АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Антидотна терапія
Вона зберігає свою ефективність лише на ранніх стадіях гострих отруєнь, тривалість яких різна і залежить від токсикокінетики і особливостей токсичної речовини. Це високоспецифічна терапія, яка може бути використана тільки при достовірній клініко-лабораторній ідентифікації гострого отруєння.
Ефективність антидотної терапії є дуже низькою в термінальних стадіях гострих отруєнь, при тяжких порушеннях кровообігу і газообміну, що потребують одночасного проведення реанімаційних заходів.
Нейтралізувати отруту в організмі можна такими способами:
- Сповільнити всмоктування отрути з шлунково-кишкового тракту за допомогою неспецифічних сорбентів, обволікаючих і в’яжучих засобів.
- Активоване вугілля – найбільш універсальний антидот, який зв’язує отрути і перешкоджає їх всмоктуванню. Один грам активованого вугілля зв’язує 800 мл морфіну, 700 мл барбіталу, 300-350 мл барбітуратів і алкоголю. Використовують його в дозі 0,2-0,5 г/кг. Інколи застосовують білу глину, збиті яєчні білки, білкову воду (3 яєчних білки на 1 л води), яєчне молоко (4 сирі яйця збитих в 0,5 л молока), желе. Білкововмісні обволікаючі засоби утворюють нерозчинні альбумінати з солями тяжких металів.
- Нейтралізація отрути в шлунково-кишковому тракті можлива шляхом хімічної взаємодії з ними. Розчин перманганату калію використовують як антиоксидант при отруєнні опіатами. Білий фосфор вдається нейтралізувати сульфатом міді (0,3-0,5 г на ½ стакана теплої води). Тіосульфат натрію нейтралізує токсичні сполуки миш’яку, ртуті, свинцю шляхом утворення неотруйних сульфітів.
- Нейтралізація отрут, які потрапили в організм парентеральним шляхом проводиться з допомогою хімічних антидотів. Унітіол зв’язує так звані тіолові сполуки – препарати миш’яку, ртуті, хрому, вісмуту та інших металів, які блокують сульфгідрильні групи ферментів. Тіосульфат натрію утворює нетоксичні сульфіти з розчиненими солями ртуті, миш’яку, свинцю, фосфору, фтору. Амілнітрат і глюкоза використовуються при отруєнні ціанідами.
Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
Токсична речовина
| Антидоти
| Анілін, калію перманганат
| Аскорбінова кислота
| Антикоагулянти непрямої дії
| Вітамін К 1 %
| Антикоагулянти прямої дії, гепарин
| Протаміну сульфат 1 %
| Антропіну сульфат
| Пілокарпін 1 %, прозерін 0,05 %
| Барбітурати
| Бемегрид 0,5 %
| Кислоти
| Бікарбонат 4 %
| Метиловий спирт, етиленгліколь
| Етиловий спирт 5-30 %
| Мідь і її солі, миш’як, сулема
| Унітіол 5 %
| Мухомор, пілокарпін
| Антропіну сульфат 0,1 %
| Оксид вуглецю, сірководень
| Кисень в інгаляції
| Препарати опію
| Налорфін 0,5 %
| Серцеві глікозиди
| Колію хлорид 0,5 %
| Тахікарпін
| АТФ 1 %
| Тубазид, фтивазид
| Піридоксину гідрохлорид 5 %
| Укуси змій
| Протизміїна сироватка
|
- Метиловий спирт використовується при отруєнні синильною кислотою, а також метгемоглобіноутворювачами (нітрити, анілін). Він є акцептором водню, частково змінює блокаду тканинного дихання, сприяє перетворенню метгемоглобіну в гемоглобін.
- Налорфін, конкурентний антагоніст опіатів – ліквідовує пригнічене дихання, викликане наркотичними анальгетиками.
- Холінолітини та реактиватори холінестерази відіграють роль антидотів конкурентної дії при отруєнні холінолітичними речовинами.
- Імунологічні антидоти отримали найбільше розповсюдження для лікування при укусах змій. Недоліками антитоксичної імунотерапії є маяк ефективності при пізньому використанні (через 3-4 години після отруєння) і можливість розвитку у хворих анафілактичного шоку.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 544 | Нарушение авторских прав
|