АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Харчова токсикоінфекція (ХТІ)

План:

1. Основи етіології і епідеміології ХТІ.

2. Основні клінічні ознаки. Проблеми пацієнта. Ускладнення. Клінічна картина зневоднення, тактика медичної сестри при усуненні зневоднення.

3. Лабораторна діагностика.

4. Принципи лікування. Значення організації режиму: лікувальної дієти та догляду за хворими.

5. Профілактичні заходи.

Харчова токсикоінфекція (ХТІ) — гостре кишкове інфекційне захворювання, що виникає унаслідок вживання в їжу продуктів харчування, в яких відбулося накопичення різних мікробів і токсичних речовин, що утворюються в харчовому продукті в результаті життєдіяльності мікроорганізмів і розпаду самого продукту.

Етіологія і епідеміологія. Збудниками є різні мікроби, як патогенні (сальмонели, шигели), так і умовно-патогенні (протеї, іерсинії, ентерококи, стафілококи, стрептококи, спорові анаероби, гемофільні вібріони і ін.). Джерелом інфекції є тварини і люди. Особи, страждаючі гнійними інфекціями (панарицій, ангіна, фурункульоз і ін.), і тварини, що хворіють на мастити, є джерелом стафілококів, які при обробці їжі або з молоком потрапляють в харчові продукти (частіше креми, тістечка, морозиво і ін.), в яких і відбувається їх розмноження. Інші збудники харчових токсикоінфекцій виділяються з випорожнюваннями людей і тварин. Деякі з них мешкають у відкритих водоймищах, в грунті. Потрапляючи в харчові продукти, що знаходяться в умовах, сприятливих для розвитку збудника, мікроби розмножуються і нагромаджуються в них. Шлях зараження аліментарний. Захворювання реєструються у вигляді групових (сімейних, серед осіб, що харчуються в одній їдальні і т. п.) або спорадичних випадків.

Клінічна картина. Інкубаційний період триває від декількох годин до діб. Після короткочасного відчуття слабкості, дискомфорту з'являються нудота, багатократна блювота, болі в епігастральній області і понос до 5—15 разів і більш на доба. Випорожнення нерідко мають різкий запах, містять домішку слизу, рідко кров. У половини хворих одночасно з кишковими розладами підвищується температура тіла, що супроводиться ознобом, часто розвиваються слабкість, запаморочення, непритомність. В більшості випадків захворювання, швидко закінчується одужанням. Проте можливо і важка течія з летальним результатом. З'являються ціаноз, судоми м'язів, частіше литкових, знижуються діурез і тургор шкіри, падає артеріальний тиск. В найважчих випадках розвивається шок.

Клінічний перебіг харчової токсикоінфекції, викликаної різними збудниками, дуже схоже, але під час групових захворювань виявляються деякі особливості. Так, наприклад, при харчовій токсикоінфекції, викликаній стафілококом, інкубаційний період більш короткий: 2—6 ч. у хворих після короткочасного періоду кишкового дискомфорту і нездужання бурхливо розвиваються нудота, блювота, різкі переймоподібні болі в епігастральній області Стілець рідкий, водянистий, але поносу може і не бути. Температура тіла залишається нормальною або субфебрильною. Наголошуються слабкість, запаморочення, блідість, зниження артеріального тиску і почастішання пульсу. В більш важких випадках можливі судоми і колапс. Хвороба, як правило, продовжується 1—2 дні.

Діагноз. Заснований на типових симптомах хвороби, груповому характері захворювань, вживанні в їжу одного і того ж зараженого продукту. З метою уточнення етіології хвороби проводиться посів залишків їжі, блювотних мас, промивних вод шлунку, крові і випорожнювань на різні живильні середовища.

Лікування і профілактика Див. розділ «Сальмонельоз».

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення ХТІ.

2. Дайте характеристику збудників.

3. Які особливості зараження?

4. Назвіть основні клінічні ознаки. Ускладнення.

