АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Не рідше 2 разів на день.

5. Вікна повинні бути відкритими постійно – і взимку, і в літній період.

8. Яка частота пульсу вважається нормальною.

1. до 60 ударів за хвилину.

Ударів за хвилину.

3. 80–100 ударів за хвилину.

4. 60–80 ударів за 10 хвилин.

5. 80–100 ударів за 10 хвилин.

9. Чим вимірюється зріст пацієнта?

1. Лінійкою.

2. Сантиметром.

Ростоміром.

4. Кутовим вимірювачем.

5. Планшетою з позначками довжини.

10. Що потрібно розуміти під поняттям „преморбідний стан”?

Проміжний стан між здоров’ям і хворобою.

2. Реабілітаційний етап розвитку хвороби.

3. Етап найбільш виражених ознак захворювання.

4. Етап одужання.

5. Етап після одужання.

11. Що означає поняття „здоров’я”?

1. Відсутність хвороби.

2. Відсутність фізичних вад.

3. Високий рівень фізичної і розумової працездатності.

4. Висока активність адаптаційних резервів організму.

Стан фізичного, духовного і соціального благополуччя.

12. Які із зазначених чинників належать до зовнішніх факторів ризику захворювань людини?

1. Обтяжена спадковість.

Порушення режиму харчування.

3. Схильність до алергічних реакцій.

4. Зниження парціального тиску в крові.

5. Розлади з боку нервової системи.

Тема 2

1. Хворий, який перебуває на лікуванні у клініці, під час прогулянки вийшов за межі території парку лікарні. Як кваліфікувати таке порушення.

1. Хворий порушив внутрішній розпорядок роботи клініки.

2. Хворий порушив лікувально-охоронний режим.

3. Хворий порушив санітрано-гігієнічний режим лікарні.

2. Санітарка під час прибирання туалентної кімнати виявила відсутність склянки з просвітленим розчином хлорного вапна, про що голосно сповістила чергову медичну сестру, яка знаходилась у протилежному кінці коридору. Який режим порушила санітарка?

1. Санітарно-гігієнічний.

2. Лікувально-охоронний.

3. Лікарняний.

3. В тиху годину медсестра зайшла до палати і голосно зауважила хворому за несвоєчасний прийом ліків. Чи правильно вона поступила? Якщо ні, то який режим в

1. Медсестра поступила абсолютно правильно, бо своєчасне приймання ліків – основа вдалого лікування.

2. Ні, медсестра не права, вона грубо порушила лікувально-охоронний режим.

3. Ні, медсестра не права, вона порушила санітарно-гігієнічний режим.

4. Як часто слід проводити гігієнічне прибирання палат?

1. Один раз.

2. Двічі на добу.

3. Три рази на добу.

4. Два рази на тиждень.

5. Кожного разу після виявлення забруднення.

5. Яка максимальна кількість ліжок може бути розміщена у лікарняній палаті?

1. 4 ліжка.

2. 6 ліжок.

3. 8 ліжок.

4. 12 ліжок.

5. Встановлюється керівництвом лікарні.

6. Визначте оптимальну температуру в лікарняній палаті терапевтичного відділення:

1. 16–17 °С.

2. 18–20 °С.

3. 21–25 °С.

4. 24–26 °С.

5. Залежить від уподобань пацієнтів.

7. Який норматив площі (із розрахунку на одного хворого) в лікувальній палаті?

1. 3 м².

2. 5 м².

3. 7 м².

4. 10 м².

5. 12 м².

8. Який із розчинів застосовується для дезінфекції ванни після санітарної обробки хворого?

1. 0,5% розчин карбофосу.

2. 0,5% розчин хлораміну.

3. 0,5% просвітлений розчин хлорного вапна.

4. 3 % перекис водню.

5. 80% етиловий спирт.

9. Яким термометром вимірюється температура води гігієнічної ванни?

1. Ртутний медичний термометр.

2. Термоментр на рідких кристалах.

3. Спиртовий термометр у футлярі.

4. Електротермометр.

10. Якою повинна бути температура гігієнічної ванни?

1. 31–32 °С.

2. 33–34 °С.

3. 35–36 °С.

4. 38–40 °С.

5. 41–42 °С.

11. Як запобігти утворенню пари підготовці гігієнічної ванни

1. Вимкнути вентиляцію.

2. Підвісити над ванною відкритий посуд із соляною кислотою.

