АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференційна діагностика

План

1. Інфаркт міокарда. 3

2. Диференційна діагностика. 4

3. ІНФАРКТ МІОКАРДА: ПЕРША ДОПОМОГА.. 6

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.. 9

Інфаркт міокарда

Інфаркт міокарду - це обмежений некроз серцевого м'яза. Некрози в більшості випадків коронарогенні або ішемічні. Рідше зустрічаються некрози без коронарного пошкодження: при стресі - глюкокортикоїди і катехоламіни різко підвищують потребу міокарду в кисні; при деяких ендокринних порушеннях; при порушеннях електролітного балансу.

Зараз інфаркт міокарду розглядається тільки як ішемічний некроз, тобто як пошкодження міокарду унаслідок ішемії, обумовленою оклюзією коронарних артерій. Найчастіша причина - тромб, рідше - ембол. Можливий також інфаркт міокарду при тривалому спазмі коронарних артерій.

Тромбоз найчастіше спостерігається на тлі атеросклерозного пошкодження вінцевих артерій. За наявності атероматозних бляшок відбувається завихорення потоку крові. Крім того, унаслідок порушеного ліпідного обміну при атеросклерозі збільшується здатність згущуватися крові, що частково пов'язано також із зниженням активності клітин, що виробляють гепарин. Підвищена здатність згущуватися крові і завихорення сприяють утворенню тромбів. Крім того, до утворення тромбів може вести розпад атероматозних бляшок, крововиливу в них. Приблизно у 1% випадків інфаркт міокарду розвивається на фоні колагенеза, сифілітичної поразки артерій, при аневризмі аорти, що розшаровується. Виділяють сприяючі чинники: сильне психоемоційне перенапруження, інфекції, різкі зміни погоди.

Інфаркт міокарду - дуже поширене захворювання, є|з'являється,являється| найчастішою причиною раптової смерті. Проблема інфаркту до кінця не вирішена, смертність від нього продовжує збільшуватися. Зараз все частіше інфаркт міокарду зустрічається у молодому віці. У віці від 35 до 50 років інфаркт міокарду зустрічається в 50 разів частіше у чоловіків, чим у жінок. У 60-80% хворих інфаркт міокарду розвивається не раптово, а має місце передінфарктний (продромальний) синдром, який зустрічається в трьох варіантах:

1) стенокардія вперше, зі швидким перебігом - найчастіший варіант;

2) стенокардія протікає спокійно, але раптом переходить в нестабільну - виникає при інших ситуаціях, не стало повного зняття болів;

3) напади гострої коронарної недостатності;

4) стенокардія Прінцметалла.

Диференційна діагностика

Лікар загальної практики не має можливості тривалий час спостерігати за хворим з підозрою на інфаркт міокарда. Його завдання - діагностувати визначений чи можливий інфаркт міокарда в умовах твердого ліміту часу, користуючись даними анамнезу, статусу, однократно записаної ЕКГ і, далеко не завжди, одним-двома рутинними лабораторними показниками.

Ведучий симптом - сильний біль у грудній клітці.

· Інфаркт міокарда і разшаровуюча аневризма аорти в грудному відділі. Розшаровуюча аневризма аорти виникає в осіб з високими цифрами артеріального тиску, при хворобі Марфана, Елерса-Данлоса. При надриві й розшаровуванні стінки аорти з'являються симптоми, характерні й для інфаркту міокарда: нестерпний біль у грудній клітці, шок.

Однак характер больового синдрому при розшаровуючій аневризмі аорти має особливості. Найжорстокіший біль при надриві внутрішньої оболонки аорти виникає раптово, потім вона стає менш інтенсивною. Біль при інфаркті міокарда теж виникає раптово, але для нього характерно поступове посилення. Біль при аневризмі аорти ірадірує в спину, вниз по ходу хребта, що зовсім нетипово для інфаркту міокарда. Для аневризми аорти іррадіація болю в обі рук більш характерна, ніж для інфаркту міокарда. У хворих з «інфарктоподібною» формою аневризми аорти, як правило, не буває гострої лівошлудочкової недостатності, типової для інфаркту міокарда. ЕКГ при розшаровуючій аневризмі аорти залишається нормальною або з'являються зміни інтервалу S-T і зубця Т по типі субендокардіальної ішемії (депресія інтервалу S-T, слабоонегативний зубець Т у грудних відведеннях. Власний досвід показує, що головний критерій, який дозволяє запідозрити розшаровуючу аневризму аорти у хворого з жорстокими болями в груди - невідповідність важкості стану хворого (біль, шок) малим змінам ЕКГ чи взагалі незміненої ЕКГ. Не існує інфарктів міокарда з інтенсивними болями, шоком, але з нормальною ЕКГ.

· Інфаркт міокарда і тромбоемболія легеневої артерії. При тромбоемболії легеневої артерії початок хвороби частіше підгострий, біль у грудній клітці без ірадіації, задишка без ортопное (не гостра лівошлуночкова недостатність,а дихальна!), гіпотензія передує болю, а не навпаки. Фонові хвороби - флеботромбози нижніх кінцівок і тазу, ожиріння, переломи. Акцент 2-го тону на легеневій артерії (не на аорті!).На ЕКГвиявляють синдром McGin-White:S1-Q111 в поєднанні зі зміщенням перехідної зони (R=S) у ліві грудні відведення, появу гострого високого зубця Р у відведенні 111, аYF,Y1 блокаду правої ніжки пучка Гіса; конкордантність в 111 стандартному (11), aVF, в правих грудних відведеннях. При вихідній вираженій гіпертрофії лівого шлуночка й блокаді лівої ніжки пучка Гіса «малими» ознаками перевантаження правого шлуночка при тромбоемболії легеневої артерії є поглиблення S в 1, aVL, збільшення R в111, розщеплення комплексу QRS, депресія інтервалу S-T в правих грудних відведеннях.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 297 | Нарушение авторских прав