АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика

Прочитайте:
  1. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  2. Диференційна діагностика
  3. Диференційна діагностика різних форм карликового росту (нанізму)
  4. Диференційна діагностика.
  5. Діагностика
  6. Діагностика
  7. Діагностика
  8. Діагностика
  9. Діагностика

Стандарти діагностики хронічного коліта Клінічні критерії синдромної діагностики:

1. Больовий синдром характеризується болем ниючого характеру по всьому животі, але частіше в лівій здухвинній ділянці, який може посилюватись після їди, всередині ночі або під ранок («симптом будильника») та зменшуватись після відхо-дження газів, дефекації, під впливом теплої грілки чи спазмо­літиків

2. Синдром кишкової диспепсії супроводжується проносами (стілець невеликими порціями, частий, водяний зі слизом) після їди, частіше в другій половині дня, несправжні поклики, відчуття неповного звільнення кишківника, інколи проноси чергуються із закрепами. Проноси провокуються вживанням м'ясних або надмірно холодних страв, молока, продуктів із значни­ми домішками клітковини, гострих приправ, характерно здуття живота, надмірне відходження газів, відрижки, неприємний смак у роті, нудота

3. Синдром товстокишкової діареї характеризується частими актами дефекації, зниженням маси тіла на 3-5 кг, виділенням малої кількості фекалій, підвищенням у крові кальцію, гіпокаліємією, гіповітамінозом, слабковираженою анемією

4. Астеноневротичний синдром проявляється загальною слабкістю, швидкою втомлюваністю, дратівливістю, головним болем, зниженням працездатності, погіршенням сну

5. Синдром дисбактеріозу проявляється пригніченням нормальної сапрофітної флори (біфідо-, лактобактерій, кишкової палички) та надмірним ростом патогенних мікроорганізмів (виявляється кишкова паличка з гемолітичними властивостями, вульгарний протей, дріжджові та дріжджеподібні грибки, клебсієла, синьогнійна паличка, клостридії), що сприяють розвитку гнильних і бродильних процесів, метеоризму, здуття живота, діареї

6. У залежності від переважної локалізації патологічного процесу розрізняють такі синдроми: тотальний (панколіт) і сегментарний коліт: тифліт (запалення сліпої та висхідної кишки), трансверзит (запалення поперечно-ободової кишки), сигмоїдит (запалення сигмовидної кишки), ангуліт (запалення селезінкового згину товстої кишки або синдром «лівого підребер'я»), проктит (запалення прямої кишки). При тифліті біль локалізується в правій половині живота, пронос нерідко до 5 разів на добу, чергування закрепів та проносів; при трансверзиті - болі та розпирання локалізується в середній частині живота, вурчання, що виникають зразу після їжі. Пальпаторно визначається болючість, яка локалізується в ділянці поперечно-ободової кишки; при ангуліті біль локалізується в лівому підребер'ї; при сигмоїдиті та проктосигмоїдиті — знаходиться в лівій половині живота і лівій здухвинній ділянці, в прямій кишці — з відчуттям тиску та розпирання; біль посилюється і зменшується після дефекації, очисної клізми, закрепи змінюються проносами, кал типу «овечого» з домішками слизу та крові

Лабораторно-біохімічні та інструментальні критерії:

1. Критерії копрологічного дослідження: виявляються в калі слиз, лейкоцити, інколи — еритроцити, велика кількість йодофільної флори, внутрішньоклітинного крохмалю (амілорея), непере-травленої клітковини, м'язових волокон (креаторея)

2. Критерії бактеріологічного дослідження: виявляються зміни мікрофлори товстої кишки, умовно-патогенні ентеробактерії (клебсієла, протей, синьогнійна паличка, цитобактер) та патогенна флора (стафілококи тощо). При дисбактеріозі І ступеня різко зменшується кількість нормальних симбіозів у природних умовах виживання; 2-го — різко зменшується чи зникають деякі симбіози за рахунок збільшення кількості інших; 3-го — з'являється аутомікрофлора в органах, в яких вона звичайно не зустрічається; 4-а ступінь — визначається мікробна патогенність

3. Ендоскопічні (ректороманоскопія. колоноскопія) критерії: ознаки запалення, дистрофія та атрофія слизової оболонки, гіперемія і набряклість стінок кишки, петехії, поодинокі ерозії; при атрофії слизова оболонка бліда з добре вираженим судинним малюнком, тонусякоїзнижений.єознаки фібринозного чи гнійного запалення

4. Ендоскопічні критерії з біопсією: визначають зменшення або збільшення висоти ворсинок, сплющення епітелію, інфільтративні ознаки запалення, збільшення кількості бокаловидних клітин у ділянці крипт, поява лейкоцитів

5. Іригоскопічні критерії: локалізація патологічного процесу, зміни рельєфу слизової оболонки, дискінетичні розлади товстої кишки, звуження просвіту товстої кишки, наявність множинних гау-страцій, які виступають за кишковий контур


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 497 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)