3. Готувати ванну шляхом послідовного наливання холодної, а потім гарячої води.

4. Розвісити над ванною сухе простирадло.

5. Відкрити двері для утворення протягу.

12. Яка оптимальна кількість стільців (табуретів) має бути у палаті?

1. Не обмежується.

2. 5-6 стільців (табуретів).

3. За кількістю ліжок.

4. 1-2 табурети, незалежно від кількості ліжок.

5. 2 стільці на кожне ліжко, щоб вільно розмістити відвідувачів.

13. Яке призначення приліжкових тумбочок?

1. Для зберігання медикаментів.

2. Для зберігання предметів особистої гігієни хворого.

3. Для зберігання коштовних особових речей хворого.

4. Для зберігання взуття та одягу хворого, яке він одягає при прогулянках.

Тема 3

1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:

1. С.П.Боткін.

2. Г.А.Захар¢їн.

3. О.О.Остроумов.

4. В.П.Образцов.

5. М.Д.Стражеско

2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:

1. Об¢єктивних.

2. Інструментальних.

3. Додаткових.

4. Суб¢єктивних.

5. Експериментальних.

3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:

1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.

2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.

3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.

4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.

5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.

4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:

1. Оцінено загальний стан хворого.

2. Поставлений попередній діагноз.

3. З¢ясовано, яка система уражена та як між собою пов¢язані скарги.

4. Призначено лікування.

5. Оцінено стан здоров¢я хворого.

5. Які скарги хворого слід вважати основними:

1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.

2. Ті, з яких розпочалось захворювання.

3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.

4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.

5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.

6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:

1. Біль у ділянці серця.

2. Кашель з виділенням харкотиння.

3. Печія та відризка кислим.

4. Часте, болюче сечовипускання.

5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.

7. З чого слід починати з¢ясування скарг хворого:.

1. Зі скарг, яких почалось захворювання.

2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.

3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.

4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.

5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.

8. З чого слід починати з¢ясування анамнезу захворювання:

1. З часу появи та початкових проявів захворювання.

2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.

3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.

4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.

5. Вияснити скарги на момент розпитування.

10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:

1. Гострі респіраторні захворювання.

2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.

3. Хронічний тонзиліт.

4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.

5. Бронхіти, особливо гострі.

Тема 4

1. Загальний огляд – це:

1. Огляд шкірних покривів та слизових оболонок.

2. Огляд ділянки, в якій локалізується патологічний процес.

3. Оцінка загального стану хворого.

4. Огляд всього тіла, незалежно від локалізації патологічного процесу.

5. Огляд окремих ділянок тіла.

2. З чого ми маємо розпочинати оцінку стану хворого:

1. Зі стану шкіри.

2. Із загального стану хворого.

3. Зі стану свідомості хворого.

4. З оцінки постави та ходи хворого.

5. З відповідності зовнішнього вигляду паспортному віку.

3. Сопорозний стан – це:

1. Стан „оглушення”, за якого хворий погано орієнтується в оточуючому становищі, загальмований.

2. Стан „сплячки”, з якого хворий може виходити на нетривалий час при гучному зверненні.

3. Несвідомий стан, який характеризується повною втратою рефлексів та розладами життєво важливих функцій.

4. Стан відсутності свідомості.

5. Стан марення, галюцинацій.

4. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повіль­но. Цей стан називається:

А. Ступор

В. Сопор

С. Кома

D. Колапс

Е. Непритомність

5. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:

А. Ступор

В. Сопор

С. Кома

D. Колапс

Е. Непритомність

6. Активно-вимушене положення – це:

1. Положення, яке хворий легко змінює, залежно від своїх потреб та бажань.

2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.

3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.

4. Положення, зайняти яке хворого примушує патологічний процес поза його бажанням.

5. Необхідність хворому постійно знаходитись на ліжковому режимі.

7. Пасивно-вимушене положення – це:

1. Положення, яке хворий легко змінює, залежно від своїх потреб та бажань.

2. Положення, яке хворий самостійно змінити не може.

3. Положення, яке, хворий змінює самостійно з метою полегшення больових відчуттів.

4. Положення, зайняти яке хворого примушує патологічний процес поза його бажанням.

5. Необхідність хворому постійно знаходитись на ліжковому режимі.?????

8. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При якихстанах це зустрічається?

А. Асцит

В. Метеоризм

С. Перитоніт

D. Апендицит

E. Холецистит

Тема №5

1. Яка температура тіла вважається нормальною в пахвинній ділянці:

1. 36,6–36,8 °С.

