АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

План:

1. Поняття про епідемічний процес. Три чинники епідемічного процесу.

2. Заходи щодо джерела інфекції, шляхів передачі, сприйнятливого колективу і роль медичної сестри у їх проведенні.

3. Організація щеплень (планові та за епідемічними показниками).

Епідемічний процес – це поширення інфекції у суспільстві. Процес виражається епідемічними вогнищами з одним або кількома хворими і носіями.

Епідемічне вогнище – це територія на якій може відбуватись передача інфекції від хворої до здорової людини. Безперервність перебігу епідпроцесу зумовлена взаємодією трьох обов`язкових ланок інфекції:

1) джерела інфекції

2) механізму передачі

3) сприйнятливого до інфекції організму.

Якщо одна з ланок випадає – епідпроцес припиняється.

1. Джерело інфекції – це заражена людина або тварина в організмі якої збудники розмножуються, нагромаджуються і тим чи іншим шляхом виділяються назовні. Джерелом може бути як хворий так і бактеріоносій. Заразність найвища у розпалі хвороби, коли іде масивне виділення збудника. Особливу небезпеку становлять хворі з стертою або безсимптомною формами інфекції. Медперсонал повинен активно їх виявляти та відсторонювати від роботи на харчових підприємствах, у дитячих та лікувальних закладах (декретована категорія).

Інфекції властиві тільки людям – аноропонози, а колихворіють люди і тварини – зоонози (антропозоонози).

2. Механізм передачі збудника – це спосіб переходу збудника з зараженого організму в незаражений.

Складається з трьох послідовних ланок:

1) виведення збудника з джерела інфекції

2) перебування збудника у зовнішньому середовищі

3) проникнення в незаражений організм.

Виділятись збудник може з сечею, калом, харкотинням, слиною, потом, молоком матері, спермою, кров`ю та іншими тканевими субстратами. У зовнішньому середовищі збудник потрапляє на різні об`єкти оточуючого середовища (предмети побуту, харчові про-дукти, воду, лікарський інструментарій тощо), або в організм проміжного хазяїна.

Об`єкти зовнішнього середовища через які передається інфекція називаються факторами передачі.

Збудники хвороб передаються такими шляхами:

1) повітряно-крапельним

2) повітряно-пиловим

3) водним

4) харчовим

5) контактно-побутовим

6) трансмісивним

7) статевим

8) парентеральним

9) трансфузійним

10) контактним

11) внутрішньоутробним.

Механізми зараження за Громашевським Л.В.:

1. Повітряно-краплинний – аерозольний, характерний для дитячих інфекцій, ГРВІ.

2. Фекально-оральний – фекаліями забруднені вода, харчові продукти, предмети побуту, характерний для групи кишкових інфекцій.

3. Контактний – при локалізації збудника на шкірі та слизових оболонках, характерний для сибірки, туляремії, венеричних захворювань, СНІДу.

4. Артифіціальний – штучно створений, через медичний інструментарій, зустрічається при вірусному гепатиті В, СНІДі.

5. Трансмісивний – інфекцію переносять воші, блохи, комарі тощо.

Заходи направлені на боротьбу з інфекційними хворобами.

Діляться на: профілактичні та протиепідемічні.

Профілактичні: загально-санітарні, карантинні та направлені на підвищення опірності населення інфекціям.

Загально-санітарні – контроль дотримання правил комунальної гігієни, гігієни харчування, підвищення санітарної освіти населення.

Карантинні заходи – спрямовані на запобігання виносу інфекції з вогнища.

Підвищення опірності організму – поліпшення матеріально-побутових умов життя, харчування, культури, активна планова імунізація.

Заходи спрямовані на знешкодження джерела інфекції.

1) Виявлення хворого або носія та звільнення його від збудника.

2) Ізоляція хворого, знищення хворої тварини.

3) За контактними встановлюється нагляд протягом максимального інкубаційного періоду.

4) Заповнення карти термінового повідомлення.

5) Перевезення хворого на спеціальному санітарному транспорті.

6) Етіотропне лікування хворих та бактеріоносіїв.

7) Дератизація.

8) Санітарна охорона державного кордону.

Заходи спрямовані на переривання шляхів передачі інфекції.

1) Дезинфекція поточна та заключна.

Використання фізичних, хімічних та біологічних методів дезинфнкції.

Фізичні – витрушування, вибивання, провітрювання, митя, фільтрація, УФО.

Хімічні – використання дезрозчинів (хлорного вапна, хлораміну, лізолу, крезолу тощо).

Біологічні – використання в очисних спорудах бакте-рій,які знищують патогенну флору.

2) Дезинсекція – знищення членистоногих комах.

Заходи спрямовані на підвищення несприйнятливості інфекціям.

1) Підвищення неспецифічного імунітету – закалювання, вітамінізовані їжа, заняття спортом.

2) Підвищення специфічного імунітету – активна та пасивна імунізація.

Для активної імунізації використовують вакцини:

- живі вакцини

- інактивовані

- хімічні

- анатоксини.

Живі вакцини створюють стійкий імунітет, вводяться однократно. Інактивовані – менш стійкий, вводять 2-3 рази.

Для пасивної імунізації використовують сироватки та імуноглобуліни. Сироватки бувають гомологічні та гетеро-логічні, які готують з крові імунізованих тварин. Гетерологічні сироватки вводяться етапно за методом Безредко. Їх використовують для лікування хворих.

Організація щеплень.

Щеплення проводять за такими показниками:

- планово за календарем щеплень

- щеплення людей професії яких пов`язані з небезпекою захворювання на інфекційні хвороби

- щеплення,що проводять з причин які з`явились раптово (проти сказу, грипу, холери).

Вакцини зберігають в холодильнику, перед введенням перевіряють цілісність флакону, прозорість, відсутність осаду, термін пригодності, наявність номеру та серії.

Вводиться вакцина лише в спеціальному кабінеті поліклініки, при відсутності протипоказників та повному здоров`ї. Заповнюють спеціальну форму №63 на кожну дитину. Всі щеплення реєструються в журналі щеплень №64.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення епідемічному процесу та епідемічному вогнищу.

2. Назвіть три чинники епідемічного процесу дайте їм характеристику.

3. Перелікуйте протиепідемічні заходи щодо кожного чинника епідемічного процесу.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1085 | Нарушение авторских прав