Вихідні дані за варіантами

Задача 1.

Умовою ринкової рівноваги є ситуація коли величина попиту дорівнює величині пропозиції:

Q_D = Q_S,

де Q_D – величина попиту, шт.;

Q_S – величина пропозиції, шт.

У разі порушення рівноваги, на ринку виникає або надлишок, або дефіцит товарів. Це залежить від характеру зміни ціни.

За умови впровадження податку із продажу на одиницю даного товару t у.г.о. крива пропозиції зрушиться вверх, а функція пропозиції буде мати вигляд:

Q_S^/ = c + d· (P – t).

Нові параметри рівноваги будуть визначатися за умови Q_D = Q_S^/.

Задача 2.

Фірма в результаті продажу своєї продукції на ринку отримує певну виручку. В економічному аналізі використовуються наступні показники виручки:

- сукупна виручка (TR) – сума грошей, яку отримує фірма після продажу своєї продукції на ринку, вона дорівнює добутку обсягу проданого товару Q на ціну Р, за якою реалізовано товар: TR = P · Q.

Ціна в цьому випадку (для конкурентної фірми) є сталою, отже, TR є лінійною функцією R(Q) відносно обсягу Q;

- середня виручка (АR) – це виручка від реалізації одиниці продукції:

;

- гранична виручка (МR) – це зміна загальної виручки () внаслідок продажу додаткової одиниці продукції ():

.

Граничну виручку можна обчислити як похідну функції R(Q): .

З наведеного видно, що AR = MR = P, тобто лінія попиту є одночасно лінією ринкової ціни, середньої і граничної виручки (рис. 1).

Прибуток (П) будь-якої фірми утворюється як різниця між виручкою від продажу продукції (TR) та її вартістю для виробника (ТС): П = TR – TC.

Аналізуючи формування витрат у короткотерміновому періоді, потрібно розмежувати їх на постійні та змінні. Постійні витрати (FC) не залежать від обсягів виробництва. Більше того, вони існують навіть тоді, коли виробництво взагалі припиняється. Справа в тому, що, як виходить із самого визначення короткострокового періоду, він недостатній для зміни передусім обсягів капіталу. Постійними витратами можуть бути видатки, пов’язані з виплатою орендної плати, відсотків за отриманий кредит, амортизацією тощо.

Змінні витрати (VC) – це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції. До них належать заробітна плата робітників, витрати на придбання сировини, матеріалів, електроенергії для виробничих цілей тощо.

Таким чином, функція витрат (вартості) виробництва для короткострокового періоду матиме вигляд:

TC = c(Q) = FC + VC(Q).

Оскільки постійні витрати не залежать від змін обсягів виробництва, то на графіку їх крива матиме вигляд прямої лінії, яка проходить паралельно до осі обсягу виробництва. Крива змінних витрат матиме вигляд зростаючої з поступовим затуханням лінії. У перспективі вона досягне точки зламу, після якої подальше зростання змінних витрат не супроводжуватиметься збільшенням обсягів виробництва. Однак цей відрізок кривої не може бути складовою функції витрат, оскільки не відповідає вимозі її визначення (це не будуть мінімальні витрати, необхідні для отримання заданого обсягу виробництва, оскільки його можна одержати при менших витратах). Крива сукупних витрат показує зміни загальної вартості факторів, що використовуються у виробництві, залежно від збільшення обсягів виробництва. Вона матиме таку саму форму, як і крива змінних витрат, однак проходитиме вище на величину постійних витрат.

Витрати виробництва аналізуються з використанням середніх і граничних показників.

Середні сукупні витрати (АС або АТС) – це вартість виробництва одиниці продукції:

.

Відповідно визначаються і показники середніх змінних (AVC) і середніх фіксованих витрат (AFC):

; .

Між середніми показниками існує зв’язок: AC = AVC + AFC.

Середні витрати для будь-якого обсягу виробництва дорівнюють тангенсу кута нахилу променя, проведеного від початку координат через відповідну точку на кривій сукупних витрат. Мінімального значення середні витрати набувають у точці, де кут нахилу променя буде найменшим, тобто в точці його дотику до кривої сукупних витрат. Аналогічне можна сказати і про середні змінні витрати. Якщо будувати їх криву, то вона поступово буде наближатися до кривої середніх сукупних витрат.

