АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Контроль дисфагії (нутритивна підтримка)

Прочитайте:
  1. VI. ТЕСТОВЫЙ КОНТРОЛЬ
  2. VI. Управління навчально-реабілітаційним центром та контроль за його діяльністю
  3. А. Контроль на уровне транскрипции
  4. Б). Тестовые задания для контрольного тестирования
  5. Б). Тестовые задания для контрольного тестирования
  6. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  7. Вместо гуру — самоконтроль.
  8. ВРАЧЕБНЫЙ КОНТРОЛЬ В СПОРТЕ
  9. ВРАЧЕБНЫЙ КОНТРОЛЬ В СПОРТЕ
  10. ВРАЧЕБНЫЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДЕТЬМИ

Усім пацієнтам з інсультом необхідно перевірити функцію ковтання. При наявності порушень ковтання (дисфагії) ставиться назогастральний зонд для профілактики аспіраційної пневмонії і забезпечення адекватного харчування хворого. Ентеральне харчування у хворих з ГПМК повинно починатися в першу ж добу перебування їх у відділенні. Воно переслідує дві основні цілі. Перша – перешкоджати дегенеративним змінам і порушенню цілісності травного тракту і тим самим запобігти бактеріальній транслокації з просвіту ШКТ у системний кровоток. Друга – забезпечити задоволення збільшених унаслідок пов'язаного з ГПМК гіперкатаболічного стану енергетичних потреб організму.

Виконанню першої цілі (запобігти дегенеративним змінам ШКТ) щонайкраще сприяють ентеральні суміші, збагачені волокнами целюлози. Волокна целюлози не розщеплюються ферментами організму людини, тому не служать джерелом енергії. Вони сприяють розмноженню нормальної мікрофлори кишечника і тим самим перешкоджають його колонізації патологічними мікроорганізмами. Виконання другої цілі (відшкодування енергетичних потреб у розмірі до 140% від нормальних добових потреб) вимагає введення в зонд досить великих об'ємів висококонцентрованих і високоосмолярних поживних сумішей.

Це може супроводжуватися розвитком ряду ускладнень. Найбільш частими серед них є: виражені диспептичні порушення і діарея, порушення евакуації їжі зі шлунка й аспірація шлункового вмісту, розвиток гіперглікемії. При проведенні ентерального харчування слід уникати продуктів, які сприяють метеоризму, оскільки він може значною мірою підвищувати внутрішньочеревний тиск і тим самим порушувати повернення венозної крові до серця. Хворим, які страждають на закрепи, необхідно давати послаблюючі і періодично призначати гіпертонічні клізми. Хворим з геморагічним інсультом, у яких діагностовано аневризму церебральних артерій, в передопераційному періоді обов'язково призначаються послаблюючі препарати з метою попоредження повторних розривів аневризми. Методики проведення зондового харчування наведені у додатку 7.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 409 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)