Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
ЛЕКЦІЯ №10
(лікувальна справа)
Спостереження і догляд за пацієнтами із захворюваннями органів кровообігу.
План
1. Пульс: визначення, основні параметри пульсу (ритм, частота, наповнення, напруження).
- Місця визначення артеріального пульсу.
- Порушення пульсу: тахікардія, брадикардія, аритмія.
2. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
- Вікові особливості АТ.
- Види апаратів для вимірювання АТ.
3. Клінічні симптоми захворювань органів кровообігу: біль у ділянці серця або за грудниною, серцебиття, задишка, набряки.
4. Визначення добового діурезу і водного балансу.
5. Спостереження і догляд за пацієнтами з порушенням функції органів кровообігу.
1. Пульс: визначення, основні параметри пульсу (ритм, частота, наповнення, напруження).
- Місця визначення артеріального пульсу.
- Порушення пульсу: тахікардія, брадикардія, аритмія.
Пульс – це поштовхоподібні коливання стінок артерій внаслідок руху крові і зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. за характером пульсу можна визначити стан серцево-судинної системи і загальний стан пацієнта. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій, змінюється при психічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої температури, при дії введених лікарських препаратів, алкоголю.
Розрізняють пульс: артеріальний, венозний, капілярний, центральний (на аорті, сонних артеріях), периферичний (на променевих артеріях, тильного боку стопи). Частіше пульс досліджують методом пальпації на: сонній, скроневій, підключичній, променевій, стегновій, ліктьовій, підколінній, задній великогомілковій артеріях, тильній артерії стопи.
Характеристика параметрів пульсу:
1) Частота – кількість пульсових коливань за 1 хв.; залежить від віку, фізичного навантаження, фізіологічного стану, статі, психічного стану.
- норма 60-80 уд. за хв., що відповідає кількості серцевих скорочень.
- тахікардія – ЧСС понад 80 уд. за хв. (підвищення Т на 10С прискорює пульс на 8-10 за 1 хв.).
- брадикардія – ЧСС менше 60 уд. за хв.
2) Наповнення – ступінь наповнення кров’ю артерії під час систоли серця:
- доброго наповнення – відчуваються під пальцями високі пульсові хвилі;
- незадовільного наповнення – малі пульсові хвилі;
- ниткоподібного наповнення – частий, ледве відчутний пульс.
3) Напруження – ступінь опору артерії натиску пальця; визначають силою, з якою необхідно притиснути стінку артерії, щоб припинити пульсацію; залежить від тиску крові в артерії, зумовленого діяльністю серця і тонусом судинної стінки:
- Твердий (напружений),
- М’який.
4) Ритм – регулярність пульсових хвиль, які виникають одна за одною:
А) ритмічний,
Б) аритмічний:
- ектрасистолічна аритмія - між черговими хвилями виникає позачергова пульсова хвиля (екстрасистола), після якої настає тривала пауза;
- пароксизмальна тахікардія - напади тривають від кількох секунд до кількох днів;
- миготлива аритмія - відсутність закономірності ритму і наповнення пульсу. Часто спостерігається дефіцит пульсу, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові, пульсова хвиля не досягає периферійних артерій і не визначається пальпаторно. Необхідно порахувати пульс на променевій артерії і кількість серцевих скорочень, їх різниця і буде дефіцит пульсу.
5) Висота – залежить від коливань стінки артерії:
- високий;
- низький.
Переміжний пульс – це ознака тяжкого пошкодження серцево-судинної системи, при якому чергуються слабкі та сильні пульсові хвилі.
Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
- Вікові особливості АТ.
- Види апаратів для вимірювання АТ.
Артеріальний тиск - тиск крові на стінки судин; відображає силу скорочення серця, прилив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин:
1) максимальний (систолічний) – виникає в момент систоли серця, коли пульсова хвиля досягає найвищого рівня; 110-140 мм.рт.ст. 102+(0,6×вік)
2) мінімальний (діастолічний) – виникає в кінці діастоли серця; 60-90 мм.рт.ст. 63+(0,4×вік)
3) пульсовий – різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску.
Залежить від віку, фізичного, психічного навантаження, добові коливання в межах 10-20 мм.рт.ст. Для вимірювання АТ використовують мембранні або електронні сфігмоманометри. Мембранний сфігмоманометр складається з манжетки шириною 14см, мембранного манометра, гумової груші, для визначення тонів застосовують фонендоскоп.
Якщо пацієнту вимірюють АТ вперше і він виявився підвищеним, то вимірювання повторюють ще 2 рази з проміжками часу 2-3хв, записують найменші цифри.
Порушення АТ:
1) Гіпертонія (артеріальна гіпертензія) – підвищення АТ.
2) Гіпотонія (артеріальна гіпотензія) – зниження АТ.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2220 | Нарушение авторских прав
|