АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

С – Сагітальна ось.

Фронтальна, лобна площина (plana frontalis) проводиться паралельно площині лоба, поділяючи тіло на передній і задній відділи. Терміном “передній” (anterior) та його синонімом “черевний” (ventralis) позначаються органи, утворення або частини тіла, розташовані попереду від лобної площини, тобто ближче до його передньої поверхні. Для визначення органів чи утворень, розташованих позаду від лобної площини застосовують термін “задній” (posterior) та його синонім “спинний” (dorsalis).

Третя площина йде під прямим кутом до лобної і горизонтальної площин, проводиться в напрямку стріли, що пронизує тіло вздовж – спереду назад. Цю площину називають сагітальною, стріловою (plana sagittalis). Її проводять по середині тулуба, поділяючи його на праву (правий – dexter) і ліву (лівий - sinister) симетричні половини і називають серединною площиною (planum medianum). Розташування частин тіла, органів чи ліній відносно стрілових площин позначають термінами: медіальний, “присередній” (medialis) – розташований ближче до середини і “бічний” (lateralis) - розташований збоку, далі від середини.

Відповідно до трьох площин виділяють осі, які дозволяють орієнтувати різні анатомічні утворення, органи відносно вертикального положення тіла. Осі також визначають напрямок рухів у суглобах. Фронтальна, лобна (поперечна) співпадає з лобною площиною. Наприклад, навколо лобної осі здійснюються нахили тулуба вперед і назад. Сагітальна, стрілова вісь проходить спереду назад у відповідній площині. Як приклад руху навколо цієї осі – нахили тулуба в правий і лівий боки. Вертикальна вісь проходить зверху вниз у стріловій площині. Навколо цієї осі тулуб людини повертається вправо й вліво.

Крім цих найменувань є широко вживані в анатомії і в клінічній практиці спеціальні терміни. Так, для визначення порівняльних розмірів схожих утворень користуються термінами “більший” (major), “менший” (minor) і “найменший” (minimus). Терміни величини – “великий” (magnus), “малий” (minor). Для позначення частин кінцівок використовують терміни: “ближчий” (proximalis), тобто розташований ближче до тулуба і “дальший” (distalis) – віддалений від тулуба. Коли характеризують положення органів, які розташовані в порожнинах тіла і в його частинах, застосовують термін “внутрішній” (internus) і “зовнішній” (externus). Терміном “поверхневий” (superficilis) позначають поверхневе розташування відносно поверхні тіла чи органа; глибоке розташування позначають терміном “глибокий” (profundus).

Ділянки тіла людини

В анатомії просторова характеристика тіла людини, його частин розглядається від вихідного вертикального положення з опущеними донизу верхніми кінцівками і повернутими вперед долонями. Саме з урахуванням цього положення характеризують проекцію внутрішніх органів на стінки грудної і черевної порожнин, визначають межі різних топографоанатомічних ділянок, частин тіла, описують проекцію місць розташування судин і нервів.

Голова (caput): лоб (sinciput), потилиця (occiput), скроня (tempora), вухо (auris), око (oculus), щока (bucca), ніс (nasus), рот (os), підборіддя (mentum), лице (facies).

Ділянки голови (мал. 11 a,б): лобна (regio frontalis), тім’яна (regio parietalis), потилична (regio occipitalis), скронева (regio temporalis), слухова (regio auricularis), соскоподібна (regio mastoidea), лицева (regio facialis), очноямкова (regio orbitalis), щічна (regio buccalis), вилична (regio zygomatica), привушно-жувальна (regio parotideomasseteri-ca), носова (regio nasalis), ротова (regio oralis), підборідна (regio mentalis).

Ділянки шиї (cervix) такі (мал. 11 a,б): передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior), груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternocleido-mastoidea), бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), задня шийна ділянка (regio cervicalis piosterior).

Мал. 11. Ділянки голови і шиї (a — вигляд спереду і з права; б— вигляд ззаду і зліва):

Тулуб (truncus), на ньому визначають: грудну клітку (thorax), груди (pectus), живіт (abdomen), таз (pelvis), спину (dorsum) (мал. 12).

Мал. 12. Ділянки тулуба і кінцівок людини. Вигляд спреду:

Ділянки грудної клітки: передгрудннина ділянка (regio presternalis), підключична ямка (fossa infraclavicularis), грудна ділянка (regio pectoralis), бічна ділянка грудної клітки (regio pectoralis lateralis), ділянка груді (regio mammaria), підгрудна ділянка (regio inframammaria), пахвова ділянка (regio axillaris).

