АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Все перелічене

Прочитайте:
  1. Д) все перелічене вірно
  2. Д) все перелічене вірно

9. Ураження нервової системи герпесвірусом І типу проявляється
розвитком:

1. оперізувального лишая;

2. гангліонітом;

3. енцефалітом;

4. невритом;

5. серозним менінгітом.

10. При мононуклеозі переважно збільшується наступна група
лімфовузлів:

1.пахові

2. пахвинні;

3. ліктьові;

4. задньошийні;

5. медіастинальні.

11. Інкубаційний період при скарлатині складає:

1. 2-7 днів;

2. 7-15 днів;

3. 14-21 день;

4. 9-25 днів;

5. 9-17 днів.

12. Ведуча специфічна терапія при дифтерії:

1. антибіотики;

2. імуноглобулін;

3. глюкокортикоїди;

4. кінська гіперімунна сироватка;

5. симптоматичні середники.

 

13. При менінгококовій інфекції виражена сезонність:

1. тільки зимова;

2. зимово-весняна;

3. тільки весняна;

4. літня;

5. осіння.

14. Переджовтяничний період вірусного гепатиту А частіше триває:

1. не більше 2-3 днів;

2. до 1-го тижня;

3. від 1 до 2 тижнів;

4. тільки 2 тижні;

5. протягом 3-4 тижнів

15. Вкажіть лабораторні критерії тяжкої форми ГВГ

1. Рівень загального білірубіну крові >50 ммоль/л;

2. Рівень загального білірубіну крові <100 ммоль/л;

3. Рівень загального білірубіну крові >200 ммоль/л;

4. Рівень загального білірубіну крові >100 але <200 ммоль/л;

5. Рівень білірубіну не має значення при визначенні тяжкості хвороби.

16. Назвіть можливі ко-фактори ВІЛ-інфекції:

1. Цитомегаловірус і вірус Епштейн-Барра;

2. Схуднення і проноси;

3. Зниження кількості Т-хелперів;

4. CD4+/CD8+< 1,5;

5. Саркома Капоші.

 

17. Перенощиками малярійних збудників є:

1. іксодові кліщі

2. комарі роду Culex

3. комарі роду Aedes

Комарі роду Anopheles

5. москіти

 

18. Який чинник при грамнегативному сепсисі є провідним в розвитку септичного шоку:

1. наявність бактерій в крові

2. висока лихоманка

Наявність токсину в крові

4. зменшення добового діурезу

5. виражений лейкоцитоз

 

19. При поліомієлітичній формі кліщового енцефаліту переважно вибірково уражаються:

1. клітини передніх рогів шийного і верхньогрудного відділу спинного мозку.

2. м’які мозкові оболонки.

3. корінці периферичних нервів.

4. ядра черепномозкових нервів.

5. клітини задніх рогів спинного мозку.

20. Для лікування марсельської гарячки найбільш ефективним є:

1. антибіотики тетрациклінового ряду

2. цефалоспорини

3. антибіотики пеніцилінового ряду

4. фторхінолони

5. сульфаніламіди

ВАРІАНТ 6

 

1. Проти яких інфекцій не проводяться планові щеплення:

1. кір;

2. дифтерія;

3. кашлюк;

4. поліомієліт;

Холера.

 

2. Основними етіотропним засобом лікування хворих черевним тифом являється:

1. пеніцилін;

2. тетрациклін;

3. левоміцетин (хлорамфенікол);

4. еритроміцин;

5. оксацилін.

 

3. Особливості блювання при холері:

1. виникає раптово, без нудоти

2. супроводжується нудотою, болями в животі

3. блювання приносить полегшення

4. виникає до діареї

5. виникає одночасно з діареєю

 

4. Збудники сальмонельозів являють собою:

1. Грам/-/ рухомі палички;

2. Грам/+/ рухомі палички;

3. Грам/+/ нерухомі палички з потовщеннями на кінцях;

4. РНК-віруси;

5. Грам/-/ нерухомі палички.

 

5. Які ускладнення можливі при важкому перебігу амебіазу?

1. амебоми, амебний абсцес печінки, легень;

2. перфорація стінки кишечника, свищі;

3. гепатит, кишкова кровотеча;

4. перитоніт, структури кишечника;

5. всі перераховані ускладнення.

 

6. Специфічний метод лікування хворих ботулізмом:

1. промивання шлунково-кишкового тракту;

2. гіпербарична оксигенація;

3. дезінтоксикаційна терапія;

4. антибактеріальна терапія;

5. введення антитоксичних сироваток.

7. Найбільш частий механізм передачі орнітозу:

  1. фекально-оральний
  2. повітряно-краплинний
  3. трансмісивний
  4. контактний
  5. все вірно

 

8. На вітряну віспу частіше хворіють:
1.діти до 1 року;

2. новонароджені;

3. діти від 2 до 7 років;

4. підлітки 15-18 років;

5. дорослі після 60 років.

9. Пластинчасте лущення шкіри виникає після наступного перенесеного захворювання:

1. вітряна віспа;

2. паротитна інфекція;

3. краснуха;

4. скарлатина;

5. кір.

 

10. Доза протидифтерiйної сироватки за умови задовiльного стану хворого на дифтерію:

1. 20 - 30 тис. МО.

2. 50 - 70 тис. МО.

3. 30 - 40 тис. МО.

4. 10 - 20 тис. МО.

5. 5 -10 тис. МО.

 

11. Найчастіше менінгококова інфекція перебігає у формі:

1. «здорового» носійства;

2. назофарингіту;

3. гнійного менінгіту;

4. серозного менінгіту;

5. менінгококцемії.

 

12. Ускладнення ВГА

1. тромбофлебіт

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 533 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (1.61 сек.)