- Аеропрофілактика (32 години при низькій температурі приводить до підвищення вологості одягу)

- Оксигенація

- Фізичні чинники

- Гідропрофілактика (купання у відкритих водоймищах); море та дія елементів (J, B, Cu), централізація кровотоку.

- Зміна кліматичних районів

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 699 | Нарушение авторских прав