АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика мозкового інсульту

Огляд хворого в приймальному покої стаціонару слід починати з оцінки неврологічного статусу та вітальних функцій.

Як і на догоспітальному етапі, відразу після надходження хворого до приймального відділення спершу оцінюють життєво важливі функції за алгоритмом ABC. Якщо хворий не потребує негайного відновлення прохідності дихальних шляхів та негайної гемодинамічної підтримки, проводять неврологічне та більш детальне соматичне обстеження.

Неврологічний огляд хворого включає оцінку тяжкості стану з використанням відповідних шкал. Окрім оцінки рівня свідомості, неврологічний огляд на даному етапі включає оцінку симетричності та розміру зіниць, а також оцінку чутливості та обсяг спонтанних рухів у кінцівках та у відповідь на больовий подразник при непритомному стані пацієнта.

Відразу ж після огляду хворого проводиться КТ або МРТ головного мозку для визначення характеру інсульту, розмірів і локалізації вогнища ураження. При ішемічному інсульті майже у 80% випадків протягом першої доби після початку захворювання КТ мозку дозволяє виявити зону зниженої щільності, клінічно відповідну інфаркту мозку. Слід зазначити, що в гострому періоді (перші години – до 2-3 діб) вогнище ішемії може і не візуалізуватися при КТ-дослідженні. Однак використання цього методу нейровізуалізації дозволяє виключити наявність крововиливу, що має вирішальне значення для визначення тактики подальшого лікування (тромболізис, пряма або ендоваскулярна операція, медикаментозна терапія). МРТ є більш чутливим методом візуалізації, ніж КТ, в перші години ішемічного інсульту і майже завжди виявляє зміни речовини мозку, у тому числі й у стовбурі головного мозку. Однак МРТ менш інформативна при наявності геморагії. Тому метод КТ є міжнародним стандартом при встановленні діагнозу інсульту, який дозволяє встановити вид інсульту, визначити локалізацію, розміри вогнища ураження, наявність набряку мозку, дислокаційні зміни.

При проведенні КТ і, особливо, МРТ виникають проблеми, пов'язані з забезпеченням прохідності дихальних шляхів та оксигенації. Тому процедуру бажано виконувати за наявності моніторингу пульсоксиметрії та в присутності анестезіолога. Важливим заходом забезпечення прийнятної оксигенації під час проведення процедур дослідження є інгаляція кисню. Хоча централізована подача кисню та наявність дихальної апаратури за кордоном уже давно увійшла в стандарти оснащення діагностичних відділень, у нашій країні ці питання вирішені все ще далеко не всюди.

На етапі проведення КТ-дослідження виконують необхідний мінімум діагностичних тестів: ЕКГ, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові: гемоглобін, гематокрит, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, рівень глюкози в крові, електроліти плазми, параметри згортання крові (час згортання, фібриноген, активований частковий тромбопластиновий час, міжнародний нормалізований коефіцієнт), біохімічні дослідження – сечовина, трансамінази. креатинін), за показаннями – визначення рівня алкоголю в крові тощо.

Після виконаного комплексу обстежень, які оптимально проводять у приймальному покої і рентгенівському відділенні, хворих повторно оглядає невролог, при необхідності анестезіолог, нейрохірург та спільно визначається тактика ведення хворого.

Подальші діагностичні процедури (рентгенографія органів грудної клітки, ЕЕГ, ехокардіографія, дуплексне сканування) виконуються за показаннями вже в інсультному, нейрохірургічному відділенні чи ВІТ. Дуплексне сканування магістральних судин шиї та інтракраніальних судин проводиться у хворих з ішемічним ПМК в перший-третій день після розвитку захворювання, воно дозволяє ідентифікувати оклюзію чи стеноз судин, оцінити стан колатерального кровообігу і ступінь реканалізації. При виявленні патології та перспективі хірургічного лікування встановлюються показання до агіографічного обстеження.

В інсультному відділенні цілодобово проводять моніторинг неврологічного статусу, рівня свідомості, AT, серцевого ритму, температури тіла, газового складу крові чи, принаймні, сатурації крові киснем методом пульсоксиметрії.

Моніторинг ЕКГ у перші 48 годин після розвитку інсульту рекомендований пацієнтам з кардіоміопатіями, серцевими аритміями (у тому числі й в анамнезі), нестабільним AT, клінічними ознаками серцевої недостатності.

Якщо результати КТ-дослідження підтверджують наявність ітнракраніального крововиливу (включаючи САК), проведення діагностичної люмбальної пункції для верифікації геморагічного інсульту не доцільно.

При нормальних даних КТ і підозрі на субарахноїдальний крововилив повинна бути проведена люмбальна пункція.

Лікування гострого періоду мозкового інсульту включає:

• базисну терапію (у тому числі інтенсивну терапію у хворих, що перебувають у критичному стані);

• профілактику та лікування соматичних ускладнень;

• диференційоване патогенетичне лікування залежно від типу інсульту;

• ранню реабілітацію;

• вторинну профілактику.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 511 | Нарушение авторских прав