АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція роботи гіпофіза

Для кожного гормона гіпофіза (передньої долі) є в гіпоталамусі рилізинг-фактори – ліберини, які активують виділення відповідного гормона гормона. Їх 7: соматоліберин, пролактоліберин, кортиколіберин, тіреоліберин, лю-ліберин, фоліліберин, лютеоліберин, мелано ліберин. Перші 2 – ефекторні гормони (діють безпосередньо на тканини організму), інші – тропні, тобто діють на відповідну ендокринну залозу, підсилюючи віділення залозою гормонів.

Є в гіпоталамусі і статини – рилізинг-фактори, що гальмують роботу гіпофіза. Їзх відомо 3: соматостатин, пролактостатин, меланостатин.

Гіпоталамус

Рилізинг-фактори

Аденогіпофіз Нейрогіпофіз

Ліберини Статини

Периферичні залози

Гормони периферичних залоз

Наведена схема вказує на взаємозв’язок гіпоталамуса і гіпофіза, а також з периферичними ендокринними залозами опосредованно через гіпофіз. Виділення гормонів периферичних залоз регулюється гіпофізом, але самі гормони, в залежності від їх кількості регулюють виділення їх через зворотній гуморальний зв’язок з гіпоталамусом.

Гіпофіз міститься в порожнині черепа, в ямці турецького сідла клиноподібної кістки, пов’язаний у своєму розвитку з гіпоталямусом проміжного мозку. Має форму овального тіла. Маса приблизно дорівнює 0,5-0,6 г. Ззовні гіпофіз покритий капсулою. Гіпофіз складається з трьох відділів, кожний з яких виділяє особливі гормони, що в цілому регулюють обмін речовин.

Передня частка гіпофізу – аденогіпофізскладає 70-80% від всієї маси гіпофіза, його паренхіма представлена кількома типами залозистих клітин, розділених між собою кровоносними капілярами. Аденогіпофіз виробляє гонадотропний гормон, що впливає на статеві залози; тіреотропний гормон, що впливає на щитоподібну залозу, аденокортикотропний гормон, що стимулює функцію надниркових залоз і соматотропний гормон, або гормон росту. Недостатність його в дитячому віці призводить до карликовості, припиняється розвиток статевих органів, при підвищеній функції гіпофіза він розростається до величини горіха і спостерігається посилений ріст усього організму (акромегалія) – гігантизм, особливо, якщо це відбувається в дитячому віці (до окостеніння епофізарних хрящів). Особливо видовжуються стопи та кисті, лицева частина черепа, виникають диспропорції всього тіла, порушується обмін речовин, пригнічуються психічні функції.

Гормони аденогіпофіза

Назва скорочена Повна назва Орган-мішень
Тропні гормони
АКТГ Адренокортикотропний гормон (кортикотропін) Кора наднирників
ТТГ Тиреотропний гормон (тиреотропін) Щитоподібна залоза
ФСГ Фолікулостимулюючий гормон (гонадотропін) гонади
ЛГ Лютеїнізуючий гормон (гонадотропін) гонади
  Ефекторні гормони  
ГР Гормон росту (соматотропний гормон) всі клітини тіла
  Пролактин Багато клітин тіла (молочні залози, гонади)

 

Задня частка – нейрогіпофіз, виділяє гормони, які збільшують силу гладеньких м’язів, збільшується тонус судин (вазопресин), а окситоцин стимулює скорочення м’язів матки, збільшує виділення молока молочними залозами .

Проміжна частка – виділяє гормон меланотропін, що регулює колір шкіри.

Епіфіз, або шишкоподібне тіло, розвивається з проміжного мозку. Його розвиток закінчується на 7-10 році життя. Ззовні покрито сполучнотканинною капсулою, від якої всередину відходять трабекули, що ділять паренхіму залози на окремі часточки. На старість орган видовжується. Після 37 років починається зворотній розвиток епіфіза, у ньому зростається сполучна тканина і відкладаються солі, залоза вапнується.. Раннє припинення функцій епіфіза викликає передчасний статевий розвиток. Крім того, гормони приймають участь у всіх видах обміну речовин.



Щитоподібна залоза – одна з найбільших залоз внутрішньої секреції. Складається з правої та лівої часток і вузького перешийку. Внутрішньою поверхнею прилягає до трахеї, гортані. Верхні краї залози доходять до середини крикоподібного хряща гортані, нижні до рівня 2-4 хряща трахеї. Щитоподібна залоза складається з фолікулярного епітелію – це пухирці, порожнина яких заповнена колоїдною речовиною жовтуватого кольору. Залозистий епітелій має високу здатність до накопичення йоду, і його концентрація у 300 разів більша у залозі, ніж у крові. Йод міститься й у гормонах, які виділяє залоза. Гормони – тироксин – регулює обмін речовин, тиреокальцитонін – обмін кальція.

При гіпофункції, яка виникає при недостатній кількості йоду в їжі, при цьому спостерігається: затримка росту, психічного розвитку, статевого розвитку, набрячний синдром.

При гіперфункції – Базедова хвороба – збільшення залози, збільшення ЧСС, тремор тіла.

Паращитоподібні залози – у кількості 4 прилягають ззаду до часток щитоподібної залози по одній вгорі і знизу. Це невеликі тільця овальної форми. Маса приблизно дорівнює 0,1 г. тОсновна функція – підтримування в крові певної кількості кальцію. При гіпофункції – виникають м’язеві судоми, при видаленні без постійного великого надходження в організм кальцію може наступити смерть.

Вилочкова залоза – міститься в грудній порожнині поза грудиною. Вона прилягає до великих судин серця і до передньої стінки серцевої сумки. Має 2 частини, сполучені пухкою сполучною тканиною. Добре розвинена у новонароджених. Найкраще в 2-3 роки, потім поступово заміщується жировою тканиною, а в 16 років зникає.

Гормони регулюють ріст організму до статевої зрілості.

Підшлункова залоза є одночасно залозою внутрішньої і зовнішньої секреції. Ендокринну частину підшлункової залози складають острівці Лангерганса. Із загальної ваги залози на них припадає 1/35 частина. Вони виробляють інсулін, який зменшує кількість глюкози в крові за рахунок відкладання вуглеводів у вигляді глікогена в печінці та м’язах. Глюкагон – збільшує кількість глюкози в крові за рахунок розщеплення глікогена та жирів.

При пошкодженні острівців – цукровий діабет. Цукор не засвоюється організмом, у великій кількості циркулює в крові і виводиться з сечею. Настає схуднення, отруєння продуктами неповного розпаду жирів і смерть у стані діабетичної коми (зниження кров’яного тиску, порушення серцевої діяльності).


Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 136 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)