Граничні витрати розраховуються як відношення приросту сукупних витрат до приросту обсягів виробництва. Інакше кажучи, граничні витрати показують, яких додаткових витрат коштувало виробнику виробництво додаткової одиниці продукції:

.

Граничні витрати в короткотерміновому періоді не залежать від постійних витрат. На їхній рівень впливають тільки змінні витрати. Граничні витрати – це нахил кривої сукупних витрат, тобто тангенс кута дотичних, проведених до кожної точки кривої.

Умова максимізації прибутку, або правило граничного випуску має вигляд:

MR = MC.

В умовах досконалої конкуренції дотримується рівність:

MR = MC = AC = P.

Умови прибутковості та збитковості^*

Аналізуючи витрати у довгостроковому періоді слід мати на увазі, що при цьому немає поділу на постійні і змінні витрати: усі витрати можуть змінюватися залежно від обсягу виробництва.

Задача 3.

Реальний ВВП на кінець поточного року буде дорівнювати реальному ВВП на кінець попереднього року збільшеному на відсоток зростання реального ВВП в поточному році.

Номінальний ВВП на кінець поточного року буде дорівнювати реальному ВВП на кінець поточного року збільшеному на індекс зростання цін в поточному році.

Грошову масу на кінець поточного року розрахуємо по формулі:

М = ,

де чисельник – номінальний ВВП на кінець поточного року, а знаменник – швидкість обігу грошей в попередньому році, збільшена на відсоток її зростання в поточному році.

Задача 4.

Під грошовою масою слід розуміти всю сукуп­ність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпо­рядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквід­ності.

У статистичній практиці України визначаються і використо­вуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрега­ти: М0, МІ, М2, МЗ. Склад агрегатів:

М0 – готівка поза банками.

М1 – М0 + поточні рахунки в банках.

М2 – М1 + строкові вклади та спеціальні рахунки.

М3 – М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями комерційних банків.

Показник грошової бази характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Вона складається із готівкових грошей як в касах банків, так і поза банками, та грошових коштів комерційних банків (резервів) на кореспондентських рахунках в центральному банку.

Задача 5.

Номінальний вклад вкладника через три місяці розраховується за формулою складного відсотка:

Sн. = Р•(1+І/n)^N

де Sн – фактично отримана сума вкладу.

Р – початковий вклад.

І – річна відсоткова ставка виражена через індекс.

n – кількість періодів нарахування відсотків на рік.

N – фактична кількість періодів нарахування відсотків.

Фактичний індекс інфляції за три місяці визначається за формулою:

Іn. = (1+Rn)ⁿ

де Іn – індекс інфляції за період, що розглядається.

Rn – місячний індекс інфляції.

n – кількість періодів.

Реальний дохід вкладника буде дорівнювати номінальному доходу, скорегованому на коефіцієнт зміни купівельної спроможності грошей.

Задача 6.

Розрахунок ВВП за витратами:

ВВП_в = С + I_g + G + NE,

де ВНП - валовий національний продукт;

С - споживчі витрати (включають витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг: предмети споживання довгостро­кового використання, предмети поточного споживання, споживчі витрати на послуги);

I_g - валові приватні інвестиції (складаються з: інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизації); чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу);

G - державні витрати (об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг; державні трансфертні платежі не включають у ВНП, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва;

NЕ - чистий експорт (це різниця між обсягами експорту і імпорту).

Рівноважний ВВП розраховується за умови, що сукупний попит (AD) дорівнюватиме сукупній пропозиції (AS):

AS = AD;

AS = У;

AD = С + I + G + NE.

Мультиплікатор державних витрат визначається за формулою:

m_G = ,

де с^/ - гранична схильність до споживання, вона визначається як частка приросту споживання в додатковій одиниці доходу:

с^/ = .

Вплив на величину ВВП приросту податків визначається за формулою:

,

де m_T – податковий мультиплікатор визначається за формулою:

m_T = .

Заощадження – це не використана частина доходу, тобто S = У_d – С.

В умовах повної зайнятості інвестиції дорівнюють заощадженням: I = S.

Використовуваний дохід Y_d менший за рівноважний на величину податків.

Державні витрати здійснюються за рахунок податків. Доходи бюджету за умовою цієї задачі дорівнюють податковим надходженням (Т). Стан держбюджету встановлюється на основі порівняння доходів і витрат бюджету. Якщо витрати перевищують доходи – бюджет дефіцитний

Задача 7.

Еластичність попиту за ціною (пряма еластичність) показує відносну зміну обсягу попиту під впливом зміни ціни на один відсоток і розраховується за формулою:

;

де - еластичність попиту за ціною;

- відносна зміна попиту;

- відносна зміна ціни.

Наведена формула може бути трансформована у формулу:

,

де Q^/ - похідна функції попиту від змінної р_х,

Q_х – попит на товар Х,

р_х – ціна товару Х,

∆Q_х = Q_i – Q_i-1 – абсолютна зміна обсягу попиту на товар Х,

∆р_х = р_i – р_i-1 – абсолютна зміна ціни товару Х_.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту розраховується за формулою:

,

де Q^/ - похідна функції попиту від змінної р_у,

Q_х – попит на товар Х,

р_у – ціна товару У,

∆Q_х = Q_i – Q_i-1 – абсолютна зміна обсягу попиту на товар Х,

∆р_х = р_i – р_i-1 – абсолютна зміна ціни товару Х_.

Задача 8.

Числове значення кількості товарів X і Y, а також рівня корисності знаходимо, розв’язавши систему рівнянь, утворену рівнянням бюджетної лінії та функцією корисності. Або за формулою:

,

де MU_х, MU_у – відповідно граничні корисності товарів Х і У,

р_х, р_у – відповідно ціни товарів Х і У.

Гранична корисність () – це зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості даного блага на одиницю. Іншими словами: гранина корисність – додаткова корисність (приріст корисності), одержана від споживання додаткової одиниці блага.

Математично граничні корисності благ Х и Y при незмінній кількості всіх інших благ є частковими похідними функції сукупної корисності:

рекомендована література

а) базова

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: підруч.: у 2 кн. / [Г.Я. Стеблій, А.В. Стасишин, Л.Л. Цимбал, І.М. Шегинський та ін.]; за ред. С.М. Панчишина, П.І. Островерха. – Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – К: Знання, 2009. - 723 с.

2. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: підруч.: у 2 кн. / [С.М. Панчишин, П.І. Островерх, В.Б. Буняк та ін.]; за ред. С.М. Панчишина - Кн. 2: Мікроекономіка. - 4-те., випр. і доп. - К: Знання, 2010. - 437 с.

3. Мікроекономіка і макроекономіка: підруч.: у 2 ч. / [С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін] / За ред. С.К.Будаговської. – К.: Основи, 2001. – 517 с.

4. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: навч. посіб. / За ред. В.Д.Базилевича. – 2-ге вид. – К.: Атіка, 2009. – 368 с.

5. Мікроекономіка: підруч.: / За ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид. – К.: Знання, 2008. – 679 с.

б) допоміжна

6. Макроекономіка: практикум: навч. посіб. / [В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик]; за ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид. переробл. і доп. – К.: Знання, 2010. – 550 с.

7. Павленко І.М. Мікроекономіка: навч. посіб. / І.М.Павленко – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 288 с.

8. Мікроекономіка: Підручник / [А.П. Наливайко, Л.А. Азьмук, П.Г. Банщиков та ін.]; за ред. А.П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 2011. – 446 с.

9. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: навч. посіб. / Г.Е.Гронтковська, А.Ф. Косік. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 438 с.

10. Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. Макроекономіка. Практикум: навч. посіб. / Г.Е.Гронтковська, А.Ф. Косік. – К.: Центр навчальної літератури, 2011. – 400 с.

11. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. Практикум: навч. посіб. / Г.Е.Гронтковська, А.Ф. Косік. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 418 с.

12. Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV із змінами і доповненнями в редакції вiд 09.12.2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

13. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. №108/95 із змінами і доповненнями в редакції від 09.12.2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

14. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91р. № 1560-ХІІ із змінами і доповненнями в редакції від 06.12.2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

15. Закон „Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 № 4282-VІ із змінами і доповненнями в редакції вiд 08.12.2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

16. Закон „Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012 № 5515-VІ в редакції вiд 06.12.2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

17. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 – VI із змінами і доповненнями в редакції вiд 06.12.2012 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

18. Статистична інформація. Макроекономічні показники [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

в) Інформаційні ресурси

Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

Офіційний сайт Кабінету міністрів України [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua

Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА „ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВА”

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 687 | Нарушение авторских прав