АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Синдром системної запальної реакції та позитивна гемокультура

Прочитайте:
  1. A) общий адаптационный синдром
  2. F84.5 Синдром Аспергера
  3. HELLP – синдром
  4. HELLP – синдром
  5. HELLP-синдром
  6. I 87 Флебиттен кейінгі синдром
  7. I-VII ПАРЫ ЧМН: СТРОЕНИЕ, ИССЛЕДОВАНИЕ, СИМПТОМЫ И СИНДРОМЫ ПОРАЖЕНИЯ.
  8. I. Мочевой синдром
  9. I. РАЗДЕЛ ПО ПРОБЛЕМЕ НЕДОСТАТОЧНОСТИ МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА (СИНДРОМ МИТРАЛЬНОЙ РЕГУРГИТАЦИИ)
  10. I. Синдромологическая концепция Крепелина

4. позитивна гемокультура

5. позитивна реакція на С- реактивний білок

 

19. Переносник віруса кліщового енцефаліту:

1. Москіти.

Блохи.

Іксодові кліщі.

4. Воші.

Червонотільцеві кліщі.

20. Найбільш достовірна клінічна ознака в розгарі висипного тифу:

1. Головний біль;

2. Гепатолієнальний синдром;

3. Висока температура тіла;

4. Менінгеальні симптоми;

5. Розеольозно-петехіальна висипка.

ВАРІАНТ 2

 

1. Копрограма відноситься до методів діагностики:

1. серологічний;

2. мікроскопічний;

3. бактеріологічний;

4. імунологічний;

5. вірусологічний.

 

2. Збудник черевного тифу являє собою:

1. грампозитивну паличку;

2. грамнегативну паличку;

3. ДНК-вірус;

4. грамнегативну рухому паличку;

5. грампозитивну нерухому паличку з потовщеннями на кінцях.

3. Основне місце локалізації збудника холери в організмі хворого:

1. кров;

2. кістковий мозок;

3. тонка кишка;

4. товста кишка;

5. паренхіматозні органи

 

4. Кількість ораліту, необхідного для компенсаторної терапії хворих ентероколітичною формою сальмонельозу:

1. В кількості рівній випорожненням;

2. В кількості 1,5 об’єму виділеного хворим за одиницю часу;

3. 500 мл.

4. В кількості рівній 10% від маси тіла;

5. 1000 мл.

 

5. Розмноження шигел у хворих шигельзом проходить:

1. у крові;

2. у паренхіматозних органах;

3. у лімфатичних утвореннях тонкої кишки;

4. у слизовій оболонці товстої кишки;

5. у мезентеріальних лімфатичних вузлах

 

6. Найбільш ефективні етіотропні середники при лікуванні псевдотуберкульозу:

1. левоміцетин;

2. сульфаніламіди;

3. бензілпеніцилін;

4. оксацилін;

5. нітрофуранові препарати.

 

7. Обов’язковій госпіталізації підлягають:

1. всі хворі грипом;

2. тільки хворі ускладненими формами грипу;

3. тільки хворі важкими формами грипу;

4. тільки діти і хворі похилого віку;

5. всі хворі, яких слід віднести до груп з несприятливим перебігомзахворювання, а також по епідемічних показниках.

8. Які клінічні особливості не є характерними для атипової пневмонії що викликається Legionella pneumophyllia:

1. Відсутність кашлю

2. Поява з 4 – 5 дня хвороби спочатку сухого кашлю, потім з виділенням харкотиння слизисто-гнійного характеру, часто з домішками крові.

3. Розвиток у 50% хворих ексудативного плевриту

4. Підвищення на 2 -3 день хвороби температури до 39 -40 град. С

5. Лейкоцитоз у клінічному аналізі крові, гіпонатріємія, підвищення активності амінотрансфераз

9. Діагностика герпетичної інфекції основана на:

1. бактеріологічних методах;

2. серологічних;

3. вірусологічних;

4. імунофлюоресцентних;

5. імунопреципітації.

10. Ізоляція хворого на неускладнену форму кору триває до:

1. 10 дня від початку висипань;

2. 4 дня від початку висипань;

3. 5 дня з моменту останніх висипань;

4. 10 дня з моменту останніх висипань;

5. 15 дня з початку хвороби.

11. Corynebacteria diptheriae морфологічно являє собою:

1. грамнегативна паличка, нерухома;

2. грампозитивна паличка, рухома;

3. грамнегативна паличка, рухому;

4. грампозитивна паличка, нерухома;

5. спори із булавовидним здуттям на кінцях.

 

12. Середньодобова доза бензилпеніциліну при лікуванні генералізованих форм менінгококової інфекції:

1. не більше 2млн. ОД в добу;

2. 25-50 тис.ОД на 1кг маси тіла;

3. 200-300 тис. ОД. на 1кг. маси тіла;

4. від 4 до 6 млн. ОД в добу;

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 425 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)