АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Антидотна терапія

Прочитайте:
  1. АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ
  2. Б-Антитромбоцитарна та антикоагулянтна терапія.
  3. Етіотропна терапія
  4. З ДИСЦИПЛІНИ – ФАРМАКОТЕРАПІЯ З ОСНОВАМИ ФАРМАКОКІНЕТИКИ
  5. ІІ. Патогенетична терапія.
  6. ІМУНОДЕПРЕСИВНА ТЕРАПІЯ
  7. Імунотерапія
  8. Інсулінотерапія-режим малих доз
  9. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ

Вона зберігає свою ефективність лише на ранніх стадіях гострих отруєнь, тривалість яких різна і залежить від токсикокінетики і особливостей токсичної речовини. Це високоспецифічна терапія, яка може бути використана тільки при достовірній клініко-лабораторній ідентифікації гострого отруєння.

Ефективність антидотної терапії є дуже низькою в термінальних стадіях гострих отруєнь, при тяжких порушеннях кровообігу і газообміну, що потребують одночасного проведення реанімаційних заходів.

Нейтралізувати отруту в організмі можна такими способами:

- Сповільнити всмоктування отрути з шлунково-кишкового тракту за допомогою неспецифічних сорбентів, обволікаючих і в’яжучих засобів.

- Активоване вугілля – найбільш універсальний антидот, який зв’язує отрути і перешкоджає їх всмоктуванню. Один грам активованого вугілля зв’язує 800 мл морфіну, 700 мл барбіталу, 300-350 мл барбітуратів і алкоголю. Використовують його в дозі 0,2-0,5 г/кг. Інколи застосовують білу глину, збиті яєчні білки, білкову воду (3 яєчних білки на 1 л води), яєчне молоко (4 сирі яйця збитих в 0,5 л молока), желе. Білкововмісні обволікаючі засоби утворюють нерозчинні альбумінати з солями тяжких металів.

- Нейтралізація отрути в шлунково-кишковому тракті можлива шляхом хімічної взаємодії з ними. Розчин перманганату калію використовують як антиоксидант при отруєнні опіатами. Білий фосфор вдається нейтралізувати сульфатом міді (0,3-0,5 г на ½ стакана теплої води). Тіосульфат натрію нейтралізує токсичні сполуки миш’яку, ртуті, свинцю шляхом утворення неотруйних сульфітів.

- Нейтралізація отрут, які потрапили в організм парентеральним шляхом проводиться з допомогою хімічних антидотів. Унітіол зв’язує так звані тіолові сполуки – препарати миш’яку, ртуті, хрому, вісмуту та інших металів, які блокують сульфгідрильні групи ферментів. Тіосульфат натрію утворює нетоксичні сульфіти з розчиненими солями ртуті, миш’яку, свинцю, фосфору, фтору. Амілнітрат і глюкоза використовуються при отруєнні ціанідами.

 

Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях

Токсична речовина Антидоти
Анілін, калію перманганат Аскорбінова кислота
Антикоагулянти непрямої дії Вітамін К 1 %
Антикоагулянти прямої дії, гепарин Протаміну сульфат 1 %
Антропіну сульфат Пілокарпін 1 %, прозерін 0,05 %
Барбітурати Бемегрид 0,5 %
Кислоти Бікарбонат 4 %
Метиловий спирт, етиленгліколь Етиловий спирт 5-30 %
Мідь і її солі, миш’як, сулема Унітіол 5 %
Мухомор, пілокарпін Антропіну сульфат 0,1 %
Оксид вуглецю, сірководень Кисень в інгаляції
Препарати опію Налорфін 0,5 %
Серцеві глікозиди Колію хлорид 0,5 %
Тахікарпін АТФ 1 %
Тубазид, фтивазид Піридоксину гідрохлорид 5 %
Укуси змій Протизміїна сироватка

 

- Метиловий спирт використовується при отруєнні синильною кислотою, а також метгемоглобіноутворювачами (нітрити, анілін). Він є акцептором водню, частково змінює блокаду тканинного дихання, сприяє перетворенню метгемоглобіну в гемоглобін.

- Налорфін, конкурентний антагоніст опіатів – ліквідовує пригнічене дихання, викликане наркотичними анальгетиками.

- Холінолітини та реактиватори холінестерази відіграють роль антидотів конкурентної дії при отруєнні холінолітичними речовинами.

- Імунологічні антидоти отримали найбільше розповсюдження для лікування при укусах змій. Недоліками антитоксичної імунотерапії є маяк ефективності при пізньому використанні (через 3-4 години після отруєння) і можливість розвитку у хворих анафілактичного шоку.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 544 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)