АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення лікарні

Структура хірургічної клініки стаціонари

Лікувальні заклади, в яких надається хірургічна допомога пацієнтам поділяється на 2 види: амбулаторний і стаціонарний. До амбулаторних відноситься -поліклініки, в яких існують хірургічні кабінети та відділення; а також станції швидкої та невідкладної допомоги. До стаціонарів відносять багатопрофільні і спеціалізовані клініки.

Стаціонари можуть бути призначені для надання екстреної допомоги і для надання допомоги в плановому порядку.

В основі організації хірургічного стаціонару лежить принцип дотримання правил асептики та антисептики. Це необхідно для профілакти раньової інфекції, створення умов для виконання операцій, обстеження і догляду за післяопераційними хворими. Основними структурними підрозділами хірургічного стаціонару є: приймальне відділення, лікувально-діагностичне відділення і операційний блок.

Схема устрою приймального відділення.

Відділ реєстрації хворих:

- вестибюль

- гардероб

- реєстратура з довідкою.
Відділ лікарського огляду

- оглядові кімнати.
Відділ маніпуляцій:

- мала операційна

- перев’язочна.
Відділ санобробок

- санпропускник

- роздягальня

- ванна

- душова

- одягальня

- туалет.

Санітарно-протиепідемічний режим приймального відділення лікарні

Приймальне відділення лікарні є частиною стаціонару, в якій проводять прийом і реєстрацію хворих, огляд, об’єктивне обстеження та первинну діагностику, санітарну обробку, транспортування хворих у лікувальне відділення, здійснюють довідково-інформаційну роботу. Крім того, в разі необхідності в приймальному відділенні надають невідкладну медичну допомогу.

Від грамотності та організованості дій медичного персоналу приймальноговідділення часто залежить успіх та результати лікування.

При централізованій системі планування лікарень практично всі лікувальні та діагностичні відділення, в тому числі й приймальне відділення, знаходяться в одному корпусі. При децентралізованій (павільйонній) системі приймальне відділення розміщується в окремому корпусі або в одному з лікувальних корпусів, де знаходиться відділення реанімації, терапевтичне або хірургічне відділення. В деяких лікарнях центрального приймального відділення немає, а кожне лікувальне відділення здійснює прийом хворих самостійно.

Приймальне відділення має бути розмішене недалеко від в’їзду на територію лікарні і бути зручним для транспортування хворих — мати під’їзні асфальтовані доріжки, широкі сходи і двері для проходу з носилками.

Приймальне відділення складається із зали для чекання, реєстратури,процедурного кабінету, кількох оглядових та діагностичних кабінетів, ізолятора, санпропускника, кабінету чергового лікаря, санвузла.

У приймальному відділенні великих лікарень або недалеко від нього розміщують перев’язочну, а іноді й малу операційну, рентгенкабінет і лабораторію. Неподалік повинен знаходитися склад для зберігання одягу хворих.

Зал чекання призначений для ходячих хворих, їхніх родичів і супроводжуючих осіб. У ньому має бути достатня кількість стільців, на стінах — інформація про режим роботи відділень, дні і години відвідувань, перелік продуктів, дозволених для передач хворим.

Поряд із залом для чекання розміщують реєстратуру. Тут медична сестра приймального відділення оформляє документацію на хворих, які поступають у стаціонар.

В оглядовому кабінеті хворого оглядає черговий лікар, тут проводять термометрію, а іноді й інші обстеження, (наприклад, електрокардіографію).Хворих із невстановленим діагнозом тимчасово, до встановлення діагнозу,залишають у діагностичних палатах, а хворих з підозрою на інфекційне захворювання — в ізоляторі.

При необхідності в процедурному кабінеті хворим надають невідкладну допомогу.

Санітарну обробку хворих, які поступають у лікарню, проводять у санпропускнику.

Поступлення хвориху стаціонар та їх реєстрація

У приймальне відділення — лікарні хворі поступають: 1) за направленнямдільничного лікаря у разі неефективності амбулаторного лікування, так звана планова госпіталізація; 2) машиною «швидкої допомоги» при нещасних випадках, травмах, гострих захворюваннях чи загостреннях хронічних захворювань; 3) самостійно, без направлення, якщо хворому на вулиці стало погано і він сам звернувся в приймальне відділення; 4) у разі переведення з інших лікувально-профілактичних закладів.

