АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організація змісту навчального матеріалу.

1. Основні синдроми, що характеризують ураження нервової системи.

2. Менінгеальні знаки, як вони перевіряються.

3. Енцефалічний синдром, чим він виявляється.

4. Судомний синдром, його характеристика.

5. Синдром порушення свідомості, його стадії.

6. Характеристика гідроцефального синдрому.

7. Зміни ліквору при різній патології.

8. Характеристика синдрому рухових порушень.

Зміст теми.

ОСНОВНІ СИМПТОМИ ТА СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Менінгеальний синдром:

До найбільш частих ознак належать:

• Менінгеальні знаки, рефлекси (ригідність потиличних м’язів, рефлекс Бабінського, рефлекс Керніга, рефлекси Брудзинського – верхній, середній, нижній; рефлекс Ласега);
• Головний біль (удітей раннього віку він проявляється монотонним криком), запаморочення;
• Нудота, блювання, що не пов’язані з вживанням їжі;
• У маленьких дітей – вибухання, напруження великого тім’ячка;
• Загальна гіперестезія.

Енцефалічний синдром:

Ураження головного мозку при всьому різноманітті клінічних проявів має ряд загальних рис:

• Загально інфекційні симптоми – підвищення температури тіла, зміна картини крові;
• Загально мозкові симптоми – набряк, гіперсекреція спинномозкової рідини, порушення свідомості, епілептичні напади, сіпання м’язів, при тяжкому перебігу – пригнічення рефлексів, порушення серцевої діяльності і дихання;
• Вогнищеві симптоми, які залежать від локалізації уражених ділянок мозку (рухові, чутливі, мовні розлади);
• Менінгеальні симптоми.

Синдром рухових порушень:

Внаслідок ураження різних ділянок рухових відділів центральної або периферійної нервової системи виникають парези або паралічі. За локалізацією ураження поділяють на такі:

• Центральні (спастичні), які супроводжуються підвищенням м’язового тонусу, сухожилкових рефлексів, появою патологічних рефлексів та Периферичні (атонічні, мляві), які супроводжуються зниженям або відсутністю тонусу м’язів, сухожилкові-періостальних рефлексів, атрофією м’язів, може спостерігатись фібрилярне тремтіння м’язів;
• Гіперкінези поділяють на такі різновиди: атетоз, тик, тремор. Вони визначаються при органічних ураженнях мозку, хореї, гіперкінетичній формі дитячого церебрального паралічу.

Судомний синдром: є однією з найбільш частих ознак ураження нервової системи. Судоми бувають:

• Клонічні – мимовільні сіпання м’язів (починаючи з м’язів обличчя, поступово переходять на кінцівки й тулуб);
• Тонічні – мимовільне напруження м’язів без сіпання (класичний приклад – опістотонус при правці);
• Клоніко-тонічні – спочатку голова відкидається назад, верхні кінцівки згинаються в суглобах, нижні витягуються (це тонічна стадія). Після цього настає короткочасна зупинка дихання, яка змінюється глибоким вдихом. Це є початком клонічної стадії, яка проявляється сіпанням м’язів обличчя, кінцівок, гучним диханням.

Гідроцефальний синдром:

Найбільш типовими проявами його є:

• Великий периметр голови при народженні;
• Незакриття черепних швів;
• Збільшені розмири великого тім’ячка та його вибухання, в подальшому велике тім’ячко буде зменшуватись дуже повільно;
• Позитивний симптом Грефе – відставання верхньої повіки, яке виникає при русі очних яблук донизу;
• Симптом очних білків («сонця, що сідає») – при швидкому переведенні дитини з горизонтального положення у вертикальне очні яблука повертаються вниз і всередину, райдужна оболонка частково прикривається нижньою повікою і над очним яблуком стає видна склера.

Синдроми порушення свідомості:

• Сомнолентність – постійна млявість, сонливість, але сон настає на коротку періоди, поверхневий. Замість плачу та крику – тихий стогін, дитина слабо реагує на огляд та сповивання. Шкірна чутливість та сухожилкові рефлекси знижені;
• Ступор – стан оціпеніння, з якого хворий виходить тяжко, після енергійного турбування. Рефлекси знижені;
• Сопор – глибокий сон, приголомшеність, дитину неможливо розбуркати. Шкірна чутливість не визначається, сухожилкові рефлекси викликаються не постійно. Реакція на біль невиразна. Збережені зіничний, рогівковий рефлекси, ковтання;
• Кома – вимкнення свідомості з повною втратою сприйняття навколишнього світу і самого себе.

План і організаційна структура навчального заняття дисципліни.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 331 | Нарушение авторских прав