АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмін речовин та енергії. Вітаміни

Самостійна робота Біологія людини

1. Сукупність біохімічних реакцій, які відбуваються в організмі і пов’язані з надходженням речовин, їх переробкою, видаленням продуктів життєдіяльності

а) метаболізм; б) гомеостаз; в) стрес; г) синергізм; д) антагонізм.

1. Обмін речовин і енергії

а) метаболізм; б) гомеостаз; в) стрес; г) синергізм; д) антагонізм.

1. Дві сторони метаболізму:

а) синергізм, антагонізм; б) асиміляція, дисиміляція; в) плазмоліз, деплазмоліз;

г) денатурація, ренатурація; д) онтогенез, філогенез.

1. Дві сторони метаболізму:

а) синергізм, антагонізм; б) анаболізм, катаболізм; в) плазмоліз, деплазмоліз;

г) денатурація, ренатурація; д) онтогенез, філогенез.

1. Дві сторони метаболізму:

а) синергізм, антагонізм; б) пластичний обмін, енергетичний обмін; в) плазмоліз, деплазмоліз; г) денатурація, ренатурація; д) онтогенез, філогенез.

1. Дві сторони обміну речовин і енергії:

а) синергізм, антагонізм; б) денатурація, ренатурація; в) плазмоліз, деплазмоліз;

г) асиміляція, дисиміляція; д) онтогенез, філогенез.

1. Дві сторони обміну речовин і енергії:

а) синергізм, антагонізм; б) денатурація, ренатурація; в) плазмоліз, деплазмоліз;

г) анаболізм, катаболізм; д) онтогенез, філогенез.

1. Сукупність процесів утворення складних органічних речовин із простіших з використанням енергії

а) денатурація; б) ренатурація; в) асиміляція; г) дисиміляція; д) катаболізм.

1. Сукупність процесів утворення складних органічних речовин із простіших з використанням енергії

а) денатурація; б) ренатурація; в) дисиміляція; г) анаболізм; д) катаболізм.

1. Сукупність процесів розпаду (окиснення) складних органічних речовин до простіших із вивільненням енергії

а) денатурація; б) ренатурація; в) асиміляція; г) дисиміляція; д) анаболізм.

1. Сукупність процесів розпаду (окиснення) складних органічних речовин до простіших із вивільненням енергії

а) денатурація; б) ренатурація; в) катаболізм; г) анаболізм; д) асиміляція.

1. Окиснюються у мітохондріях до СО₂, Н₂О і NН₃

а) моносахариди; б) дисахариди; в) мінеральні солі; г) вищі жирні кислоти;

д) амінокислоти.

1. Моносахариди окиснюються у мітохондріях до

а) НCl і Н₂О; б) NО₂ і Н₂О; в) SО₂ і Н₂О; г) СО₂ і Н₂О; д) NН₃ і Н₂О.

1. В утворенні сечовини бере участь

а) НCl; б) NО₂; в) SО₂; г) N₂; д) NН₃.

1. NН₃ бере участь в утворенні

а) сечовини; б) глікогену; в) мальтози; г) целюлози; д) глюкози.

1. Надлишок глюкози перетворюється на глікоген у

а) шлунку; б) селезінці; в) щитоподібній залозі; г) підшлунковій залозі; д) печінці.

1. Надлишок глюкози в печінці перетворюється на

а) глікоген; б) гліцерин; в) целюлозу; г) пектин; д) хітин.

1. Вітаміни відкрив

а) І.М.Сєченов; б) І.П.Павлов; в) І.І.Мечніков; г) М.І.Лунін; д) В.І.Вернадський.

1. Біологічно активні речовини різної хімічної природи, які в невеликих кількостях істотно впливають на обмінні процеси і необхідні для нормальної життєдіяльності організму

а) антитіла; б) ферменти; в) вітаміни; г) фітонциди; д) гістони.

1. Відсутність певних вітамінів в організмі

а) гіповітаміноз; б) гіпервітаміноз; в) авітаміноз; г) аноксія; д) анорексія.

1. Нестача певних вітамінів в організмі

а) авітаміноз; б) гіповітаміноз; в) гіпервітаміноз; г) гіпотензія; д) гіпертензія.

1. Надлишок певних вітамінів в організмі

а) авітаміноз; б) гіповітаміноз; в) гіпервітаміноз; г) гіпотензія; д) гіпертензія.

1. Недостатня кількість вітамінів у продуктах харчування є однією з причин

а) гіповітамінозу; б) гіпервітамінозу; в) гіподинамії; г) гіпотонії; д) аноксії.

1. Різні захворювання, при яких зростає потреба організму у вітамінах або утруднюється їх засвоєння, є однією з причин

а) гіповітамінозу; б) гіпервітамінозу; в) гіподинамії; г) гіпотонії; д) аноксії.

1. Надлишок вітамінів (переважно жиророзчинних) у продуктах харчування є причиною

а) авітамінозу; б) гіповітамінозу; в) гіпервітамінозу; г) гіпотонії; д) гіпертонії.

1. Групи вітамінів:

а) гідрофільні, гідрофобні; б) фібрилярні, глобулярні; в) жиророзчинні, водорозчинні;

г) актиноморфні, зигоморфні; д) замінні, незамінні.

1. Група вітамінів, які розчиняються в органічних розчинниках і не розчиняються у воді

а) кеторозчинні; б) жиророзчинні; в) водорозчинні; г) альдегідорозчинні;

д) спирторозчинні.

1. До групи жиророзчинних належить вітамін

а) В₂; б) В₃; в) В₆; г) Е; д) С.

1. До групи водорозчинних належить вітамін

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. До групи водорозчинних не належить вітамін

а) В₁; б) В₅; в) В₁₂; г) А; д) С.

1. До групи жиророзчинних не належить вітамін

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Вітамін, який бере участь у синтезі зорового пігменту (родопсину), сприяє проходженню обмінних процесів у епітеліальних тканинах

а) А; б) Д₃; в) С; г) К₁; д) Е.

1. Вітамін, який впливає на обмін Са і Р

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Вітамін, який є складовою частиною (коферментом) ферментів; забезпечує опірність організму до інфекційних захворювань

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Вітамін, який впливає на функціональну активність статевої системи

а) А; б) Д₃; в) С; г) В₁; д) Е.

1. Вітамін, який бере участь у синтезі протромбіну (є фактором зсідання крові)

а) А; б) Д₃; в) К; г) В₁; д) Е.

1. Вітамін, який утворюється в шкірі під дією ультрафіолетового випромінювання

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Вітамін, джерелом якого є зелені овочі і який синтезується кишковою паличкою

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) В₁₂.

1. Вітамін, джерелом якого є свіжі овочі та фрукті (особливо чорна смородина, шипшина, цитрусові)

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) В₁.

1. Ретинол – міжнародна назва вітаміну

а) А; б) Д₃; в) С; г) К; д) В₁₂.

1. Кальциферол – міжнародна назва вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Токоферол – міжнародна назва вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Філохінон – міжнародна назва вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Тіамін – міжнародна назва вітаміну

а) В₁; б) Д₃; в) В₂; г) К₁; д) В₁₂.

1. Рибофлавін – міжнародна назва вітаміну

а) В₁; б) Д₃; в) В₂; г) К₁; д) В₁₂.

1. Нікотинова кислота – міжнародна назва вітаміну

а) В₁; б) Д₃; в) В₂; г) К₁; д) В₃.

1. Піридоксин – міжнародна назва вітаміну

а) В₁; б) А₁; в) В₆; г) Д₃; д) В₁₂.

1. Ціанокобаламін – міжнародна назва вітаміну

а) В₁; б) А₁; в) В₆; г) Д₃; д) В₁₂.

1. Аскорбінова кислота – міжнародна назва вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. «Куряча сліпота» розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Рахіт розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Порушення зсідання крові – наслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) А; б) Д; в) С; г) К; д) Е.

1. Хвороба «бері-бері» розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) В₁; б) Д₃; в) В₁₂; г) К₁; д) А₁.

1. Дерматит розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) С; б) Д₃; в) В₂; г) К; д) А₁.

1. Пелагра розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) С; б) Д₃; в) В₃; г) К; д) А₁.

1. Анемія розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) А; б) Д₃; в) С; г) К; д) В₁₂.

1. Цинга розвивається внаслідок гіпо- чи авітамінозу вітаміну

а) А; б) С; в) Д₃; г) К; д) В₁₂.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 414 | Нарушение авторских прав