АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення бактерій у природі

Прочитайте:
  1. B. Індекс бактерій групи кишкової палички.
  2. E. Число бактерій в 1 см? води
  3. I. Поясніть значення наступних слів і словосполучень. Використовуйте їх в ситуації самостійно.
  4. А. Визначення рівня аміаку сироватки.
  5. А.3.3.4. Призначення статинів
  6. Алгоритм визначення дози інсулінопрепаратів на тлі глікемічного профілю
  7. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  8. Бактерійні і дріжджові субстанції
  9. Бальнеологічні та грязелікувальні процедури, що рекомендуються цій категорії хворих, диференційоване призначення при окремих захворюваннях.
  10. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ.

Особливості будови прокаріотів

Прокаріотичні клітини складаються з поверхневого апарата та цитоплазми. До складу поверхневого апарата зазвичай входять плазматична мембрана і клітинна стінка, але в деяких прокаріотичних організмів клітинна стінка може бути відсутньою. Як до­даткові елементи до поверхневого апарата у прокаріотів можуть входити бактеріальні джгутики, слизові капсули та різноманітні вирости плазматичної мембрани.

Цитоплазма прокаріотів представлена напіврідким цитозолем, у якому розташовані поодинокі рибосоми, та нуклеоїдом (кільце­вою молекулою ДНК). Мембранні органели в цитоплазмі відсутні, але плазматична мембрана клітини може утворювати впинання, які виконують різноманітні функції. Середній розмір клітин про­каріотів — від 0,1 до 10 мкм. Переважна більшість прокаріотів є одноклітинними організмами. Вони можуть утворювати агре­гати з кількох клітин, що оточені спільною слизовою капсулою, але це просто колонії. Лише деяких з них, наприклад нитчастих ціанобактерій і актиноміцетів, можна назвати багатоклітинними.

Розмножуються прокаріоти шляхом поділу. Як правило, темпи їх розмноження є дуже високими.

За несприятливих умов бактерії утворюють спори або цисти.

 

Особливості життєдіяльності прокаріотів

Серед прокаріотів є авторофи й гетеротрофи. Автотрофні прокаріоти можуть бути хемо- або фотосинтетиками. Фотосинтетики утворюють органічні речовини з використанням енергії світла. Хемосинтетики створюють органічні речовини за рахунок енергії хімічних реакцій.

Гетеротрофних прокаріотів можно поділити на три великі гру­пи: сапротрофи, паразити й симбіонти. Сапротрофи споживають мертву органіку, паразити живляться органічними речовинами живих організмів, завдаючи їм шкоди. Симбіонти теж споживають органічні речовини живих організмів, але роблять це на взаємино вигідній основі, тобто приносять своїм партнерам і якусь користь. До паразитичних гетеротрофів належать усі збудники бактеріальний захворювань. Симбіотичні прокаріоти в кишечнику людини виробляють вітамін В12, а в шлунку корови беруть участь у процес сах травлення целюлози. Сапротрофні прокаріоти беруть активну участь у процесах ґрунтоутворення.

Дуже важливою характеристикою прокаріотів є їх відношення до вільного кисню. За цією ознакою їх поділяють на аеробів та анаеро­бів.

Роль бактерій у природі та житті людини.

Значення бактерій у природі

Автотрофні бактерії відіграють дуже важливу роль у природі. Вони утворюють велику кількість органічних речовин, тобто є про­дуцентами. Надмірне розмно­ження ціанобактерій може призводити до «цвітіння води» й масо­вої загибелі живих організмів унаслідок виділення ними токсичних речовин і накопичення продуктів розпаду. А хемосинтетики є осно­вою біоценозів, які функціонують у місцях, що не мають природно­го освітлення. Це глибини океанів, товща земної кори, печери тощо.

Бактерії є редуцентами — організмами, які завершують розклад мертвої органіки до неорганічних речовин і знову повертають необхідні елементи до кругообігу речовин на нашій планеті. Без їхньої діяль­ності біосфера дуже швидко вичерпала би всі потрібні їй ресурси планети й загинула через їх нестачу.

Але не менш важливе значення гетеротрофних бактерій і як паразитичних та симбіотичних форм. Так, практично всі багато­клітинні еукаріоти, які живляться рослинами, використовують симбіотичних бактерій у своїх процесах травлення. На коренях бобових рослин утворюються спеціальні більбочки, в яких живуть азотфіксуючі бактерії, що забезпечують рослини сполуками Нітро­гену, який вони одержують з атмосферного азоту. А паразитичні збудники бактеріальних захворювань є важливими регуляторами чисельності всіх видів живих організмів. Бактерії викликають такі захворювання тварин, як сибірська виразка, туляремія, сап, бруце­льоз, ботулізм. До рослинних захворювань бактеріальної природи належать чорний та жовтий бактеріози зернових, стеблова гниль кукурудзи, чорна ніжка та кільцева гниль картоплі тощо.

Людина також постійно використовує симбіотичні бактерії. Крім тих видів, які живуть у людському організмі, широко засто­совуються бактерії для виготовлення продуктів харчування (йогур­тів, кефіру тощо).

Багато зусиль потребує від людства боротьба з бактеріальни­ми захворюваннями.

 

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 543 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)