АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медикаментозне лікування хворих із субарахноїдальним крововиливом

При проведенні консервативного лікування лікар повинен усвідомлювати, що до 85% САК обумовлені розривами артеріальних аневризм і терапевтичні заходи в першу чергу спрямовуються на попередження повторного крововиливу, а не на так звану «зупинку кровотечі». Поліпшення загального стану хворого і регресування менінгеальної симптоматики не може бути критерієм оцінки ефективності лікування і сприятливого перебігу захворювання до моменту інструментального визначення причини САК (спіральна КТ-ангіографія, МР-ангіографія, селективна церебральна ангіографія). З моменту встановлення діагнозу САК хворий і його родичі обов'язково повинні бути проінформовані про можливі причини захворювання, методи їх точної діагностики та існуючі види лікування. Необхідне чітке попередження хворих та їх родичів у цих випадках про ризик повторного геморагічного інсульту і його наслідки.

Окрім повторного крововиливу, основним фактором, який обумовлює високу летальність при САК, є розвиток вазоспазму. Частота розвитку симптоматичного вазоспазму при САК складає до 40%. Виражений вазоспазм може призводити до розвитку інфаркту мозку. Серед хворих з однаковою тяжкістю стану в тих, у кого розвивається вазоспазм, летальність у декілька разів вища, ніж у хворих, у яких вазоспазм не розвивався. У хворих з підтвердженим вазоспазмом найбільш інформативною ознакою несприятливого перебігу захворювання є погіршення свідомості до рівня сопору чи коми (оцінка за ШКГ < 11 балів) на момент початку лікування вазоспазму шляхом проведення гіперволемічної гіпертензивної терапії.
Хірургічне лікування САК можна розділити на заходи, спрямовані на виключення артеріальних мозкових аневризм (пряме хірургічне чи ендоваскулярне), та заходи, спрямовані на лікування вираженого та стійкого вазоспазму за допомогою інтервенційних нейрорадіологічних втручань (ангіопластика, інтраартеріальна інфузія вазодилататорів).

До медикаментозного лікування хворих із субарахноїдальним крововиливом відносять заходи попередження розвитку вазоспазму та заходи, спрямовані на його лікування.

Вони включають:

• інтенсивну корекцію AT;

• інтенсивну корекцію гіповолемії та гіпонатріємії;

• корекцію реологічних властивостей крові за рахунок запобігання підвищенню гематокриту;
• застосування німодипіну при розвитку вазоспазму;

• застосування магію сульфату для профілактики та лікування вазоспазму.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав