АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Антикоагулянти. Рання антикоагулянтна терапія з застосуванням повної дози гепарину, низькомолекулярних гепаринів чи гепариноїдів в еквівалентних дозах не рекомендується для

Рання антикоагулянтна терапія з застосуванням повної дози гепарину, низькомолекулярних гепаринів чи гепариноїдів в еквівалентних дозах не рекомендується для рутинного застосування. Потенційне покращання результатів лікування внаслідок проведення гепаринізації може бути нівельоване збільшенням ризику геморагічних ускладнень. Лікування високими дозами гепарину в гострому періоді інсульту може бути рекомендоване в окремих випадках лише за умов виключення геморагії та великого розміру інфаркту (понад 50% басейну середньої мозкової артерії).

Показання для призначення антикоагулянтів у гострому періоді:

– кардіоемболічний інсульт з високим ризиком повторної емболізації (фібриляція передсердь, штучні клапани серця, інфаркт міокарда, серцева недостатність, тромби у лівому передсерді);

– розшарування (дисекція) стінок екстракраніальних сегментів мозкових артерій;

– стеноз внутрішньої сонної артерії з частими повторними транзиторними ішемічними атаками (по типу «наростаючих»).

Протипоказання для призначення антикоагулянтів:

– інфаркти мозку великих розмірів (більше 50% басейну середньої мозкової артерії);

– неконтрольоване підвищення AT;

– виразкова хвороба шлунка;

– виражена тромбоцитопенія;

– захворювання нирок та печінки в стадії декомпенсації.

Гепарин не повинен призначатися до того часу, поки не буде виконане КТ дослідження мозку, яке виключить ознаки інтракраніальної геморагії.

Небажано одночасне застосування антикоагулянтів з нестероїдними протизапальними препаратами, реополіглюкіном, кровозамінниками.

Основним ускладненням гепаринотерапії є розвиток геморагічних ускладнень. Зменшити їх частоту дозволяє використання низькомолекулярних гепаринів (фраксипарин, надропарин, еноксапарин, дальтопарин).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 478 | Нарушение авторских прав