АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Американські принципи лікування хронічного панкреатиту

Прочитайте:
  1. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  2. А. Хронічного панкреатиту.
  3. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  4. Альтернативні методи лікування хворих зі стійким вазо спазмом
  5. Вибір стратегії лікування
  6. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується
  7. ВИМОГИ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ
  8. Вкажіть клінічний діагноз. Яке призначите лікування (вкажіть медикаменти)? (Фолікулярний мієлоз, В12-фолієва кислота, вітамін В)
  9. Гідролікування

Дієта з низьким вмістом жирів (менше ніж 50 г па добу) у поєднанні з ферментами підшлункової залози (за 20 — ЗО хв до їди).

Віоказа, котазим (по 2 — 4 таблетки).

Креол, панкреаза (по 1 капсулі під час їди).

Антиферментні препарати не застосовують

Реабілітація:

Однією із умов успішного відновного лікування хворих на ХП є правильна організація спеціалізованого курсового стаціонарно-поліклінічного лікування.

У фазу ремісії основним засобом стабілізації перебігу ХП є дотримання дієти.

Коригуюча терапія полягає у призначенні ферментів, спазмолітичних і — за потребою — інших засобів.

У фазу загострення хворих госпіталізують. Тривалість перебування в стаціонарі не перевищує 4—6 тиж. У фазу згасаючого загострення хворі можуть бути виписані для про­довження лікування в умовах амбулаторії.

За легкого перебігу панкреатиту хворі працездатні в період ремісії. У період загострення їм протипоказана важка фізична праця та праця в шкідливих умовах, з порушенням режиму харчування.

За перебігу середньої тяжкості термін тимчасової непрацездатності збільшується до 2 міс.

В разі тяжкої форми панкреатиту (загострення до 6 разів на рік) з порушенням функції інших органів тривалість тимчасової непрацездатності становить 2,5—3 міс, а хворих, які вважаються непрацездатними, переводять на II групу інвалідності.

 

Санаторно-курортне лікування: У період ремісії (через 6—9 міс) показане санаторно-курортне лікування в санаторіях Моршин, Поляна, Квітка Полонини, Східниця, а також Єсентуках, Трускавці тощо.

Диспансеризація:

Хворі на ХП з екскреторною та інкреторною недостатністю потребують пожиттєвої диспансеризації.

Програма 1-го року:

а) кратність диспансерного спостереженім — 3—4 рази на рік;

б) обстеження (клінічний аналіз крові; контроль за масою тіла; аналіз сечі з визначенням рівня амілази: цукрова крива — 1 раз на рік; рентгенологічне дослідження жовчних шляхів, шлунка і дванадцятипалої кишки — 1 раз на рік; фракційне зондування та рН-метрія — І раз на рік; УЗД);

в) лікувально-оздоровчі заходи.

Програма диспансеризації наступних років при ХП передбачає:

а) кратність диспансерного спостереження 2 рази на рік;

б) обстеження (контроль за масою тіла; клінічний аналіз крові; визначення глюкози в крові; функціональні проби печінки, амілазуричний тест — 2 рази на рік);

в) лікувально-оздоровчі заходи.

Про ефективність диспансеризації свідчать зниження показників тимчасової непрацездатності, зменшення кількості рецидивів. Хворого переводять у групу "практично здоровий" за відсутності рецидивів протягом 6 років.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 698 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)