АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Госпітальне лікування -

Первинні заходи:

Клас І-

1) ЕКГ моніторинг залежно від локалізації інфаркту та порушень ритму;

2) ліжковий режим впродовж 12 годин хворим з стабільною гемодинамікою та відсутністю ознак ішемії;

3) уникати натужувань;

4) забезпечувати повне знечулення

Клас ІІв - всім пацієнтам призначати анксіолітики

Клас ІІІ - ліжковий режим (від 12 до 24 годин) «стабільним» хворим

Лікування хворих високого ризику:

При рецидивах больового синдрому:

Клас І

1) при перикардиті - призначити аспірин;

2) при стенокардії - бета-блокатори;

3) повторно провести тромболізис (препаратами t-РА) при повторній елевації сегменту ST;

4) хворим з показами до реваскуляризації у разі ознак ішемії призначити коронарографію

Клас ІІа - в/в нітрогліцерин впродовж 24 годин, потім - перорально або трансдермально/букально

Клас ІІв - у разі перикардиту призначити:

1) кортикостероїди;

2) індометацин

Моніторинг гемодинамічних показників за допомогою катетеризації правих відділів серця

Клас 1

І) набряк легень або прогресуюча ЗСН;

2) кардіогенин шок або прогресуюча гіпотензія;

3) підозра про ДМП, розрив папілярного м'язу або тампонаду ^«

Клас ІІа- хворим з набряком легень у разі гіпотензії, що не реагує на введення рідини

Клас ІІІ - хворим без ускладнень

Моніторинг гемодинаміки за допомогою інтраартеріальних систем:

Клас І –

1) хворим з вираженою гіпотензією (систолічний AT < 80 мм рт ст) та/або кардіогенним шоком;

2) хворим, яким призначили вазопресори

Клас ІІа - хворим, яким призначили в/в нітропруссид або інші вазидилататори

Клас ІІв -

1) хворим зі стабільною гемодинамікою, що отримують в/в нітрогліцерин;

2) хворим, що отримують в/в інотропні препарати

Клас III - хворим зі стабільною геодинамікою

Інтрааортальна контрпульсація:

Клас І

1) при кардіогенному шоці, при неефективності фармакотерапії з метою «стабілізації» стану перед реваскуляризаційними процедурами;

2) при гострій регургітації або ДМП з метою «стабілізації» перед репараційними втручаннями;

3) при рецидивах стійкої шлуночкової тахікардії;

4) при рефрактерній постінфарктній стенокардії як «місток» до реваскуляризаційних втручань

Клас ІІа - хворим з нестабільною гемодинамікою, зниженою функцією ЛШ або у разі збереження проявів ішемії

Клас ІІв –

1) за недієвості тромболізису, але у разі ефективної ЧТКА або хворим з ураженнями трьох коронарних артерій;

2) хворим з великим за розміром інфарктом з/або без ознак ішемії

Лікування хворих із порушенням ритму та провідності:

Фібриляція передсердь:

Клас І

1) електрокардіоверсія при гемодинамічній нестабільності або стійкій ішемії;

2) швидка дігіталізація;

3) в/в бета-блокатори при відсутності ЛШ дисфункції, бронхообструкції та а-в блокади;

4) гепарин

Клас ІІа - ділтіазем або верапаміл в/в з метою сповільнення частоти скорочень шлуночків при протипоказах або неефективності бета-блокаторів

Шлуночкова тахікардія / фібриляція:

Клас І

1) при фібриляції шлуночків та стійкій (>30 сек) поліморфній шлуночковій тахікардії - удар несинхронізованим струмом з потужністю першого удару 200 Дж, другого (за потреби) - від 200 до 300 Дж, третього (за потреби) - 360 Дж;

2) у разі стійкої мономорфної шлуночкової тахікардії на фоні стенокардії, набряку легень або гіпотензії (AT <90 мм рт ст) - удар синхронізованим електричним струмом з потужністю першого удару 100 Дж та з подальшим підвищенням потужності ударів за потреби.

3) при стійкій мономорфній шлуночковій тахікардії без стенокардії, набряку легень та гіпотензії:

а) лідокаїн - спершу болюс 1-1,5 мг/кг, за потреби призначати додаткові болюси кожні 5-10 хв.з максимальною навантажувальною дозою 3 мг/кг, потім - інфузія 2-4 мг/хв.

б) прокаїнамід: спершу навантажувальна доза 20-30 мг/хв інфузію до досягнення дози 12-17 мг/кг; потім - інфузія 1 -4 мг/хв

в) аміодарон: спершу 150 мг інфузіею впродовж 10 хв, потім -інфузія з швидкістю 1 мг/хв впродовж 6 годин, потім -підтримуюча доза 0,5 мг/хв

г) кардіоверсія синхронізованим струмом, починаючи з 50 Дж

Клас ІІа–

1) інфузія антиаритмічного препарату впродовж 6-24 годин після епізоду шлуночоковоі тахікардії/фібриляції;

2) корекція електролітних та кислотно-основних порушень

Клас ІІв- поліморфна рефракторна шлуночкова тахікардія повинна корегуватися «агресивними» методами: бета-блокатори, аміодарон, аортальна контрупульсаціх, невідкладна ЧТКА-АКШ

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 514 | Нарушение авторских прав