АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Оригінальні методи індивідуальної і групової терапії

Арт-терапевтичні технології адекватні у використанні для розв'язання проблем комунікативної компетентності, розвитку внутрішньосімейної взаємодії, психічної і гендерної ідентичності членів сім'ї, формування зрілих чоловічих і жіночих структур особистості в подружніх парах, підвищення самооцінки, активності, впевненості в поведінці. Основний акцент в арт-терапії сім'ї робиться на вивчення структурно-функціональних особливостей сім'ї - на проникності її зовнішніх (особистих) меж. Спостерігаючи за цими межами і використовуючи різні акціальні втручання, арт-терапевт може підсилювати або, навпаки, знижувати їхню проникність. Арт-терапія сім'ї веде до взаємного розкриття членів сім'ї і їхнього звільнення від переживань, що травмують. В арт-терапевтичному процесі збільшується цінність співпраці як форма внутрішньосімейної взаємодії і формується картина світу сім'ї, що сприяє розвитку власної культури стосунків. Арт-терапевтичні методи використовуються в роботі з сім'ями наркозалежних для створення ефективного середовища в період реабілітації, у роботі з сім'ями, що чекають народження дитини як засіб формування усвідомленого батьківства, з подружніми парами для налагодження взаємодії, у роботі з сім'ями, що переживають кризу, на різних етапах розвитку сім'ї, надання можливості виходу з конфліктної ситуації

Художня творчість допомагає краще ідентифікувати й оцінювати свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти спосіб спілкування із собою. У процесі спільної творчості сім'я має можливість висловити почуття, недоступні у вербальному спілкуванні, відбувається розвиток унікальної сімейної культури, формування міфопоетичної картини світу цієї сім'ї, перехід на глибокі рівні розуміння і взаємодії.

Артотерапія володіє очевидними перевагами перед іншими - заснованими виключно на вербальній комунікації - формами психотерапевтичної роботи: 1. Практично кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального стану) може брати участь в арт-терапевтичній роботі, яка не вимагає від неї яких-небудь здібностей до образотворчої діяльності або художніх навиків. 2. Арт-терапія є засобом переважно невербального спілкування. Це робить її особливо цінною для тих, хто недостатньо добре володіє мовою, відчуває труднощі в словесному описі своїх переживань, або, навпаки, надмірно пов'язаний із мовним спілкуванням. 3. Образотворча діяльність є могутнім засобом зближення людей, своєрідним «мостом» між фахівцем і клієнтом. Це особливо цінно в ситуаціях взаємного відчуження, при утрудненні налагодження контактів, у спілкуванні з приводу дуже складного предмету. 4. Образотворча діяльність у багатьох випадках дозволяє обходити «цензуру свідомості», тому надає унікальну можливість для використовування несвідомих процесів, вираження і актуалізації латентних ідей і станів, тих соціальних ролей, які знаходяться у «витісненому» вигляді або слабко виявлених в повсякденному житті. 5. Артотерапія є засобом вільного самовираження і самопізнання. Вона має «інсайт-орієнтований» характер; надає атмосферу довір'я, високої терпимості і уваги до внутрішнього світу людини. 6. Результати образотворчої діяльності мистецтва є об'єктивним свідоцтвом настроїв і думок людини, що дозволяє використовувати їх для ретроспективної, динамічної оцінки стану, проведення відповідних досліджень і зіставлень. 7. Арт-терапевтична робота в більшості випадків викликає у людей позитивні емоції, допомагає подолати апатію і безініціативність, сформувати більш активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі. 8. Артотерапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення. Вона відповідає фундаментальній потребі в самоактуалізації - розкритті широкого спектру можливостей людини і ствердження ним свого індивідуально-неповторного способу буття в світі [2, 6-7].

Можна використовувати різні підходи до класифікації форм артотерапії, наприклад, виділити клінічну, психодинамічну, гуманістичну, трансперсональну і інші її моделі. Зміст і форми арт-терапевтичної роботи можуть розрізнятися залежно від тієї або іншої групи клієнтів (наприклад, психіатричні хворі, особи з прикордонними психічними розладами, пацієнти з соматичною патологією, мотивовані до особового "зростання" клінічно здорові особи і т. д.). Артотерапію можна проводити з одним пацієнтом, з подружжям, зі всією сім'єю, в колективі і групі. Форми арт-терапії також різні при роботі з дітьми, підлітками і дорослими. І проте можна говорити про два основні варіанти арт-терапевтичної роботи -індивідуальної і групової артотерапії. Кожна з них, у свою чергу, має свої різновиди [3, 21].

Індивідуальна арт-терапія може використовуватися з широким колом клієнтів. Деякі клієнти, що не підлягають вербальній психотерапії (олігофрени, психотики, особи похилого віку з порушеннями пам'яті і деякі інші), у ряді випадків можуть досить успішно займатися з арт-терапевтом як індивідуально, так і в групі, маючи порушену здібність до вербальної комунікації, вони нерідко здатні виражати свої переживання в образотворчій формі. Індивідуальна арт-терапія, діюча не тільки на окремі прояви, але і механізми розвитку захворювання, характерна перш за все для пацієнтів із неглибокими психічними розладами, переважно невротичного характеру. Особливу цінність арт-терапевтична робота може мати для дітей і дорослих, які відчувають певну скруту у вербалізації своїх переживань, наприклад, через мовні порушення, аутизм або малоконтактність, а також складність цих переживань і їх «невимовність». Індивідуальна арт-терапевтична робота може продовжуватися досить довго. Підставами для завершення індивідуальної роботи, разом із зовнішніми чинниками, є певні зміни в змозі і характері образотворчої діяльності клієнта, що відображають позитивну динаміку арт-терапевтичного процесу. Клієнт повинен бути досить «консолідований» для того, щоб припинити стосунки з арт-терапевтом, тобто уміти самостійно справлятися зі своїми переживаннями.

Групові форми арт-терапевтичної роботи в даний час використовуються дуже широко, особливо в освіті, соціальній сфері, інших областях. Існує ціла низка причин, які примушують арт-терапевтів і фахівців, віддавати перевагу її груповим формам. Важливу роль в цьому відіграє їх «економічний» характер, що дозволяє працювати з більш широким колом клієнтів. Групова арт-терапія передбачає не тільки взаємодію з іншими учасниками групи, але і самостійну образотворчу роботу, що робить вплив на динаміку загального процесу. Крім того, поєднуються прагнення учасників до «злиття» з групою і збереження групової ідентичності - з одного боку, і потреба в незалежності і зміцненні індивідуальної ідентичності - з іншого. Існує декілька варіантів групової арт-терапії, що розрізняються між собою, головним чином, за ступенем групової взаємодії і «структурованості»: а) студійна відкрита група (переважно неструктурована); б) аналітична закрита група (різний ступінь структурованості); в) тематично орієнтована група (різний ступінь відкритості і структурованості) [3, 29].

Існують і «змішані» варіанти арт-терапевтичних груп, які на різних етапах роботи можуть бути або більш, або менш структурованими. Учасники неструктурованих арт-терапевтичних груп хоча і зустрічаються в певний час в спільному приміщенні працюють цілком самостійно. Їм не пропонується ні будь-яких загальних тем, ні інструкцій з виконання роботи. Структуровані групи передбачають наявність інструкцій або "правил", які додають образотворчій роботі учасників певну спрямованість. Інструкції або "правила" можуть розрізнятися за ступенем своєї «жорсткості». В одних випадках вони зводяться до вимоги малювати що захочеться, але з використанням лише трьох кольорів на вибір або працювати разом з «напарником». В інших випадках визначається не тільки спосіб і умови роботи, але і тема; причому в одних випадках вона може припускати вибір варіантів її виконання, а в інших - ні.

В арт-терапії пацієнтам пропонуються різноманітні заняття образотворчого і художньо-прикладного характеру (малюнок, графіка, живопис, скульптура, дизайн, дрібна пластика, різьблення, випалювання, чеканка, гобелен, мозаїка, фреска, вітраж, всілякі вироби з хутра, шкіри, тканин і ін.), які спрямовані на активізацію спілкування з психотерапевтом або в групі в цілому для більш чіткого, тонкого вираження своїх переживань, проблем, внутрішніх суперечностей, з одного боку, а так само творчого самовираження - з іншою. У даний час в артотерапію включаються і такі форми творчості, як відео-арт, інсталяція, перформанс, комп'ютерна творчість, де візуальний канал комунікації відіграє важливу роль.

Артотерапевт повинен надати учасникам необхідні для художньої творчості матеріали і інструменти: набори фарб, олівців, крейди, пензлі, глину для ліплення, а також деревинки, каміння, шматки матерії, папір. Можна запропонувати пацієнтам самим приносити будь-які необхідні їм матеріали, тим самим надавати допомогу групі. Місце занять повинне бути добре освітленим і таким, щоб учасники могли вільно пересуватися. Функції арт-терапевта достатньо складні і змінюються залежно від ситуації. Йому необхідно володіти певними навичками художнього і декоративно-прикладного мистецтва, оскільки під час проведення арт-терапії доводиться не тільки розповідати, але і показувати певні технічні прийоми художньої творчості. Арт-терапевту потрібні систематичні самостійні заняття художньою творчістю, що дозволяє йому краще відчувати і усвідомлювати багато процесів, завдяки яким значною мірою реалізується психотерапевтичний потенціал методу. Він повинен враховувати психічний стан пацієнта, підготовленість, інтелект і багато інших чинників [3, 241].

Зовсім не обов'язково дотримуватися якого-небудь жорсткого, чітко визначеного набору. Теми охоплюють різні сфери життя пацієнта або групи і є лише орієнтирами: 1. Власне минуле і теперішній час: уявлення про себе; як я представляю перед оточуючими; моя найголовніша проблема; моє найгірше враження; я і моя хвороба; що я боюся; наша сім'я; мої батьки; мій головний недолік і гідність; я серед людей; що мені не подобається в людях; хто я; я у вигляді тварини; життєвий шлях; мої сни. 2. Майбутнє, цілі і абстрактні поняття; яким я б хотів бути; життя без хвороби; ким би я хотів бути; якби я був чародієм; моя батьківщина; три бажання; я через десять років; любов; ненависть; краса; добро; туга; свобода; сила; слабкість; залежність; незалежність; жіночність; гідність чоловіка; концентрація; напруга; страх; біль; бажання. 3. Стосунки в групі: наша група; моє положення в групі; моя проблема відношення в групі; настрій з приводу сьогоднішньої зустрічі в групі; група у вигляді тварин; група у вигляді цирку; чарівник змінив групу; група в пустелі; зустріч групи з бедуїнами; група воює з драконом; група відправляється на бал-маскарад; наше королівство; що я людям даю і чого я від них чекаю, портрети членів групи [3, 65].

На першому етапі під час занять арт-терапією необхідно подолати опір, пов'язаний з поширеним «комплексом невміння», збентеженням перед незвичним заняттям. Інформативний етап роботи включає ознайомлення хворого з основами техніки образотворчого мистецтва, бесіду про творчість різних напрямів і стилів, відвідини музеїв і виставок. На цьому етапі вирішуються питання соціально-комунікативного характеру [3, 137].

Практичні заняття в групах арт-терапії можна розпочати з індивідуального малювання, яке стимулює творчість і усвідомлення почуттів, допомагає членам групи краще познайомитися один з одним. Для проведення вправи потрібні кольорові олівці, фарби або глина та багато паперу. Для початку важливо зосередитись і символічно виразити свій стан в даний момент. Не потрібно заставляти себе малювати щось визначне і високохудожнє. Нехай це будуть просто кольорові лінії, штрихи, форми. Коли всі члени групи закінчать завдання, група може поділитися враженнями про кожний малюнок, ніяк його не оцінюючи. У будь-якому випадку потрібно довіряти своїм внутрішнім відчуттям і постаратися в своїй роботі знайти інформацію для себе.

Малювання з партнером. Ця вправа - для дослідження міжособистісних взаємостосунків і конфліктів. Для початку потрібно обрати партнера в групі, потім покласти між собою та партнером великий аркуш паперу, уважно подивитися один одному в очі і спонтанно почати малювати кольоровою крейдою, стараючись передати почуття за допомогою ліній, форм і кольорів. По закінченню малювання партнери обмінюються враженнями про те, що відбувалося під час вправи, і які емоції викликають малюнки один одного.

Групове малювання. Ця вправа допомагає дослідити рольові взаємостосунки в групі і вплив членів групи на індивідуальний досвід. Керівник групи повинен мати досвід в терапії мистецтвом та груповій динаміці. Усі члени групи сідають в коло, перед кожним лежить аркуш паперу та кольорові олівці. Учасники починають малювати на своєму аркуші щось важливе для себе. По сигналу керівника кожен учасник передає свій малюнок партнеру, який сидить зліва, і одержує малюнок від партнера праворуч. Вправа продовжується до того часу, поки до кожного учасника не дійде той малюнок, який він розпочав. Керівник пропонує усвідомити почуття, які виникли в процесі роботи та обговорити свої враження в групі. Внаслідок такої арт-терапевтичної роботи створюються додаткові можливості для внутрішньоособистісної комунікації, перехід членів групи на глибші рівні взаємодії з виявом внутрішніх (зокрема неусвідомлюваних) механізмів організації поведінки, відбувається звільнення від упроваджених домінуючою культурою і ідеологією партнерів поведінки й засвоєння тих ролей, що більше відповідають їхній глибинній природі, потребам і напрямкам розвитку [1, 8].

Таким чином ми бачимо, що артотерапія є ефективним методом оздоровлення, гармонізації розвитку особистості і потребує посильного використання і дослідження у соціально-педагогічній діяльності.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 558 | Нарушение авторских прав