2. До 37,0 °С.

3. 36,5–37,0 °С.

4. 36,1–36,9 °С.

5. 36,4–36,7 °С.

2. Як відрізняється температура у прямій кишці від температури тіла у пахвинній ділянці?

1. Вища на 1 °С.

2. Вища на 2–3 °С.

3. В нормі така ж сама, відрізняється тільки при патології.

4. Нижча на 1 °С.

5. Вранці така ж сама, ввечері вища на 1 °С.

3. Яка тривалість вимірювання температури тіла у пахвинній ділянці???

1. Не більше 5 хвилин.

2. До 10 хвилин.

3. До 15 хвилин.

4. Від 5 до 15 хвилин в залежності від патології.

5. Понад 20 хвилин, особливо у важких хворих.

4. З якою метою перед вимірюванням температури тіла очищують від поту пахвинну ділянку?

1. Для забезпечення гігієнічних умов процедури.

2. Для профілактики від застуди.

3. Для забезпечення вищої точності вимірювання.

4. З метою кращої фіксації термометра.

5. Для покращення тактильних відчуттів хворого.

5. У яких випадках застосовують вимірювання температури у прямій кишці?

1. При кишковій кровотечі.

2. При геморої.

3. При пухлинах прямої кишки.

4. При проносах.

5. При виснаженні організму.

6. Яке зниження температури тіла називається літичним?

1. Каскадоподібне.

2. Хвилеподібне.

3. Поступове.

4. Раптове.

5. Більше, ніж на 4 °С за 2 години.

7. Яка система у першу чергу страждає при кризисному зниженні температури тіла?

1. Нервова.

2. Серцево-судинна.

3. Система травлення.

4. Система виділення.

5. Ендокринна система.

8. Який рівень температурної реакції свідчить про субфебрильну температуру?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,5–39,0 °С.

3. 38,0–39,0 °С.

4. 39,0–39,5 °С.

5. Понад 40,0 °С.

9. Який рівень температурної реакції характеризує помірну лихоманку?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,5–39,0 °С.

3. 38,0–39,0 °С.

4. 39,0–39,5 °С.

5. Понад 40,0 °С.

10. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають високою?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,0–39,0 °С.

3. 39,0–40,0 °С.

4. 40,0–41,0 °С.

5. Понад 41,0 °С.

11. Яку температуру тіла, виміряну в пахвинній ділянці, називають надто високою?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,0–39,0 °С.

3. 39,0–40,0 °С.

4. 40,0–41,0 °С.

5. Понад 41,0 °С.

12. Яка температурна реакція характерна для гіперпіретичної лихоманки?

1. 37,0–38,0 °С.

2. 38,0–39,0 °С.

3. 39,0–40,0 °С.

4. 40,0–41,0 °С.

5. Понад 41,0 °С.

13. Як змінюється температура тіла після приймання їжі?

1. Не змінюється.

2. Незначно знижується.

3. Дещо знижується в конкретній ділянці.

4. Підвищується в ділянці живота.

5. Підвищується.

14. Які коливання температури протягом доби притаманні постійній формі лихоманки?

1. В межах 1 °С.

2. В межах 0,5 °С.

3. Однакова температура тіла протягом доби.

4. В межах 2 °С з мінімальними значеннями увечері.

5. В межах 2 °С з мінімальними значеннями вранці.

15. Добові коливання температури тіла у хворого 4–5 °С. Для якого типу лихоманки характерні такі значення?

1. Ремітуючої.

2. Хвилеподібної.

3. Гектичної.

4. Зворотної.

5. Спотвореної.

16. Які особливості забезпечення рідиною організму у хворого з високою температурою тіла?

1. Частий прийом невеликої кількості рідини.

2. Частий прийом значної кількості рідини.

3. Частий прийом мінеральної води у дозі 2–3 склянки на добу.

4. Часте змочування губ.

5. Рідке (через 6–7 годин) приймання великої кількості напоїв (до 0,5 л на прийом).

17. У хворого температура супроводжується головним болем. Яку першу допомогу Ви надасте такому хворому?

1. Холодний компрес на голову.

2. Гаряча грілка на потилицю.

3. Вдихання нашатирного спирту.

4. Тепла грілка на скроні.

5. Інгаляція кисню.

Тема №6

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 579 | Нарушение авторских прав