Непрямі антикоагулянти.
Одночасно з застосуванням гепарину хворим ТЕЛА вже на 2–3 день захворювання призначають так звані непрямі антикоагулянти, механізм дії яких полягає в порушенні нормального метаболізму вітаміну К в печінці. Як відомо, вітамін К необхідний для активації деяких чинників згортання крові (II, VII, IX, Х), а також протеїнів С і S. Порушення метаболізму вітаміну К під дією непрямих антикоагулянтів призводить до вираженого зниження участі цих чинників згортання в процесі коагуляції. Останніми роками найбільш широкого поширення в світовій клінічній практиці набув варфарин, який успішно використовується як непрямий антикоагулянт впродовж більше 50 років.
У хворих ТЕЛА прийом варфарину або інших непрямих антикоагулянтів (синкумар, фенилин, пелентан і ін.) протягом 5–8 діб поєднують із застосуванням гепарину. Адекватність дози цих ЛЗ контролюється за допомогою визначення протромбинового часу, величина якого повинна перевищувати початковий рівень в 1,5–2,0 разу. Загальна тривалість лікування непрямими антикоагулянтами повинна складати не менш 3-х місяців.
До найбільш частих ускладнень терапії непрямими антикоагулянтами належать кровотечі, у зв'язку з чим їх застосування протипоказане у хворих, страждаючих виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки, виразковим колітом, геморагічним діатезом і іншими захворюваннями, що характеризуються підвищеним ризиком геморрагій.
При виникненні кровотеч на тлі прийому непрямих антикоагулянтів необхідно відмінити прийом цих ЛЗ. Внутрішньовенно вводиться антагоніст непрямих антикоагулянтів – вітамін К в дозі 5–10 міліграм щоденно. Слід пам'ятати, що максимальна ефективність препарату спостерігається тільки через 20–24 ч після його введення. Тому при необхідності термінової зупинки кровотечі слід провести трансфузию свіжозамороженої плазми в дозі 10–20 мл/кг маси тіла, почавши одночасно терапію вітаміном К.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 609 | Нарушение авторских прав
|