АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медикаментозне лікування вазоспазму

Антагоністи кальцію (німодипін). У цілому антагоністи кальцію достовірно знижують ризик виникнення несприятливих результатів лікування: відносний ризик (ВР) 0,82 (95% довірчий інтервал 0,72-0,93). Проте ступінь зниження абсолютного ризику незначний – 5,1%. Тобто, для того щоб запобігти розвитку одного несприятливого випадку, необхідно пролікувати 20 осіб (необхідне число для лікування – NNT 20). Як виявилось, при ентеральному застосуванні німодипіну зниження відносного ризику несприятливих результатів навіть більше, ніж при його парентеральному застосуванні. Крім того, при ентеральному використанні німодипіну, порівняно з його парентеральним застосуванням, виникає менша частота розвитку такого побічного ефекту, як артеріальна гіпотензія. З урахуванням нижчої вартості ентеральної форми препарату, німодипін (60 мг кожні 4 год. per os) може бути рекомендований для широкого використання при субарахноїдальному крововиливі до трьох тижнів. На основі наявної доказової бази парентеральне використання німодипіну поки що не може бути рекомендоване. Парентеральне застосування німодипіну показане лише за неможливості введення його ентеральним шляхом (що буває вкрай рідко).

Застосування магнію сульфату для профілактики та лікування вазоспазму. Знижений рівень магнію часто (близько 40%) зустрічається у хворих із САК і асоціюється з розвитком відстроченої ішемії мозку. Виявлено, що призначення магнію сульфату 0,086 г/кг болюсно з наступною інфузією в дозі 0,028 г/кг/день призводить до підвищення його концентрації у плазмі до 2,42 ммоль/л на 7-й день застосування препарату. Така інфузія не призводила до будь-якого впливу на кровотік в неушкоджених мозкових судинах. При субарахноїдальному крововиливі вказані дози препарату призводили до деякого зменшення вираженості вазоспазму, проте це зменшення не досягало статистично достовірного рівня. Описані окремі клінічні випадки, коли інфузія магнію сульфату до досягнення рівня магнію в плазмі 1,65-1,85 ммоль/л зменшувала вираженість симптомів вазоспазму. Профілактичне застосування магнію сульфату може зменшувати частоту виникнення клінічно значимого вазоспазму.Застосування високих доз магнію сульфату для підтримання концентрації у плазмі 1,65-2 ммоль/л є безпечним методом (за умов підтримки адекватного рівня AT) і не порушує можливість оцінки неврологічного статусу хворих. Проте дані про ефективність магнію сульфату поки що обмежені; це питання потребує подальшого вивчення.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 529 | Нарушение авторских прав