5. Визначте проблеми пацієнта і дайте сестринську оцінку стану пацієнта.

6. Перелікуйте методи лабораторної діагностики.

7. Які принципи лікування?

9. Профілактичні заходи.

БОТУЛІЗМ

План:

1. Основи етіології і епідеміології.

2. Клінічні прояви.

3. Проблеми пацієнта.

4. Лабораторна діагностика.

5. Лікування. Особливості догляду за хворими.

6. Профілактика. Роль домашнього консервування в поширені ботулізму.

Ботулізм – харчова токсикоінфекція, яка виникає внаслі-док вживання продуктів, інфікованих бацилою ботулізму та її екзотоксином; характеризується тяжким ураженням нер-вової системи, офтальмоплегічним, фоноларінгоплегічним синдромами, парезами і паралічами м`язів, що беруть участь у акті ковтання, дихання, загальною м`язовою слабкістю.

Етиологія – збудник ботулізму Clostridium botulinum, належить до роду клострідій, це велика грампозитивна па-личка, з заокругленими кінцями, малорухлива, у зовнішньо-му середовищі утворює спори, абсолютний анаероб.

Розрізняють 7 типів збудника – A, B, C, D, E, F, G. У хво-рих частіше виділяють А, В, Е. В умовах стерилізації теку-чою парою при температурі 120°С спори гинуть через 10–20 хв. Вегетативні форми гинуть при нагріванні до 80°С.

Клостридії виділяють сильний нейротоксин, який не руй-нується шлунковим соком. У разі кип`ятіння інактивується через 5-10 хв. Велика концентрація солі, цукру та кислоти послаблюють дію токсину.

Епідеміологія – джерело інфекції чітко не визначене, вважають, що це природний сапрофіт грунту. Резервуаром являються травиїдні теплокровні тварини, у кишковому тракті яких збудник розмножується та виділяється в грунт з фекаліями, де у вигляді спор може зберігатися роками.

Грунт зі спорами може забруднити продукти харчування і при утворенні анаеробних умов вони проростуть у вегета-тивну форму, що продукує токсин.

Фактори передачі – бомбажні консерви, домашні ковбаси, великі шматки в`яленої риби та м`яса, домашні консерви з овочей, фруктів, риби та м`яса. Збудник розмножується гніздами у товщі ковбаси, балика тощо.

Сприйнятливість до ботулізму суцільна, характерна осін-ньо-зимова сезонність, коли вживаються консерви.

Хворий на ботулізм не є небезпесним для оточуючих.

Клініка – інкубаційний період при ботулізмі триває від 2 год. до 10 діб. Початок підгострий. Хвороба починається з нудоти, болю в животі, нетривалого блювання, може бути пронос. Диспепсії зберігаються біля 12 год., надалі пронос змінюється запором, блювання – згасанням блювотного рефлексу. Характерною є сухість слизових оболонок та шкі-ри, спрага. Температура залишається нормальною, хворий скаржиться на м`язову слабкість (“ватні ноги”).

Через 4 – 6 годин з`являються розлади зору, ковтання, мови. Хворі скаржаться на двоїння, “сітку”, “туман” перед очима. Можлива косоокість, ністагм, птоз. Бульбарний синдром пов`язаний з ураженням IX, XII пар черепно–мозкових нервів, характеризується порушенням ковтання та мови. З`являється гугнявлення, осиплість, може розвиватись афонія. Хворий не може ковтати тверду їжу, рідка їжа виливається через ніс (при парезі м`язів м`якого піднебіння). Ці явища об`єднуються у синдром трьох “Д” – дизартрія, дисфагія, диплопія. Свідомість не порушується. Небезпечними є порушення дихання через слабкість діафрагми та міжре-берної мускулатури, зупинка дихання, тому госпіталізувати хворих бажано в реанімаційне відділення. У випадку видужування період реконвалесценції триває до 10 місяців.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1579 | Нарушение авторских прав