АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування хронічного коліту

Лікувальний режим

Сбалансоване лікувальне харчування

Етіотропиа терапія

- Лікування гострих та хронічних інфекцій

- Лікування дисбактеріозу

- Лікування протозойних та гнилісних інвазій Патогенетична терапія

- відтворення нормальної кишкової флори

- протизапальні засоби

- нормалізація моторики кишки

- місцева терапія:

- мікроклізми: адсорбіруючі, протизапальні

- лікувальні клізми

- послаблюючі:

- вміщуючі антроглікозиди

- дерівати і дифеніламіни

- касторове масло

- сольові

- збільшуючі об'єм вмісту кишечника

- послаблюючі солі Аліфітотерапія

- Екстракорпоральне лікування

- Немедикаментозне лікування

- Санаторно-курортне лікування

- Профілактика

Алгоритм Лікування хронічного коліту

Крок 1

Дієтотерапія: в період загострення дієта 4(б) - 4 на 3-5 днів (100-120 г білка, 10 г жиру, 300^А450 г вуглеводів, 8 г кухонної солі)

Крок 2

Протидіарейна терапія з застосуванням протидіарейних, в'яжучих засобів та ентеросорбентів:

- імодіум (лоперамід) по 2 мг 2 рази на день;

- смекта по 1 пакетику 3 рази на день;

- карбонат кальцію і дерматол по 1 г 3 рази на день;

- відвари плодів чорниці, черемшини, бруньок вільхи, кореневища змійовика, лапчатки, кори дуба, шкіри граната, які призначають самостійно або в комбінації з антидіарейними препаратами;

- активоване вугілля (карболен) по 0,25-0,5 г 4 рази на день;

- силард П по 2 г 3 рази на день, розвести в 1/3 стакана питної води;

- ентеродез по 5 г 3 рази на день

Крок З

Етіотропнє лікування дисбактеріозу (після проведення бактеріологічного

дослідження) протягом 5-7 днів:

- сульфосалазин по 1 г 2 рази на день;

- рідше фталазол, левоміцетин в оптимальних дозах;

- інтетрикс (нітроксоліновий препарат) по 1 капсулі 4 рази на день;

- метронідазол по 500 мг 3 рази на день;

У випадку високих титрів умовно патогенної чи патогенної мікрофлори при ешеріхіозі проводять етіотропнє лікування:

- стрептоміцин по 500000 ОД 2 рази на добу протягом 5-7 днів;

- фталазол по 1 г 4 рази на день;

- фуразолідон по 50-100 мг 3 рази на день При протейному дисбактеріозі застосовують:

- фуразолідон по 50 мг 3 рази на день;

- невіграмон (неграм) по 0,5 г 4 рази на день;

- бісептол по 480 мг 2 рази на день

При ентерококовому дисбактеріозі застосовують:

- еритроміцин по 0,25 г 4 рази на день;

- левоміцетин по 0,25-0,5 г 4 рази на день;

- фталазол по 1 г 4 рази на день

При кандидомікозному дисбактеріозі застосовують:

- ністатин по 500000 ОД 4 рази на день;

- нітроксолін по 100 мг4 рази на день;

- флуконазол по 150 мг 1 раз/добу;

- метронідазол по 0,25 г 4 рази/добу;

- фуразолідон по 0,1 г 4 рази/добу

При асоційованому дисбактеріозі застосовують препарати з широким спектром дії, які не впливають на нормальну кишкову мікрофлору: інтестопан, інтетрикс, ентероседив по 1 -2 табл. З рази на день

Одночасне застосування пробіотиків. які відновлюють нормаль­ну мікрофлору кишечника:

- біфідобактерин, лактобактерин, біфіцид, аципол, біфі-форм по 9-12 доз на

добу;

- хілак-форте по 40-60 крапель 3 рази на день з помірним зниженням дози;

- біфікол по 4-5 доз для відновлення змін у складі аеробної та анаеробної

кишкової мікрофлори

Крок 4

Корекція зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози:

- креон по 1-2 капсулі 3 рази на день;

- панкреатин по 1 г 3 рази на день;

- мезім-форте по 1-3 драже 3 рази на день;

- трифермент по 1-2 капсулі 3 рази на день;

- холензим по 2 капсули 3 рази на день;

- панцитрат по 1 капсулі 3 рази на день;

- панзинорм форте по 1-2 драже 3 рази на день;

- фестал (дигестал, ензистал), котазим-форте, маркензим по 1 -2 табл. З рази на день (препарати містять ферменти та жовч)

Крок 5

Санаторно-курортне та фізіотерапетичне лікування:

- санаторно-курортне лікування проводиться в умовах курортів Миргорода, Моршина, Трускавця, Сатанова, Єсентуків, Залізно-водська, Боржомі, Друскінінкай тощо;

- використовують такі мінеральні води: Поляна квасова, Миргородська, Лужанська по 150-200 мл 3 рази на день;

- фізіотерапевтичне лікування з застосуванням УВЧ-терапії, електрофорезу з новокаїном, хлористим кальцієм, індуктотермії, ультразвукової терапії, сантиметрових хвиль з метою відновлення епітелію слизової оболонки товстої кишки; зменшенню запального процесу сприяють мікроклізми з олією обліпихи, шипшини, риб'ячим жиром, фітосумішнно «Єлікасол» по 50 мл у теплому вигляді на ніч або мікроклізми з солкосеріла (вміст тюбика роз­чинити в 30 мл кип'яченої води) або бальзам Шостаковського вводять у пряму кишку 1 раз на день протягом 10 днів

Реабілітація: Необхідною умовою успішної терапії хворих на ХК є правильно організоване спеціалізоване стаціонарно-поліклінічне та санаторно- курортне лікування.

Під час загострення ХК хворі потребують стаціонарного лікування в умовах терапевтичного або гастроентерологічного відділення. Проводять курс антибактеріальної, ферментативної, симптоматичної терапії. Стаціонарний етап лікування зазвичай триває 2—4 тиж.

На поліклінічному етапі проводять курс ферментативної терапії протягом 3—4 тиж, продовжують приймати біологічні препарати 1—1,5 міс; вітамінотерапія — до повного затихання процесу. Потім призначають курс фітотерапії.

Санаторно-курортне лікування показане хворим на ХК інфекційної або паразитарної етіології, які не виділяють патогенних мікроорганізмів чи найпростіших, а також хворим па аліментарний, токсичний алергічний коліт та інші форми у фазу ремісії не раніше, як через 5—6 міс після затухання гострих явищ. Хворим на ХК показане лікування на курортах Боржомі, Миргород, Моршин, Немирів, Трускавецьта ін.

Профілактика: хронічних колітів направлена на раціональне харчування, ведення правильного способу життя, попередження різних інфекційних захворювань, які сприяють розвитку хвороби, відказ від зловживання спиртних напоїв.

Первинна профілактика. Одним із найважливіших завдань первинної профілактики ХК є з'ясування наявності комплексу чинників, що можуть зумовити захворювання. Заходи з первинної профілактики ХК повинні бути масовими, мають впливати на кожний чинник окремо та індивідуально щодо кожного пацієнта.

Заходи з корекції харчування мають бути спрямовані на організацію регулярних прийомів їжі в певні години 4 рази на добу. За схильності до ХК слід обмежити в раціоні кількість продуктів, що містять грубу клітковину (недостиглих фруктів і овочів), надмірну кількість жирів. Вилучають гострі страви; обмежують споживання спецій тощо.

Що стосується екзогенної інтоксикації, то передусім треба подбати про те, аби людина не зазнавала впливу шкідливих речовин на виробництві, а також у побуті.

Створення раціональних умов праці і відпочинку з чітким розпорядком дня, чергуванням розумової праці з фізичною сприятиме нормалізації функції травної системи. Важливе значення мають запобігання конфліктним ситуаціям на роботі, в сім'ї, а також достатній сон. Призначаючи активний режим, потрібно враховувати стан здоров'я пацієнта, фізичний розвиток і підготовку, психологічні характеристики.

Слід проводити заходи з профілактики поліпрагмазії, самолікування, алергічних реакцій шляхом як освітньої роботи, так і використання методів спеціфічної гіпосенсибілізації та елімінації алергенів.

Одним із головних завдань з профілактики ХК є своєчасне виявлення, правильне і ефективне лікування гострого коліту, що часто набуває хронічного перебігу. Дисбактеріоз можна лікувати як дієтичними засобами, використовуючи для харчування рослинні продукти, що мають антимікробні властивості (абрикоси, барбарис, брусниці, фанат, журавлина, кизил, малина, горобина, чорна смородина, чорниці, яблука), так і антибактеріальними та біологічними препаратами. Лікування проводять під бактеріологічним контролем.

Боротьба з запором є важливим чинником первинної профілактики ХК. У основі запобігання звичного і неврогенного запору лежить раціональне харчування, що передбачає збільшення в раціоні харчових речовин, які є механічними, хімічними або термічними подразниками перистальтики кишок. У раціоні людей, схильних до запору, повинні бути продукти, які містять багато клітковини, цукрів, кухонної солі чи вуглекислоти: хліб з борошна грубого помолу з додаванням висівок, черствий житній хліб, перлова і гречана каші, холодні фруктові та овочеві супи, нежирне м'ясо, багате на сполучну тканину, молочні продукти, зокрема вер­шки, негострий сир, овочі, фрукти, ягоди (сирі, варені, печені), салати із сирих овочів з олією, фруктові салати, мед, сиропи, варення, солодкі страви (сприяють вбиранню рідини кишками, що посилює бродіння, збуджує секрецію та перистальтику), морозиво, кефір, клас і лимонад (подразнюють температурні рецептори та збуджують перистальтику кишок) газовані напої, із соків найліпші буряковий, морквяний, абрикосовий і картопляний.

Із дієти пацієнтів, що мають схильність до запору, вилучають продукти, які затримують випорожнення. Це свіжий хліб з борошна вищою гатунку, здобне тісто, консерви, круга зварені яйця; з круп — рисову, манну, вермішель; з овочів — редьку, часник; з фруктів та ягід — груші, чорниці, брусниці, гранати; міцний чай, каву, какао, шоколад, кисіль.

У разі хронічного запору рекомендують хлоридно-натрієві, сульфатно-натрієві, сульфатно-машієві (єсентуки № 4 і № 17, слав'янська, смирновська, боржомі, поляна купель, соймі, кримська тощо) мінеральні води з середньою мінералізацією (пити холодними) — по 150—200 мл 3 рази на день за 30—40 хв до їди.

Із лікарських рослин пропонують такі суміші:

1. Кори крушини ламкої — 25 г, квіток терену звичайного, ромашки лікарської, кропиви глухої, бузини чорної — по 15 г. Столову ложку суміші варити 5—7 хв у склянці води, настояти протягом 2—3 хв і відразу процідити. Приймати по 1 склянці після їди 2—3 рази на добу.

2. Листя копитняка європейського, квіток ромашки лікарської, трави грициків звичайних, трави чистотілу звичайного, кори крушини ламкої, кореня ревеню ташугського — по 15 г. Столову ложку суміші варити 10 хв у склянці води, настояти протягом 10 хв, процідити. Випити за 2 прийоми з інтервалом ЗО хв через 4 год після обіду.

Вторинна профілактика. Важливе значення у комплексі заходів з вторинної профілактики мають режим праці та відпочинку, оптимальний руховий режим. Сон повинен тривати не менше 7—8 год, обов'язково треба займатися рамковою гігієнічною гімнастикою. Підбирати вправи для лікувальної фізкультури треба з урахуванням стану функції кишок. У разі зниженого тонусу кишок призначають вправи для м'язів живота (підстрибування, вправи з гантелями, м'ячем тощо). Корисні статичні напруження м'язів передньої стійки живота. У разі превалювання спастичних явищ не слід напружувати м'язи передньої стінки живота.

Часто застосовують аеротерапію, фізіотерапевтичні процедури.

Аеротерапію у вигляді повітряних ванн можна проводити впродовж року, а теплої пори року добре приймати сонячні ванни. Часто використовують сидячі ванни з додаванням у воду морської солі, хвойного екстракту, настоїв ароматичних трав.

При спастичному коліті рекомендують на ділянку живота електрофорез спазмолітичних засобів, ультразвукові процедури. У разі зниження тонусу м'язів кишок використовують струми Бернара, ампліпульс, фарадизацію, гальванізацію ділянки живота.

Основне місце у комплексному превентивному лікуванні ХК займає дієтотерапія. Дієта має бути щадною, підвищувати здатність слизової оболонки кишок до відновлення, зменшувати бродильні та гнильні процеси, нормалізувати обмін речовин і зміцнювати захисні сили організму. Дієта залежить від стадії захворювання, наявності проносу чи запору. Страви мають бути вареними або приготованими на парі, перетертими або подрібненими. Режим харчування — 5—6 разів на день.

У період загострення рекомендують черствий пшеничний хліб, перетерті супи, перетерті без шкірки некислі сорти ягід і фруктів, соки — наполовину розбавлені перевареною водою (п'ють теплими), молоко незбиране (тільки в стравах), свіжий сир, сирні пудинги, відвар шипшини, чай.

У міру ліквідації симптомів загострення ХК дієту трохи розширюють, але роблять це поступово. Дозволяється вводити в раціон нежирне м'ясо (варене), розсипчасті каші, перетерті варені овочі, що містять грубу клітковину, пиріг з м'ясом або яблуками, ватрушки із сиром, сухий бісквіт, джеми зі солодких сортів ягід і фруктів, каву з молоком або вершками.

Із дієти вилучають чорний хліб, пшоно, здобні вироби, ковбаси, копчення, редьку, редиску, щавель, шпинат, біло-головкову капусту, цибулю, часник, гриби, абрикоси, сливи, диню.

Рекомендують 3—4 рази на день з'їдати по 50—100 г сирих яблук або моркви (перед основною їжею), старанно їх пережовуючи. Це сприяє зменшенню здуття, нормалізації випорожнень та інших диспептичних розладів.

З превентивною метою інколи використовують при ХК різні лікарські засоби: антидіарейні, проносні, хіміотерапевтичні, вітаміни, біопрепарати тощо.

Добре себе зарекомендували суміші таких лікарських рослин:

1. Корневища перстачу прямостоячого, квіток ромашки лікарської, листків кропиви дводомної, чорниці, м'яти перцевої - по 20 г. Столову ложку суміші варити 15 хв у склянці води, настояти протягом 20 хв і процідити. Приймати по 1 склянці перед їдою 2—3 рази на добу.

2. Трави звіробою звичайного, деревію звичайного, кропиви собачої, споришу звичайного, листків кропиви дводомної, грициків звичайних, материнки звичайної —по 20 г. П'ять столових ложок суміші кип'ятити в 1 л води 3—5 хв, настоювати 3—5 год. Пити по 1/2 склянки за ЗО хв до їди 3 рази на добу протягом 4 міс.

Превентивне лікування травами доцільно поєднувати з мікроклізмами з препаратів часнику, цибулі, алое деревовидного, апельсинових шкірок. На 100 мл теплої води (50— 60° С) беруть 20 г апельсинових шкірок, 5—7 г часнику чи 5 г подрібненої цибулі або одну десертну ложку свіжого соку алое деревовидного. Суміш настоюють не менше 3 год, потім проціджують через марлю. Настій (60—80 мл) уводять у пряму кишку.

Прогноз захворювання і критерії ефективності профілактики. За

адекватного лікування та дотримання режиму прогноз сприятливий. Критеріями ефективності профілактики ХК можуть бути клінічні показники (зменшення скарг на диспептичні розлади, болючості по ходу кишок), дані лабораторних (копрологічного і бактеріологічного, аналізу крові) та інструментальних (рентгенологічний, ендоскопічний та цитологічний) методів дослідження.

Показниками ефективності первинної профілактики ХК є зменшення кількості чинників ризику в окремих пацієнтів шодо ХК, а також їх негативного впливу на конкретну людину і підвищення захисних сил організму, що зрештою сприяє зменшенню захворюваності на цю хворобу.

Результативність вторинної профілактики оцінюють за тривалістю ремісії, зменшенням або відсутністю загострень ХК, а відтак — зменшенням кількості випадків і тривалості тимчасової непрацездатності, спричиненої ХК, а також ви­падків виходу на інвалідність з тої ж причини. Це і є соціальним критерієм комплексу лі кувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо хворих на ХК. На кожному з етапів цієї складної та багатогранної роботи важлива роль відводиться кваліфікованим фаховим діям медичної сестри-бакалавра.

Диспансерне спостереження:

Тривалість динамічного спостереження — 6 років-з моменту останнього загострення. Показаннями для зняття з обліку є відсутність загострень.

Хворі на ХК з частими загостреннями входять до складу третьої диспансерної групи. Частота диспансерного обстеження— двічі на рік. Його проводять терапевт, проктолог. Разом оглядають гастроентеролог та за показаннями — онколог. Проводять копрологічне дослідження, ректороманоскопію, іригоскопію, колоноскопію. За відсутності загострень та в разі тимчасової непрацездатності хворих переводять у другу диспансерну групу, в якій частота огляду — раз на рік. Диспансеризацію проводять терапевт, гастроентеролог та за показаннями проктолог і онколог. Виконують копрологічне дослідження, ректоромано-, іриго- та колоноскопію.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 587 | Нарушение авторских прав