САЛЬМОНЕЛЬОЗ. 1. Основи етіології і епідеміології сальмонельозу.
План:
1. Основи етіології і епідеміології сальмонельозу.
2. Основні клінічні ознаки. Проблеми пацієнта. Ускладнення. Клінічна картина зневоднення, тактика медичної сестри при усуненні зневоднення.
3. Лабораторна діагностика.
4. Принципи лікування. Значення організації режиму: лікувальної дієти та догляду за хворими.
5. Профілактичні заходи.
Сальмонельоз – гостра інфекційна хвороба, яка належить до бактеріальних зоонозів, спричиняється бактеріями роду сальмонела, передається найчастіше через продукти харчування, характеризується ураженням травного каналу, рідше тифоподібним або септичним перебігом.
Етиологія – збудник сальмонела, нараховують більше 2000 сероварів, за антигенною структурою розрізняють типи А, В, С, D, E, з них нараховують іще 60 видів та груп.
Добре зберігається у зовнішньому середовищі: у воді – 4 місяці, у яйцях – 1 рік, у м`ясі при Т 0°С – 140 днів, у молоці – 3 тижні. Гине при кип`ятінні та під дією дезрозчинів через 5 хвилин.
Епідеміологія – джерелом інфекції можуть бути:
1) хвора тварина (свійська, дика)
2) водоплаваючі птахи
3) хвора людина
4) бактеріоносій.
Виділяється назовні з сечею, молоком, слиною, фекаліями.
Механізм передачі:
1) фекально-оральний
2) рідше контактно-побутовий.
Фактори передачі:
- м`ясо недостатньо термічно оброблене
- в`ялена риба та рибопродукти
- салати
- молоко, молокопродукти
- яйця термічно не оброблені
- предмети догляду за хворим
- вода
- кондитерські вироби
- - немиті фрукти.
У пологових будинках надзвичайно небезпечні випадки сальмонельозу, так у пологовому будинку №22 м. Києва у 1996 році загинуло 18 новонароджених. Джерелом інфекції виявилась санітарка, що була носієм сальмонельозу.
Захворювання має літньо-осінню сезонність.
Патогенез –
1) проникнення збудника через рот у травний канал
2) руйнування частини бактерій під дією шлункового соку – первинна бактеріемія
3) розмноження у тонкій кишці
4) вторинна бактеріемія
5) вторинна локалізація інфекції
6) може бути формування бактеріоносійництва.
Класифікація –
1. Гастроінтестинальна форма
А) гастрит
Б) гастроентерит
В) гастроентероколіт.
2. Тифоподібна.
3. Септична.
4. Безсимптомна.
5. Бактеріоносійництво
А) гостре (до 3 місяців)
Б) хронічне (більше 3 місяців)
В) транзиторне.
Клініка – інкубаційний період від 6 годин до 3 діб, частіше 12-24 години.
Початок гострий, нерідко виникає озноб, Т підвищується до 38°С, явища інтоксикації (головний біль, запаморочення, слабкість), з`являється біль у надчревній ділянці, навколо пупка, нудота, буває блювання – водянисте з домішкою жовчі, швидко приєднується пронос, калові маси зеленкуваті, пінисті, іноді з домішкою слизу та крові. При огляді – язик сухий обкладений білим нальотом, живіт здутий, бурчить при пальпації, болючий у надчеревній ділянці, печінка та селезінка збільшені.
Пронос триває 2-4 дні, при сильній дегідратації можливі судоми литкових м`язів, аритмія, у важких випадках інтоксикації - колапс.
У типових випадках тривалість хвороби 3-5 днів.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 466 | Нарушение авторских прав
|