До складу лікувального відділення лікарні входять палати для хворих,процедурні кабінети — для виконання ін’єкцій, маніпуляційна — для постановки клізм та виконання деяких інших маніпуляцій, буфетна, ординаторська (кабінет для лікарів), кабінет старшої медичної сестри, кімната для зберігання чистої білизни.

На кожні 25—30 ліжок лікарні загального профілю виділяється сестринський пост. Його слід розміщувати недалеко від обслуговуваних палат. Пост медичної сестри має бути оснащений столом, шафою для зберігання медикаментів, медичного інструментарію, сейфом для зберігання лікарських препаратів (списки А та Б), пересувним столиком для роздачі лікарських препаратів, столиком для підготовки до різних маніпуляцій, холодильником для зберігання засобів, що швидко псуються. Пост медичної сестри оснащують щитком сигналізації з палат, телефоном, настільною лампою і вмивальником. Якщо у відділенні не виділено окремого процедурного кабінету для виконання ін’єкцій, то на посту мають бути бікси зі стерильним матеріалом і набором шприців.

Робота сестринського поста організовується залежно від лікарняного режиму. Звичайно о 7 год ранку сестра вмикає світло в палатах, вимірює температуру тіла хворих і фіксує дані у температурному листку, проводить санітарну обробку хворих, провітрює палати, відправляє матеріал на дослідження в лабораторію. Протягом робочого дня сестра виконує призначення лікаря, готує хворих до різних досліджень і супроводжує їх у діагностичні кабінети, роздає ліки, робить необхідні ін’єкції, допомагає годувати важкохворих. З 17 до 19 год повторно проводиться термометрія, потім сестра роздає ліки, робить ін’єкції, допомагає годувати пацієнтів. З 20 год до 21 год ЗО хв ставить банки, роздає ліки, робить ін’єкції, проводить вечірній туалет важкохворим і о 22 год вимикає світло в палатах. З 22 до 7 год вона щогодини робить обхід відділення, звертаючи особливу увагу на важкохворих.

Важливим моментом діяльності медичної сестри є прийом та здача чергування. Медична сестра не має права покинути пост, поки не прийде її чергова зміна. Медична сестра, яка прийняла зміну, разом з сестрою, що закінчила роботу, обходять палати, перевіряють санітарний стан відділення, особливу увагу приділяють важкохворим. Сестра, яка здає чергування, повідомляє про зміни в стані цих хворих за період чергування, розповідає про об’єм виконаних призначень, наголошуючи на тих призначеннях, які ще необхідно виконати на наступному чергуванні. Сестра, яка приймає чергування, перевіряє наявність термометрів, шприців, ліків, одержує ключі від сейфа, де зберігаються сильнодіючі препарати та наркотичні засоби, розписується в «Журналі прийому чергувань», де зазначає загальну кількість хворих з підвищеною температурою та важкохворих, термінові призначення, кількість і технічний станінструментарію та предметів догляду. Медична сестра, що здає чергування, передає сестрі, що його приймає, «Журнал обліку сильнодіючих препаратів», «Журнал призначень», в якому виписані з історій хвороб призначені маніпуляції, ін’єкції, лабораторні та. інструментальні дослідження, «Журнал обліку та використання наркотичних засобів», де обидві медичні сестри після попередньої перевірки розписуються про здачу і прийом наркотичних препаратів. Наприкінці нічної зміни медсестра складає загальне зведення про наявність хворих у відділенні. Здача нічного чергування проводиться на ранковій нараді медичних сестер відділення в присутності старшої сестри і завідуючого відділенням.

У великих поліклініках (міські, обласні та ін.) хірургічне відділення має чотири та більше кімнат: кабінет лікаря, дві перев'язочні (чиста та гній­на), операційна, предопераційна, а іноді також стерилізаційна. Це вже операційно-перев'язочний блок.