Ділянки живота: підребер’я; підреброва ділянка (hypochondrium; regio hypochondriaca); надчрев’я; надчревна ділянка (epigastrium; regio epigastrica); бік; бічна ділянка (latus; regio lateralis); пупок; пупкова ділянка (umbo; regio umbilicalis); пахвина; пахвинна ділянка (inguen; regio inguinalis); підчрев’я; лобкова ділянка (hypogastrium; regio pubica).

Ділянки спини (див. мал. 13): хребтова (regio vertebralis), крижова (regio sacralis), лопаткова (regio scapularis), підлопаткова (regio infrascapularis), поперекова (regio lumbalis).

Мал. 13. Ділянки тулуба і кінцівок людини. Вигляд ззаду:

Промежинна ділянка (мал. 14) (regio perinealis) поділяється на відхідникову ділянку (regio analis) і сечово-статеву ділянку (regio urogenitalis).

Верхні кінцівки (membri superiores). На кожній з них знайдіть: грудний пояс (cingulum pectorale); плече (brachium), лікоть (cubitus), передпліччя (antebrachium); кисть (manus). Кисть утворюють: зап’ясток (carpus), п’ясток (metacarpus), долоню (palma; vola), тил кисті (dorsum manus), пальці кисті (digiti manus).

Ділянки верхньої кінцівки (див. мал. 12, 13) – дельтоподібна (regio deltoidea); плечова (regio brachialis), яка поділяється на передню плечову (regio brachii anterior), задню плечову (regio brachii posterior); ліктьова (regio cubitalis), у якій виділяють передню (regio cubitalis anterior) і задню ліктьову (regio cubitalis posterior) ділянки; передплічна (regio antebrachii), що поділяється на передню передплічну (regio antebrachii anterior) і задню передплічну (regio antebrachii posterior); ділянку кисті (regio manus), яку поділяють на зап’ясткову (regio carpalis) і тильну ділянку (regio dorsalis manus); долонну ділянку (regio palmaris), у якій виділяють підвищення великого пальця (thenar) і підвищення мізинця (hypothenar); п'ясткову ділянка (regio metacarpalis); пальці кисті (digiti manus).

Мал. 14. Промежинна ділянка:

1 - regio perinealis;

2 - regio urogenitalis.

Пальці кисті: великий, або перший, палець [I] (pollex; digitus primus [I]); вказівний, або другий, палець [II] (index; digitus secundus [II]); середній, або третій, палець [III] (digitus medius; digitus tertius [III]); престневий, або четвертий, палець [IV] (digitus anularis; digitus quartus [IV]); мізинець, або п’ятий, палець [V] (digitus minimus; digitus quintus [V]).

Нижні кінцівки (membri inferiores). Кожна з них складається з тазового пояса (cingulum pelvicum), сідниці (nates), кульші (coxa) стегна (femur), гомілки (crus) і стопи (pes).

У межах тазового пояса виділяють сідничну (regio glutealis) і кульшову (regio coxae) ділянки.

Стегнову ділянку (regio femoris) поділяють на передню стегнову (regio femoris anterior) і задню стегнову (regio femoris posterior) ділянки; колінну ділянку (regio genus) на - задню колінну (regio genus posterior) і передню колінну (regio genus anterior); гомілкову ділянку (regio cruris) на - передню гомілкову (regio cruris anterior) і задню гомілкова (regio cruris posterior), у склад якої відносять литкову ділянку (regio surae). Також до ділянок нижньої кінцівки відносять: передню надп’ятково-гомілкову (regio talocruralis anterior), задню надп’ятково-гомілкову (regio talocruralis posterior), присередню закісточкову (regio retromalleolaris medialis), бічну закісточкову (regio retromalleolaris laterlis). Ділянку стопи (regio pedis) поділяють на: п’яткову ділянку (regio calcanea), тил стопи (dorsum pedis); підошву (planta) а також на заплеснову (regio tarsalis), плеснову (regio metatarsalis) ділянки та пальці стопи (digiti pedis).

Пальці стопи: великий, перший, палець стопи [I] (hallux; digitus primus [I]), другий палець [II] (digitus secundus [II]), третій палець [III] (digitus tertius [III]); четвертий палець [IV] (digitus quartus [IV]); мізинець, або п’ятий палець [V] (digitus minimus; digitus quintus [V]).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 712 | Нарушение авторских прав