АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Американські принципи лікування хронічного панкреатиту

Дієта з низьким вмістом жирів (менше ніж 50 г па добу) у поєднанні з ферментами підшлункової залози (за 20 — ЗО хв до їди).

Віоказа, котазим (по 2 — 4 таблетки).

Креол, панкреаза (по 1 капсулі під час їди).

Антиферментні препарати не застосовують

Реабілітація:

Однією із умов успішного відновного лікування хворих на ХП є правильна організація спеціалізованого курсового стаціонарно-поліклінічного лікування.

У фазу ремісії основним засобом стабілізації перебігу ХП є дотримання дієти.

Коригуюча терапія полягає у призначенні ферментів, спазмолітичних і — за потребою — інших засобів.

У фазу загострення хворих госпіталізують. Тривалість перебування в стаціонарі не перевищує 4—6 тиж. У фазу згасаючого загострення хворі можуть бути виписані для про­довження лікування в умовах амбулаторії.

За легкого перебігу панкреатиту хворі працездатні в період ремісії. У період загострення їм протипоказана важка фізична праця та праця в шкідливих умовах, з порушенням режиму харчування.

За перебігу середньої тяжкості термін тимчасової непрацездатності збільшується до 2 міс.

В разі тяжкої форми панкреатиту (загострення до 6 разів на рік) з порушенням функції інших органів тривалість тимчасової непрацездатності становить 2,5—3 міс, а хворих, які вважаються непрацездатними, переводять на II групу інвалідності.

Санаторно-курортне лікування: У період ремісії (через 6—9 міс) показане санаторно-курортне лікування в санаторіях Моршин, Поляна, Квітка Полонини, Східниця, а також Єсентуках, Трускавці тощо.

Диспансеризація:

Хворі на ХП з екскреторною та інкреторною недостатністю потребують пожиттєвої диспансеризації.

Програма 1-го року:

а) кратність диспансерного спостереженім — 3—4 рази на рік;

б) обстеження (клінічний аналіз крові; контроль за масою тіла; аналіз сечі з визначенням рівня амілази: цукрова крива — 1 раз на рік; рентгенологічне дослідження жовчних шляхів, шлунка і дванадцятипалої кишки — 1 раз на рік; фракційне зондування та рН-метрія — І раз на рік; УЗД);

в) лікувально-оздоровчі заходи.

Програма диспансеризації наступних років при ХП передбачає:

а) кратність диспансерного спостереження 2 рази на рік;

б) обстеження (контроль за масою тіла; клінічний аналіз крові; визначення глюкози в крові; функціональні проби печінки, амілазуричний тест — 2 рази на рік);

в) лікувально-оздоровчі заходи.

Про ефективність диспансеризації свідчать зниження показників тимчасової непрацездатності, зменшення кількості рецидивів. Хворого переводять у групу "практично здоровий" за відсутності рецидивів протягом 6 років.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав