АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція роботи гіпофіза

Для кожного гормона гіпофіза (передньої долі) є в гіпоталамусі рилізинг-фактори – ліберини, які активують виділення відповідного гормона гормона. Їх 7: соматоліберин, пролактоліберин, кортиколіберин, тіреоліберин, лю-ліберин, фоліліберин, лютеоліберин, мелано ліберин. Перші 2 – ефекторні гормони (діють безпосередньо на тканини організму), інші – тропні, тобто діють на відповідну ендокринну залозу, підсилюючи віділення залозою гормонів.

Є в гіпоталамусі і статини – рилізинг-фактори, що гальмують роботу гіпофіза. Їзх відомо 3: соматостатин, пролактостатин, меланостатин.

Гіпоталамус

Рилізинг-фактори

Аденогіпофіз Нейрогіпофіз

Ліберини Статини

Периферичні залози

Гормони периферичних залоз

Наведена схема вказує на взаємозв’язок гіпоталамуса і гіпофіза, а також з периферичними ендокринними залозами опосредованно через гіпофіз. Виділення гормонів периферичних залоз регулюється гіпофізом, але самі гормони, в залежності від їх кількості регулюють виділення їх через зворотній гуморальний зв’язок з гіпоталамусом.

Гіпофіз міститься в порожнині черепа, в ямці турецького сідла клиноподібної кістки, пов’язаний у своєму розвитку з гіпоталямусом проміжного мозку. Має форму овального тіла. Маса приблизно дорівнює 0,5-0,6 г. Ззовні гіпофіз покритий капсулою. Гіпофіз складається з трьох відділів, кожний з яких виділяє особливі гормони, що в цілому регулюють обмін речовин.

Передня частка гіпофізу – аденогіпофіз складає 70-80% від всієї маси гіпофіза, його паренхіма представлена кількома типами залозистих клітин, розділених між собою кровоносними капілярами. Аденогіпофіз виробляє гонадотропний гормон, що впливає на статеві залози; тіреотропний гормон, що впливає на щитоподібну залозу, аденокортикотропний гормон, що стимулює функцію надниркових залоз і соматотропний гормон, або гормон росту. Недостатність його в дитячому віці призводить до карликовості, припиняється розвиток статевих органів, при підвищеній функції гіпофіза він розростається до величини горіха і спостерігається посилений ріст усього організму (акромегалія) – гігантизм, особливо, якщо це відбувається в дитячому віці (до окостеніння епофізарних хрящів). Особливо видовжуються стопи та кисті, лицева частина черепа, виникають диспропорції всього тіла, порушується обмін речовин, пригнічуються психічні функції.

Гормони аденогіпофіза

Задня частка – нейрогіпофіз, виділяє гормони, які збільшують силу гладеньких м’язів, збільшується тонус судин (вазопресин), а окситоцин стимулює скорочення м’язів матки, збільшує виділення молока молочними залозами.

Проміжна частка – виділяє гормон меланотропін, що регулює колір шкіри.

Епіфіз, або шишкоподібне тіло, розвивається з проміжного мозку. Його розвиток закінчується на 7-10 році життя. Ззовні покрито сполучнотканинною капсулою, від якої всередину відходять трабекули, що ділять паренхіму залози на окремі часточки. На старість орган видовжується. Після 37 років починається зворотній розвиток епіфіза, у ньому зростається сполучна тканина і відкладаються солі, залоза вапнується.. Раннє припинення функцій епіфіза викликає передчасний статевий розвиток. Крім того, гормони приймають участь у всіх видах обміну речовин.

Щитоподібна залоза – одна з найбільших залоз внутрішньої секреції. Складається з правої та лівої часток і вузького перешийку. Внутрішньою поверхнею прилягає до трахеї, гортані. Верхні краї залози доходять до середини крикоподібного хряща гортані, нижні до рівня 2-4 хряща трахеї. Щитоподібна залоза складається з фолікулярного епітелію – це пухирці, порожнина яких заповнена колоїдною речовиною жовтуватого кольору. Залозистий епітелій має високу здатність до накопичення йоду, і його концентрація у 300 разів більша у залозі, ніж у крові. Йод міститься й у гормонах, які виділяє залоза. Гормони – тироксин – регулює обмін речовин, тиреокальцитонін – обмін кальція.

При гіпофункції, яка виникає при недостатній кількості йоду в їжі, при цьому спостерігається: затримка росту, психічного розвитку, статевого розвитку, набрячний синдром.

При гіперфункції – Базедова хвороба – збільшення залози, збільшення ЧСС, тремор тіла.

Паращитоподібні залози – у кількості 4 прилягають ззаду до часток щитоподібної залози по одній вгорі і знизу. Це невеликі тільця овальної форми. Маса приблизно дорівнює 0,1 г. тОсновна функція – підтримування в крові певної кількості кальцію. При гіпофункції – виникають м’язеві судоми, при видаленні без постійного великого надходження в організм кальцію може наступити смерть.

Вилочкова залоза – міститься в грудній порожнині поза грудиною. Вона прилягає до великих судин серця і до передньої стінки серцевої сумки. Має 2 частини, сполучені пухкою сполучною тканиною. Добре розвинена у новонароджених. Найкраще в 2-3 роки, потім поступово заміщується жировою тканиною, а в 16 років зникає.

Гормони регулюють ріст організму до статевої зрілості.

Підшлункова залоза є одночасно залозою внутрішньої і зовнішньої секреції. Ендокринну частину підшлункової залози складають острівці Лангерганса. Із загальної ваги залози на них припадає 1/35 частина. Вони виробляють інсулін, який зменшує кількість глюкози в крові за рахунок відкладання вуглеводів у вигляді глікогена в печінці та м’язах. Глюкагон – збільшує кількість глюкози в крові за рахунок розщеплення глікогена та жирів.

При пошкодженні острівців – цукровий діабет. Цукор не засвоюється організмом, у великій кількості циркулює в крові і виводиться з сечею. Настає схуднення, отруєння продуктами неповного розпаду жирів і смерть у стані діабетичної коми (зниження кров’яного тиску, порушення серцевої діяльності).

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 277 | Нарушение авторских прав