АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кiстки мозкового черепа.

Череп (cranium) є скелетом голови (мал. 29) i подiляється на мозковий череп (neurocranium) i лицевий череп (viscerocranium). Мозковий череп мiстить i захищає головний мозок, лицевий череп обмежовує зовнi порожнину носа i рота - початковi вiддiли дихальної i травної систем. До складу мозкового черепа належить шiсть кiсток: потилична, тiм’яна, лобова, клиноподiбна, скронева, решiтчаста.

Мал. 29. Череп (а – вигляд спереду, б – вигляд збоку):

1 - os frontale;

2 - os nasale;

3 - maxilla;

4 - os zygomaticum;

5 – mandibula;

6 - for. supraorbitale;

7 - for. infraorbitale;

8 - for. mentale;

9 - os parietale;

10 - os occipitale;

11 - os temporale;

12 - os sphenoidale.

Потилична кістка (os occipitale) складається з чотирьох частин, які розміщені навколо великого потиличного отвору (foramen magnum): основну частину (pars basilaris), дві бічні частини (partes lateralis) та потиличну луску (squama occipitalis). Основна частина на верхній поверхні увігнута й утворює схил (clivus). На нижній поверхні посередині розташований глотковий горбок (tuberculum pharyngeum). Спереду основна частина з’єднується з клиноподібною кісткою, з боків - з кам’янистими частинами скроневих кісток. На бічних краях основної частини розташована борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris; мал. 30).

На нижнiй поверхнi бічних частин розмiщенi потиличнi виростки (condyli occipitales). Ззаду вiд кожного з них розташована виросткова ямка (fossa condylaris), на днi якої вiдкривається непостiйний отвiр - виростковий канал (canalis condylaris). У ньому розмiщена вена, що вiдводить кров із сигмоподiбної пазухи. В основi потиличних виросткiв проходить канал пiд’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi). На бічній частинi є яремна вирiзка (incisura jugularis), яка разом з однойменною вирiзкою скроневої кiстки утворює яремний отвiр. Ззаду вiд яремної вирiзки розташований яремний вiдросток (рrocessus jugularis).

Мал. 30. Потилична кістка (а – внутрішня поверхня; б – зовнішня поверхня):

1 - foramen magnum;

2 - squama occipitalis;

3 - pars basilaris;

4 - pars lateralis;

5 - protuberantia occipitalis interna;

6 – sulcus sinus sagittalis superioris;

7 – sulcus sinus transversi;

8 - crista occipitalis interna;

9 - linea nuchae inferior;

10 - linea nuchae superior;

11 - linea nuchae suprema;

12- canalis condylaris;

13 - condylus occipitalis;

14 - tuberculum pharyngeum;

15 - processus jugularis.

На внутрiшнiй (мозковiй) поверхнi потиличної луски (squama occipitalis). є внутрiшнiй потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna), в обидва боки вiд нього вiдходять борозни поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), вгору - борозна верхньої сагітальної пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris); вiд виступу донизу вiдходить внутрiшнiй потиличний гребiнь (crista occipitalis interna). Перелiченi утворення об’єднують під назвою хрестоподiбного пiдвищення (eminentia cruciformis), яке подiляє мозкову поверхню луски на чотири ямки. До двох верхнiх ямок прилягають потиличнi частки пiвкуль великого мозку, а до двох нижнiх - пiвкулi мозочка.

На зовнiшній поверхні, в центрi розмiщується зовнiшнiй потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa). Донизу вiдходить зовнiшнiй потиличний гребiнь (crista occipitalis externa). Вiд нього йдуть верхня i нижня каркові лінії (limea nuchalis suoperior; limea nuchalis inferior), а бiля потиличного кута є невеликий тiм’яний отвiр (foramen parietale), крiзь який проходить тiм’яна випускна вена (vena emissaria parietalis).

Парна тiм’яна кiстка (os parietale) має чотирикутну форму, бере участь в утвореннi черепного склепiння; має чотири краї: потиличний, лусковий, стріловий, лобний (margo occipitalis, squamosus, sagittalis, frontalis). Кути: верхньо-передній - лобний (angulus frontalis), нижньо-передній - клиноподібний (angulus sphenoidalis), задньо-верхній - потиличний (angulus occipitalis), задньо-нижній - соскоподібний (angulus mastoideus). Клиноподiбний кут є гострим та на внутрiшнiй його поверхнi є артерільниі борозни (sulci arteriosi) та борозна середньої оболонної артерiї (sulcus arteriaе meningeaе mediaе). Соскоподібний кут заокруглений i на внутрiшнiй поверхнi має борозну сигмоподiбної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Мiсце найбiльшої опуклостi кiстки називається тiм’яним горбом (tuber parietale). Уздовж стрілового краю кiстки, на її внутрiшнiй поверхнi розмiщена борозна верхньої сагітальої пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), а бiля потиличного кута є невеликий тiм’яний отвiр (foramen parietale), крiзь який проходить венозний тiм’яний випускник (мал. 31).

Лобна кістка (os frontale) має чотири частини: лобну луску (squama frontalis), парні очноямкові частини (partes orbitales) і розташовану між ними носову частину (pars nasalis) (мал. 32). Луска має зовнiшню i внутрiшню поверхнi (facies externa et interna). На зовнiшнiй поверхнi є два лобних горби (tubera frontalia), пiд кожним з них розмiщена надбрiвна дуга (аrcus superciliaris), мiж ними розташовується надперенiсся (glabella).

Спереду i знизу луска має надочноямковий край (margo supraorbitalis). Знайдiть його, збоку вiн закiнчується виличним вiдростком (processus zygomaticus). У присередній частині надочноямкового краю є надочноямкова вирiзка (отвiр) (incisura, foramen supraorbitalis). На бічній поверхні є скронева лiнiя (linea temporalis) i скронева поверхня (facies temporalis).

Мал. 31. Тім’яна кістка (а - внутрішня поверхня; б - зовнішня поверхня):

1 - margo frontalis;

2 - margo sagittalis;

3 - margo occipitalis;

4 - margo squamosus;

5 – sulcus sinus sagittalis superioris;

6 - foveolae granulares;

7 – sulcus sinus sigmoidei;

8 - angulus frontalis;

9 - angulus sphenoidalis;

10 - angulus occipitalis;

11 - angulus mastoideus;

12 - linea temporalis inferior;

13 - linea temporalis superior;

14 - foramen parietale.

На внутрiшнiй поверхнi луски знаходиться лобний гребiнь (crista frontalis) i борозна верхньої сагітальної пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), ззаду вiд гребеня є слiпий отвiр (foramen cаecum).

Очноямкова частина має мозкову i очноямкову поверхнi, на останнiй збоку розташована ямка сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), ближче до середини - блокова ямка (fovea trochlearis), у нiй - блокова ость (spina trochlearis) у виглядi гачка, яку утворює хрящ i тiльки в старечому вiцi вона може окостенiти. Мiж очноямковими частинами є глибока решiтчаста вирiзка (incisura ethmoidalis), яку заповнює решiтчаста пластинка решiтчастої кiстки.

Носова частина лобної кiстки з’єднується з носовими кiстками та лобним вiдростком верхньої щелепи. На середнiй дiлянцi знаходиться носова ость (spina nasalis), збоку вiд нього є парнi отвори лобної пазухи (apertura sinus frontalis), що ведуть у лобну пазуху (sinus frontalis). Лобна пазуха подiляється перегородкою на двi половини (septum sinuum frontalium) (мал. 32 б).

Мал. 32. Лобна кістка (а - вигляд спереду, зовнішня поверхня, б - вигляд знизу):

1 - squama frontalis;

2 - processus zygomaticus;

3 - for. supraorbitale;

4 - incisura frontalis;

5 - pars nasalis;

6 - pars orbitalis;

7 - fossa glandulae lacrimalis;

8 - fovea trochlearis;

9 - apertura sinus frontalis.

Решiтчаста кiстка (os ethmoidale) розташована мiж очноямковими частинами лобної кiстки i спереду вiд клиноподiбної кістки, складається з чотирьох частин: а) дірчастої пластинки (lamina cribrosa), б) перпендикулярної пластинки (lamina perpendicularis) i в) парного решiтчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis). Бiльша їі частина розташована в носовiй порожнинii. Дірчаста пластинка кiстки розташована горизонтально, заходить у решiтчасту вирiзку лобової кiстки й утворює верхню стiнку носової порожнини, має близько 40 маленьких отворiв, крiзь якi з порожнини носа до порожнини черепа проходять волокна нюхових нервiв та судини.

Перпендикулярна пластинка вiдходить пiд прямим кутом вiд горизонтальної дірчастої пластинки і має двi частини: верхню, що виступає над горизонтальною пластинкою й утворює випин ‑ пiвнячий гребiнь (crista galli), i нижню ‑ видовжену, що опускається в порожнину носа i разом з лемішем формує кiсткову перегородку носа.

Решiтчастi лабiринти розташованi по обидва боки вiд перпендикулярної пластинки i складаються з великої кiлькостi повітряносних решiтчастих комiрок (cellulae ethmoidales), які сполучаються мiж собою i з порожниною носа. Решiтчастi комiрки вистеленi слизовою оболонкою, їх подiляють на переднi, що вiдкриваються в середнiй носовий хiд, середнi та заднi, що вiдкриваються у верхнiй носовий хiд. На присереднiй стiнцi лабіринту, яка утворює бiчну стiнку порожнини носа, є верхня носова раковина (concha nasalis superior) та середня носова раковина (concha nasalis media). Бiчна стiнка решiтчастого лабіринту називається очноямковою пластинкою (lamina orbitalis), тому що утворює бiльшу частину присередньої стiнки очної ямки.

Клиноподiбна кiстка (os sphenoidale) розмiщується в центрi основи черепа і складається з тiла, малих та великих крил i крилоподiбних вiдросткiв. Тiло (corpus) клиноподібної кістки, що має форму куба. Верхня поверхня тiла обернена до порожнини черепа, посерединi має утворення, що називається турецьким сiдлом (sella turcica), на днi якого є гіпофізна ямка (fossa hypophysialis), де залягає гiпофiз. Спереду від гіпофізної ямки знайдіть горбок сiдла (tuberculum sellae), а ззаду – спинку сiдла (dorsum sellae) з двома заднiми нахиленими вiдростками (processus clinoideus posterior). Збоку вiд тiла розмiщена досить широка сонна борозна (sulcus carоticus), а поряд з нею – клиноподiбний язичок (lingula sphenoidalis). Усерединi тiла кiстки є порожнина – клиноподiбна пазуха (sinus sphenoidalis), подiлена перегородкою (septum sinuum sphenoidalium) на двi частини (мал. 33).

Мал. 33. Клиноподібна кістка (а - вигляд зверху, б - вигляд спереду):

Передня поверхня тiла обернена до носової порожнини i її недостатньо видно на черепi. На серединi нижньої поверхнi тiла починається клиноподiбний гребiнь (crista sphenoidalis), який продовжується на передню поверхню у виглядi клиноподiбного дзьоба (rostrum sphenoidale).

Вони разом з перпендикулярною пластинкою решiтчастої кiстки i лемешем утворюють кiсткову перегородку носа. На переднiй поверхнi тiла, збоку вiд клиноподiбного дзьоба знайдiть клиноподiбнi раковини (conchae sphenoidales) – тоненькi кiстковi пластинки, якi обмежовують спереду клиноподiбну пазуху. У центрi кожної раковини є отвiр клиноподiбної пазухи (apertura sinus sphenoidalis).

Малi крила (alae minores) – тонкi трикутнi пластинки, якi вiдходять в обидва боки вiд тiла кiстки, мають двi поверхнi: ‑ мозкову i очноямкову. Бiля основи кожного крила проходить зоровий канал (canalis opticus). Мiж зоровими каналами на верхнiй поверхнi тiла клиноподібної кістки розташована передперехресна борозна (sulcus preсhiasmatis), спереду вiд неї – клиноподібний витин (jugum sphenoidale), ззаду – горбок сiдла.

Великi крила (alae majores) починаються вiд бокiв тiла i мають чотири поверхнi: 1) мозкову поверхню (faсies cerebralis), обернену до порожнини черепа; 2) очноямкову поверхню (facies orbitalis), що утворює бiчну стiнку очної ямки; 3) скроневу поверхню (facies temporalis), яка подiляється пiдскроневим краєм (margo infratemporalis) на двi частини; 4) верхньощелепну поверхню (facies maxillaris), яка бере участь у формуваннi крилопiднебiнної ямки. Мiж малими та великими крилами розташована верхня очноямкова щiлина (fissura orbitalis superior), що з’єднує порожнину черепа з порожниною очної ямки. В основi кожного великого крила є три отвори. Круглий отвiр (foramen rotundum) розмiщений спереду і ближче до середини, овальний отвір (foramen ovale) - дещо ззаду та збоку, остистий отвiр (foramen spinosum) розташовується в задньому гострому кутi великого крила, поблизу ості клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis).

Вниз вiд тiла кiстки вiдходять крилоподiбнi вiдростки (processus pterуgoidei), які утворенi бічною та присередньою пластинками (lamina lateralis et medialis). Звернiть увагу, що мiж пластинками розмiщується глибока крилоподiбна ямка (fossa pterygoidea), а на верхiвцi вiдростка - крилоподiбна вирiзка (incisura pterygoidea). В основi крилоподiбного вiдростка спереду назад проходить крилоподiбний канал (canalis pterygoideus), який з’єднує рваний отвiр з крило-піднебiнною ямкою. В основi присередньої пластинки є човноподiбна ямка (fossa scaphoidea). Верхiвка цiєї пластинки закiнчується крилоподiбним гачком (hamulus pterygoideus), який має борозну (sulcus hamuli pterygoidei). див. Пiхвовий вiдростк (processus vaginalis) розташований на нижнiй поверхнi тiла клиноподiбної кiстки i являє собою присередню частину основи крилоподiбного вiдростка у виглядi горизонтально розташованої пластинки, спрямованої ближче до крила лемеша. Над пiхвовим вiдростком розмiщена лемешево-піхвова борозна (sulcus vomerovaginalis), пiд ним – піднебінно-піхвова борозна (sulcus palatovaginalis). У цих борознах проходять гiлки глоткових нервiв.

Скронева кістка (os temporale) розміщена в бічній частині основи черепа і складається з кам’янистої, барабанної та лускової частин (мал. 34, 35). Кам’яниста частина (pars petrosa) за формою нагадує тригранну піраміду. Усередині кам’янистої частини розташовані барабанна порожнина і кістковий лабіринт внутрішнього вуха. Відшукайте поверхні кам’янистої частини: 1) передню (facies anterior partis petrosae), обернену вперед і вбік, 2) задню (facies posterior partis petrosae), обернену назад і ближче до середини, і 3) нижню (facies inferior partis petrosae), обернену донизу, а також три краї: верхній і задній (margo superiorr et posterior). Щоб правильно визначити поверхні та краї кам’янистої частини, потрібно зорієнтувати скроневу кістку таким чином, щоб виличний відросток був обернений вперед, соскоподібний – назад, лускова частина повинна розміщуватися вертикально в сагітальній площині. У такому положенні також визначають праву або ліву кістку.

Передня поверхня кам’янистої частини. Біля верхівки кам’янистої частини (apex partis petrosae) знаходиться неглибока ямка – трійчасте втиснення (impressio trigeminalis), де розміщується трійчастий вузол V пари черепних нервів. Майже на середині передньої поверхні розташоване дугове підвищення (eminentia arcuata), збоку від нього - покрівля барабанної порожнини (tegmen tympani), а спереду ‑ два отвори: розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris) та розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris). Від названих отворів до верхівки кам’янистої частини проходять дві борозни: борозна великого кам’янистого нерва (sulcus nervus petrosi majoris) та борозна малого кам’янистого нерва (sulcus nervus petrosi minoris). Борозна і розтвір каналу малого кам’янистого нерва розташовані збоку, тобто ближче до лускової частини. Остання відокремлюється від кам’янистої частини кам’янисто-лусковою щілиною (fissura petrosquamosa).

Задня поверхня кам’янистої частини. Тут розташований внутрiшнiй слуховий отвiр (porus acusticus internus), продовженням якого є внутрiшнiй слуховий хiд (meatus acusticus internus); ззаду i зверху вiд нього розташована пiддугова ямка (fossa subarcuata), а ззаду i знизу - отвір канальця присiнка (apertura canaliculi vestibuli). У канальці присiнка розташована ендолiмфатична протока, вона є продовженням маточково-мішечкової протоки, яка з’єднується з мiшечком i маточковою перетинчастого лабiринту внутрішнього вуха. Звернiть увагу, що на верхньому краї кам’янистої частини розташована борозна верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris).

Мал. 34. Права скронева кістка (а - зовнішня поверхня, б - нижня поверхня):

1 - pars squamosa;

2 - processus zygomaticus;

3 - porus acusticus externus;

4 - processus mastoideus;

5 - processus styloideus;

6 - apertura interna canalis carotici;

7 - apertura externa canalis carotici;

8 - fossa jjugularis;

9 - canaliculus mastoideus;

10 - for. stylomastoideum;

11- for. mastoideum.

Нижня поверхня кам’янистої частини є нерiвною, майже в центрi її є яремна ямка (fossa jugularis), на днi якої знайдіть невелику борозну, що веде в отвiр соскоподiбного канальця (canaliculus mastoideus). Вiн вiдкривається в барабанно-соскоподібній щiлинi. Спереду вiд яремної ямки розмiщується зовнiшній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), який веде в сонний канал (canalis caroticus), вiн на верхiвцi кам’янистої частини закiнчується внутрiшнiм отвором сонного каналу (apertura interna canalis carotici). Мiж останнiм i яремною ямкою є кам’яниста ямочка (fossula petrosa), в якiй починається барабаннй каналець (canaliculus tympanicus).

Збоку вiд яремної ямки виступає спрямований донизу шилоподiбний вiдросток (processus styloideus), кзаду знаходиться соскоподiбний вiдросток (processus mastoideus) i мiж ними – шило-соскоподiбний отвiр (foramen stylomastoideum). Ближче вiд соскоподiбного вiдростка розташовані соскоподiбна вирiзка (incisura mastoidea) i борозна потиличної артерiї (sulcus arteriae occipitalis). На зовнiшнiй поверхнi соскоподiбного вiдростка є соскоподiбний отвiр (foramen mastoidеum), який вiдкривається на внутрiшнiй поверхнi в борознi сигмоподiбної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Важливо звернути увагу на заднiй край кам’янистої частини, в переднiй частинi його розмiщується борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris), за нею йде заднiй край яремної ямки, обмежований яремною вирiзкою (incisura jugularis), яку невеликий внутрiшньояремний вiдросток (processus intrajugularis) подiляє на двi частини: передню i задню. На цiлому черепi яремний отвiр також має двi частини. Посерединi заднього краю вiдкривається отвір канальця завитки (apertura canaliculi cochleae). У канальцi завитки розташована перилiмфатична протока внутрiшнього вуха.

Мал. 35. Скронева кістка (внутрішня поверхня):

1 - pars squamosa;

2 - pars petrosa;

3 - porus acusticus internus;

4 - apertura canaliculi vestibuli;

5 - sul. sinus petrosi superioris;

6 - sul. sinus sigmoidei;

7 - hiatus canalis nervi petrosi minoris;

8 - hiatus canalis nervi petrosi majoris.

Барабанна частина (pars tympanica) має вигляд жолоба, вiдкритого доверху, обмежовує з трьох сторiн (спереду, знизу i ззаду) зовнiшній слуховий отвір (porus acusticus externus) i зовнiшній слуховий хід (meatus acusticus externus). На межi з барабанною порожниною має барабанну борозну (sulcus tympanicus) для прикрiплення барабанної перетинки. Зверху барабанну борозну обмежовують два випини: спереду - велика барабанна ость (spina tympanica major), ззаду - мала барабанна ость (spina tympanica minor). Мiж цими випинами розмiщується барабанна вирiзка (incisura tympanica).

Барабанна частина вiдокремлюється вiд лускової частини барабанно-лусковою щiлиною (fissura tympanosquamosa), в яку виступає частина покрiвлi барабанної порожнини i подiляє її на двi щiлини: передню - кам’янисто-лускову (fissura petrosquаmosa) i задню - кам’янисто-барабанну (fissura petrotympanica). Через останню щiлину з барабанної порожнини виходить гiлка проміжного нерва - барабанна струна. Ззаду барабанна частина вiдокремлюється вiд соскоподiбного вiдростка барабанно-сосковою щiлиною (fissura tympanomastoidea). Ви вже знаєте, що в нiй закiнчується соскоподiбний каналець, через який проходить вушна гiлка блукаючого нерва.

Лускова частина (pars squamosa) має форму пластинки, розмiщеної в стріловiй площинi. На нiй видiляють скроневу (зовнiшню) та мозкову (внутрiшню) поверхнi. На мозковiй поверхнi (facies cerebralis) видно артерiальнi борозни (sulci arteriosi) – слiди вiд прилягання оболонних артерiй та їх гiлок. На скроневій поверхнi (facies temporalis) розмiщується борозна середньої скроневої артерiї (sulcus arteriae temporalis mediae). Вiд лускової частини вiдходить виличний вiдросток (processus zygomaticus), який з’єднується з виличною кiсткою й утворює виличну дугу (arcus zygomaticus). На нижнiй поверхнi лускової частини розмiщена нижньощелепна ямка (fossa mandibularis) для з’єднання з суглобовим вiдростком нижньої щелепи. Спереду нижньощелепну ямку обмежовує суглобовий горбок (processus articularis), вiдокремлюючи її вiд пiдскроневої ямки.