Перев’язочна - це функціональна одиниця в структурі хірургічного відділення, де здійснюються перев’язки інфікованих ран хворим.

Приміщення: кімната яка по санітарним нормам повинна мати підлогу покритоюплиткою; стеля — пофарбована масляними красками зручними для миття та санітарної обробки; стіни — викладені кахлем.

Методи транспортування — пішки самостійно, на кріслі-каталці, носилках.

Оснащення перев’язочної: перев’язочний стіл, стіл для хірургічногоінструментарію, бікси, маленький стіл для розчинів, освітлена лампа, посуд длявикористаних перев’язочних засобів, посуд для замочення дренажів та лотків, для використаних рукавичок, посуд для замочення використаного інструментарію, валізи для чистої білизни, валізи для використаної білизни, бактерицидна лампа для УФО, халати для медсестри та хірурга, набір гумових рукавичок, кондиціонер та інше.

Об’єм хірургічних втручань і маніпуляцій, які виконуються в перев’язочній:зняття швів, видалення дренажів, промивання дренажів, встановлення дренажів, ревізія рани, накладання при необхідності вторинних швів та інше.

У хірургічному кабінеті, що спо­лучається з перев'язочною, розподіл хворих з чистими та гнійними ранами та процесами досягається встановлен­ням черговості в роботі: в першу чер­гу перев'язують та оперують хворих з чистим ранами, у другу — з гнійними процесами. За наявності двох пере­в'язочних (без операційної) в чистій проводять хірургічну обробку свіжих ран, перев'язку чистих ран, а також операції плановим хворим. У тих хірургічних відділеннях, у яких є ще й операційна, планові операції, хірур­гічну обробку свіжих ран проводять у операційній.

Приміщення хірургічного кабінету та відділення, зокрема їх перев'язочні та операційні, за своїми конструктив­ними особливостями та інтер'єром повинні відповідати всім тим санітар­но-гігієнічним вимогам, які пред'яв­ляються до аналогічних приміщень хірургічного стаціонару. Всі заходи із забезпечення асептичного режиму здійснюються з такою ж самою ви­ могливістю і такими самими засоба­ми, як і в хірургічних відділеннях ста­ціонарів, зокрема в операційно-пере­в'язочному блоці. У кабінеті лікаря-хірурга повинна бути мінімальна кількість меблів, до того ж вони ма­ють бути простими, твердими. Із апа­ратури та приладів у кімнаті лікаря повинні бути негатоскоп, апарат для вимірювання артеріального тиску, термометр, у перев'язочній — стіл для хворого, стіл для перев'язного мате­ріалу, шафа для розчинів та медика­ментів, стіл для стерильних інстру­ментів, табуретка, підставка для по­легшення підйому хворих на стіл; відро з покришкою, що відкривається но­гою, для скидання у нього старих по­в'язок; бікси із стерильним матеріа­лом та білизною, стерилізатор (якщо немає централізованої стерилізації), хірургічний інструментарій, шприци;

нерідко — наркозний апарат та засо­би для наркозу і реанімаційних за­ходів, у тому числі протишокові роз­чини; антисептичні та інші лікарські речовини, зокрема анатоксин та си­роватка (гамма-глобулін) для імуні­зації проти правцю. У перев'язочній повинні бути, крім ламп на стелі, також переносні освітлювальні й бак­терицидні лампи.

У операційній поряд із операцій­ним столом повинні бути стіл для сте­рильної білизни й матеріалу, столик для інструментів, табуретки, опера­ційний набір інструментів, шприци, кисень (централізована подача або кисневі подушки), наркозний апарат і наркотичні речовини, антисептики і дезінфікуючі розчини, знеболюючі розчини.

Операційні повинні бути забезпечені безтіньовими і бактерицидними лампа­ми стаціонарного типу, а також пере­носними освітлювальними лампами.

Документація кабінету: книга для реєстрації хворих, операційний жур­нал, журнал обліку вакцинації, листків тимчасової непрацездатності і книга їх обліку, амбулаторні карти, журнал реєстрації профоглядів тощо.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 991 | Нарушение авторских прав