АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тромболітична терапія

В основі диференційованого лікування ішемічного інсульту лежить терапія, спрямована на відновлення кровообігу ішемізованих ділянок головного мозку. Найчастіше ішемічний інсульт розвивається на фоні тромбоемблолії чи тромбозу мозкових артерій, тому специфічне лікування, як правило, включає антитромботичні засоби. До цих засобів відносять тромболітики, антиагреганти, антикоагулянти.

Пріоритетним на даний час є раннє використання тромболітичних засобів. Використання цього методу терапії ґрунтується на концепції, що швидке відновлення кровообігу шляхом реканалізації оклюзованої мозкової артерії запобігає незворотним пошкодженням у зоні напівтіні. Серед усіх специфічних методів лікування ішемічного інсульту тромболітична терапія є найбільш ефективною. Проте її ефективність залежить від багатьох умов, виконання яких в нашій країни складне.

За результатами масштабних клінічних досліджень в країнах Європи та Північної Америки було розроблено рекомендації з проведення тромболітичної терапії хворим з гострим ішемічним інсультом. Основними церебральними тромболітиками сьогодні визнано рекомбінантний активатор тканинного плазміногену (rtPA) і рекомбінантну проурокіназу. Найбільш дослідженим є препарат rtPA (вісім мультицентрових досліджень). Стрептокіназа не належить до препаратів вибору при гострому ішемічному інсульті, оскільки всі три масштабні дослідження цього препарату були достроково припинені у зв'язку з високою частотою геморагічних ускладнень.

Основними показаннями до проведення тромболізису є лікування гострого ішемічного інсульту в перші 3 години захворювання при внутрішньовенному введенні тромболітика.

Умови застосування системної (внутрішньовенної) тромболітичної терапії:

• встановлення діагнозу тромбоемболії медичним консиліумом або спеціалістом (неврологом, нейрохірургом), який має значний досвід у лікуванні хворих з інсультом, працює на клінічній базі з цілодобовими можливостями виконання КТ (з метою швидкого виявлення геморагічних ускладнень) та усунення цих ускладнень (в т.ч. хірургічним шляхом);
• вік пацієнтів 18-80 років;

• чітко встановлений час виникнення симптомів інсульту;

• відсутність ознак інтракраніальної геморагії за даними КТ;

• можливість розпочати тромболітичну терапію упродовж 3 годин з моменту виникнення перших симптомів ГПМК.

Оскільки тромболітичні засоби підвищують ризик інтракраніальної геморагії, ефективність і безпека їх застосування повинні бути обговорені з пацієнтом і членами його родини перед початком терапії.

Абсолютні протипоказання до проведення тромболізису:

• розміри інфаркту за результатами АКТ перевищують третину басейну СМА;

• КТ-ознаки внутрішньочерепної геморагії, пухлини та абсцесу мозку, артеріовенозної мальформації, аневризм мозкових артерій;

• тяжка ЧМТ чи перенесений геморагічний інсульт упродовж останніх 3 місяців;

• систолічний AT >185 мм рт. ст., діастолічний >110 мм рт. ст;

• гіпокоагуляція (у т.ч. пов'язана з прийомом антикоагулянтів);

• бактеріальний ендокардит.

Відносні протипоказання до проведення тромболізису:

• суттєвий регрес неврологічних симптомів за час спостереження;

• інфаркт міокарду упродовж останніх 3 місяців;

• операції, пункції (люмбальна, артеріальна, торако-, лапароцентез) упродовж останніх 7-14 діб;

• кровотечі (сечостатеві, ШКТ), вагітність, пологи упродовж останніх 7-14 діб;

• геморагічні інсульти в анамнезі;

• геморагічні діатези;

• переломи та кровотечі на момент огляду;

• тромбоцитопенія (<100ґ10⁹/л);

• гіпоглікемія (<2,7 ммоль/л) чи гіперглікемія (>10 ммоль/л);

• раннє виникнення судом.

Для успішного застосування тромболітичної терапії необхідно госпіталізувати хворого до спеціалізованого центру, провести КТ-дослідження, зібрати консиліум спеціалістів, встановити діагноз ішемічного інсульту, викликаного тромбоемболією, оцінити всі показання та протипоказання, отримати згоду родичів хворого.

Застосування rtPA упродовж 3 годин з моменту виникнення симптомів інсульту може на 30% збільшувати ймовірність одужання з мінімальними неврологічними розладами протягом 3 місяців. При умові виконання процедури у перші 1,5 години з моменту появи симптомів ефективність тромболітичної терапії буде вищою.

Внутрішньовенне введення rtPA проводять у дозі 0,9 мг/кг (10% дози вводять болюсно, решту повільно протягом 60 хв.) у перші 3 години від початку інсульту. Максимальна доза – 90 мг.

Селективний інтраартеріальний тромболізис. Методика полягає у введенні тромболітичного препарату (урокіназа, rtPA) через мікрокатетер безпосередньо у мозкову артерію, в якій розвинувся гострий тромбоз.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 843 | Нарушение авторских прав