АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіотропна терапія

Антибіотики -це хіміотерапевтичні засоби, що утворюються м/о або отримані з інших природних джерел, а також їх похідні та синтетичні продукти. що мають здатність вбивати і вибірково пригнічувати в організмі хворого збудників (бактерій, грибів, вірусів тощо).

Основні принципи а/б терапії.1 Виділення, ідентифікація збудника та визначення його чутливості до а/б. 2 Вибір більш активного і найменш токсичного препарату. 3 Своєчасна і певна тривалість введення а/б для досягнення і закріплення терапевтичного ефекту. 4 Визначення дози, методу і кратності введення препарату (додержання певних інтервалів). 5 Комбінування а/б між собою і з іншими лікарськими засобами для потенціювання антибактеріального ефекту. 6 Врахування можливості побічної дії а/б під час лікування.

Розглянемо основні види а/б з прикладами препаратів.

Пеніциліни. Діють на стрепто-, стафіло-, менінго-, пневмо-, гонококів, збудників газової гангрени і правця, дифтерійну паличку, паличку сибірки, бліду спірохету.В механізмі дії цих препаратів лежить здатність пригнічувати синтез клітинної стінки м/о, які розмножуються. В результаті мікроби гинуть - проявляється бактерицидна дія.Пеніциліни руйнуються кислотою шлункового вмісту, тому застосовуються лише парентерально.Представники:

1 генерація - бензилпеніцилін (100000 ОД через 4 години в/м, в/в вводити повільно протягом 3-5 хв, ендолюмбально, інгаляційно, в порожнини, краплі в ніс, в очі), біцилін (2400000 ОД в/м, 300000 - 600000 ОД 1раз на 3 дні,1200000 - 2400000 ОД 1 раз на 2 тижні); 2 генерація - оксацилін (0,5 г в/м, в/в; таб. 0,25 і 0,5; капсули по 0,25 г всередину кожні 4-6 год);

3 генерація - ампіцилін (таб., капс. по 0,25 г всередину по 0,5 г кожні 6 год; флак. по 0,5 в/м 4 рази на день)

4 генерація - мезоцилін, азлоцилін.

Ускладнення: алергічні реакції, подразнююча дія, кандидамікоз, дисбактеріоз.Профілактика: проба на чутливість, протигрибкові, вітамінні преперати.

Цефалоспорини. Мають широкий спектр протимікробної дії, високоактивні щодо пеніциліназоутворюючих стафілококів, активні щодо Г+ і Г- коків і більшості Г- паличковидних м/о,стійкі до пеніцилінази, але (за винятком цефатоксиму) руйнуються цефалоспориназою. Проявляють бактрицидну дію, яка пов`язана з пошкодженням клітинної мембрани бактерій, які знаходяться у фазі розмноження. Представники: - цефалексин (капсули по 0,25 г), цефалоридин (флакони 0,25; 0,5; 1 г в/м, в/в), цефаклор, цефатоксим. Застосовуються в якості резервних пригнійних інфекціях, захворюваннях сечовивідних, дихальних шляхів, захворюваннях оболонок мозку. Ускладнення: алергічні реакції, місцева подразнююча дія, ураження нирок, можуть викликати енцефалопатію (як профілактика діазепам, фенобарбітал).

Інгібітори беталактамаз (клавуланова к-та, сульбактам, тазобактам) застосовються в комплексі з "старими" пеніцилінами (ампіцилін) - це підвищило ефективність напівсинтетичних пеніцилінів до рівня цефалоспоринів покоління, розширило спектр їхньої дії.

Макроліди активні переважно щодо Г+ м/о і Г- коків. До них чутливі бруцели, рикетсії, хламідії, мікоплазми, деякі найпростіші..Мають бактеріостатичну дію, швидко і повно розподіляються по тканинах, здатні накопичуватись в них і тривалий час зберігати ефективні концентрації, мають здатність проникати всередину фагоцитуючих клітин.

Представник - еритроміцин (по 0,25 -0,5 г через кожні 4-6 годин за 1-1,5 год до їжі). Ускладнення: диспепсичніявища, порушення функції печінки з виникненням холестатичної жовтяниці, резистентність м/о.

Тетрацикліни - це а/б широкого спектру дії, активі щодо більшості Г+ і Г- бактерій, рикетсій, легіонел, мікоплазм, хламідій. не впливають на більшість штамів протея та синьогнійної палички, на гриби. Механізм дії бактеріостатичний і полягає у гальмуванні білкового синтезу мікробних клітин.Представник - тетрациклін (таб. по 0,05; 0,025; 0,1 г всередину по 1 таб. 4 рази на день, мазь для очей по 10г). Ускладнення: алергічні реакції, диспепсія, ураження печінки, фотосенсибілізація, кандидамікоз. Дітям до 7 років не можна.

Левоміцетин - синтетичний аналог прородного а/б хлорамфеніколу.Діє бактеріостатично, проникає в клітину, активний щодо Г+ і Г- коків, кишкової групи бактерій (кишкова паличка,збудники черевного тифу, дизентерії), а також рикетсій, бруцел. В таблетках по 0,1; 0,25; 0,5 г, капсули по 0,25г, розчин у флаконах по 10 мл (очні краплі): по 2 краплі; суппозиторії. Ускладнення: пригнічення кровотворення (призначають короткий час), алергія, подразнення слизових оболонок, не призначають дітям до 3 років.

Аміноглікозиди мають бактерицидний механізм дії: впливаючи на рибосоми м/о, вони сприяють утворенню аномальних білків, що незворотно інгібує життєдіяльність мікробних клітин. Активні щодо Г+ і Г- м/о, деяких найпростіших. Застосовують при лікуванні туберкульозу, туляремії, чуми, захворювань легенів, при гнійно _ септичних процесах, інфекції сечовивідних шляхів, менінгіті. Представники: стрептоміцин (флакони 0,25; 0,5; 1 г в/м 1-2 рази на день), гентаміцин (ампули 4% розчин по 1 мл (40 мг) і 2 мл (80 мг) в/м; мазь по 10 г). Ускладнення: алергія, ототоксична дія, ураження VIII пари черепно - мозкових нервів, нефротоксична дія.

Рифампіцини - це група а/б широкого спектра дії (рифампіцин, рифампіцин SV). Високоактивні щодо Г+ м/о (Особливо стрепто- і стафілококів) і мікобактерій туберкульозу. За ступенем активності щодо стафілококів мають перевагу над цефалоспоринами, аміноглікозидами, тетрациклінами. До рифампіцинів чутливі також збудники дифтерії, рикетсії, хламідії. Використовують у лікуванні хворих на туберкульоз, стафіло- і стретококові хвороби, сибірку, рикетсіози, легіонельоз, бруцельоз, хламідіози.

Поліміксини - група а/б, які вибірково впливають на Г- бактерії, зокрема кишкову і синьогнійну палички, клебсієли, єрсинії, шигели, бруцели, меншою мірою на сальмонели. В таб по500000 ОД, по 1 таб 4-6 разів на день доїжі, мазь по10, 30 г.Місцево: для лікування гнійних процесів. Ускладнення: диспепсія, іноді суперінфекція.

Групу лінкозамідів утворюють: лінкоміцин, активний щодо Г+ коків, мікоплазм, збудників сибірки, дифтерії; кліндаміцин (похідне лінкоміцину) з тим самим спектром дії; ристоміцин, ванкоміцин.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1041 | Нарушение авторских прав