Над зовнiшнiм слуховим отвором розташовується надходова ямочка (foveоla suprameatica), а над нею – надходова ость (spina suprameatica). На межi мiж лусковою частиною i соскоподiбним вiдростком проходить надсоскоподiбний гребiнь (crista supramastoidea), вiн закiнчується бiля тiм’яної вирiзки (incisura parietalis), яку виповнює соскоподiбний кут тiм’яної кiстки.

Найважливіші в практичному сенсі канали кам’янистої частини скроневої кiстки:

· Внутрiшнiй слуховий хiд (meatus acusticus internus) починається в центрi задньої поверхнi кам’янистої частини i розташований косо. Вiн заповнений лицевим нервом (VII пара черепних нервів), присiнково-завитковим нервом (VIII пара черепних нервів), а також артерiєю i венами перетинчастого лабіринту.

· Канал лицевого нерва (canalis facialis). У ньому розташованi промiжний i лицевий нерви, кровоноснi судини. Починається він на днi внутрiшнього слухового ходу. Горизонтальна частина каналу продовжується вперед i вбік (перпендикулярно до осі кам’янистої частини), потiм повертає пiд прямим кутом назад, у цьому мiсцi канал досягає рiвня розтвору каналу великого кам’янистого нерва. Звiдси канал продовжується паралельно до лабіринтової стінки барабанної порожнини, утворюючи на нiй виступ каналу лицевого нерва (prominentia canalis facialis), пiд прямим кутом повертає вертикально донизу i закiнчується шило-соскоподiбним отвором на нижнiй поверхнi кам’янистої частини. Таким чином, у каналi можна видiлити три частини: двi горизонтальнi, мiж якими є колiнце каналу лицевого нерва (geniculum canalis facialis), i вертикальну частину. Вiд вертикальної частини каналу до барабанної порожнини вiдходить каналець барабанної струни (сanaliculus chordаe tympani), в якому розташована гiлка проміжного нерва - барабанна струна. Канал лицевого нерва найкраще вивчати на розпилах скроневої кiстки.

· Сонний канал (canalis caroticus) починається зовнiшнiм отвором на нижнiй поверхнi кам’янистої частини, йде вгору, потiм пiд прямим кутом повертає вперед i присередньо. Закiнчується на верхiвцi кам’янистої частини внутрiшнім отвором сонного каналу. Введiть дротяну указку в цей канал i простежте його напрямок. Звернiть увагу на те, що на заднiй стiнцi вертикальної частини сонного каналу двома (або більше) отворами починаються сонно-барабаннi канальні (canaliculi caroticotympaniri), якi проникають у барабанну порожнину, в них проходять однойменнi нерви та артерiї. У сонному каналi проходить внутрiшня сонна артерiя.

· М’язово-трубний канал (canalis musculotubarius), розташований збоку вiд сонного каналу, має з ним спільну стiнку. Зовнiшнiй отвiр цього каналу розмiщений на верхiвцi кам’янистої частини, внутрiшнiй - на сонній стiнцi барабанної порожнини. М’язово-трубний канал перегородкою подiляється на два пiвканали: 1) зверху – пiвканал м’яза – натягувача барабанної перегородки (semicanalis musculi tensoris tympani) і знизу – пiвканал слухової труби (semicanalis tubae auditivae). Перший із них заповнений м’язом, другий з’єднує барабанну порожнину з носовою частиною глотки і є кiстковою частиною слухової труби.

· Барабанний каналець (canaliculus tуmpanicus) починається на нижнiй поверхнi кам’янистої частини, спереду вiд яремної ямки, в кам’янистій ямочці. Вiн іде вертикально вгору, переривається в барабаннiй порожнинi i закiнчується розтвором каналу малого кам’янистого нерва. У каналi проходить барабанний нерв - гiлка язикоглоткового нерва (IX пара черепних нервів).

· Соскоподiбний каналець (canaliculus mastoideus) починається в яремнiй ямцi, прямує назовнi, перехрещуючись із каналом лицевого нерва в нижнiй його частинi, закiнчується в барабанно-соскоподібній щiлинi, в ньому проходить вушна гiлка блукаючого нерва (X пара черепних нервів).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 738 | Нарушение авторских прав