АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

З’єднання кiсток черепа.

Прочитайте:
  1. Будова i з’єднання кiсток грудного пояса
  2. Будова i з’єднання кiсток передплiччя та кистi
  3. Будова покривних кісток черепа.
  4. Догляд за хворими з ушкодженнями черепа.
  5. Загальні відомості про з’єднання кісток
  6. З’єднання кiсток вiльної нижньої кiнцiвки.
  7. З’єднання кiсток кистi мiж собою i з кiстками передплiччя.
  8. З’єднання кiсток передплiччя та кистi.
  9. З’єднання кiсток тазовового пояса
  10. З’єднання кiсток тулуба

Череп виконує захисну функцiю для головного мозку та органiв чуття. Розвиток мозкового черепа пов’язаний з розвитком головного мозку. У тварин, якi не мають головного мозку, немає й черепа. Лицевий череп розвивається iз структур первинних зябрових дуг, закладених у бічних стiнках головного вiддiлу первинної кишки.

Всi кiстки мозкового черепа, за винятком лускової частини скроневої кiстки, з’єднуються зубчастим швом (sutura serrata). Лускова частина скроневої кiстки з’єднується з тiм’яною кiсткою лусковим швом (sutura squamosa). Кiстки обличчя з’єднуються між собою плоскими швами (sutura plana).

 

Зуби верхньої i нижньої щелеп з’єднуються в зубних комірках за допомогою вклинення (gomphosis, junctura dento-alveolaria). Воно належить до сполучнотканинних, волокнистих з’єднань (sуndesmo-sis), волокнистi структури якого ще називають ще десмодонтом (desmodontium). Корiнь кожного зуба покритий цементом – грубоволокнистою кiстковою тканиною, в якiй розташованi міцні колагеновi волокна. Вони з одного боку проникають у радiальному напрямку в корiнь зуба, з другого боку продовжуються у волокнах перiодонту (periodontium), які в свою чергу вплiтаються в кiсткову тканину зубної комірки. Таким чином перiодонт i десмодонт складають зв’язку, яка утримує зуб у кiстковiй комiрцi. Частина кореня зуба живиться шляхом дифузiї з боку перiодонту, його захворювання негативно позначаються на будовi та функцiї зубiв.

Череп новонародженого має тiм’ячка (fonticuli), якi є залишками перетинчастої стадiї розвитку кiсток. Наявнiсть їх має велике значення пiд час пологiв – кiстки склепiння черепа значно змiщуються, завдяки чому череп пристосовується до форми i розмiрiв пологових шляхів. Розрiзняють такі тiм’ячка:

· переднє тiм’ячко (fonticulus anterior) ромбоподiбної форми, розташоване на перехрестi вiнцевого i переднього кiнця стрілового шва – заростає на 2-му роцi життя;

· заднє тiм’ячко (fonticulus posterior) трикутної форми, розташоване на серединi ламбдоподiбного шва – заростає на 2-му мiсяцi життя;

· клиноподібні тiм’ячка (fonticulus sphenoidalis), парнi, розташованi з кожного боку черепа;

· соскоподiбні тім’ячка (fonticulus mastoideus) теж парні (мал. 45).

 

Клиноподiбне тiм’ячко розташоване на стикові клиноподiбного кута тiм’яної кiстки, лобової луски, лускової частини скроневої кiстки i великого крила клиноподiбної кiстки. Соскоподiбне тiм’ячко розташовується мiж соскоподiбним кутом тiм’яної кiстки, лусковою частиною скроневої кiстки i потиличною лускою. Клиноподібні і соскоподібні тiм’ячка заростають невдовзi пiсля народження. Лiкарi під час обстеження дитини звертають увагу на стан переднього тiм’ячка, тому що поступове його зменшення вiдображає стан сольового обмiну в кiстках дитини. У віці 2-4 роки тiм’ячка повністю зникають, i формуються шви черепа з типовими зубчастими контурами.

На основi черепа є щiлини, якi закриваються волокнистим хрящем, утворюючи синхондрози: кам’янисто-потиличний та клиноподібно-кам’янистий, якi уже вам вiдомi. Крiм того, в молодому вiцi зустрiчаються ще клино-потиличний та клино-решітчастий синхондрози (synсhondrosis sphenooccipitalis et synshondrosis sphenoethmoidalis) – мiж тiлами потиличної i клиноподiбної кiсток, а також мiж клиноподiбною i решiтчастою кiстками. Хрящове зрощення на основi черепа – це амортизацiйне пристосування до можливих струсiв.

Серед суглобів черепа виділяють парний скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis) та атланто-потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis). Cкронево-нижньо-щелепний суглоб – комбiнований, комплексний, двовиростковий. Використовуючи цілий череп i вологий препарат суглоба, переконайтеся, що вiн утворений нижньощелепною ямкою скроневої кiстки i головкою нижньої щелепи.

 

Мал. 45. Тім’ячка черепа новонародженого: а - вигляд зверху, б - вигляд збоку:

 

1 - fonticulus anterior;

2 - fonticulus posterior;

3 - fonticulus sphenoidalis (anterolateralis);

4 - fonticulus mastoideus (posterolateralis).

 

Суглобові поверхнi доповнюються внутрiшньосуглобовим хрящем (discus articularis), який краями зрощується з капсулою суглоба i роздiляє суглобову порожнину на два вiддiли: верхнiй та нижнiй. Капсула починається по краю нижньощелепної ямки, включає в себе суглобовий горбок, за нею розташована кам'янисто-барабанна щілина. Закiнчується капсула навколо шийки нижньої щелепи. Суглобова ямка покрита волокнистим хрящем. Навколо суглоба розташовані чотири зв’язки, з яких одна (lig. laterale) проходить у бiчнiй складцi капсули вiд виличного вiдростка скроневої кiстки. На присередній поверхні капсули суглоба є присередня зв’язка (lig. mediale).Останнi дві зв’язки, клино-нижньощелепна і шило-нижньощелепна (lig. sphenomandibulare et lig. stуlomandibulare) проходять окремо (мал. 46), не зв’язані суглобом, а лише підтримують нижню щелепу.

Функцiя скронево-нижньощелепного суглоба - обидва суглоби (правий та лiвий) функцiонують одночасно. Завдяки диску в суглобi можливi такi рухи: 1) опускання i пiднiмання нижньої щелепи (рухи здiйснюються навколо лобової осi); 2) змiщення нижньої щелепи вперед i назад; 3) бічні рухи вправо i влiво, як це буває під час жування.

Мал. 46. Висково-нижньощелепний суглоб, правий (а - загальний вигляд збоку, б - сагітальний розпил, вигляд збоку):

 

1 - lig. laterale;

2 - lig. stylomandibulare;

3 - caput mandibulae;

4 - discus articularis;

5 - fossa mandibularis;

6 - cavitas articularis.

 

Рух вправо вiдбувається в нижньому вiддiлi суглоба, мiж головкою i диском, який притиснений до суглобової ямки, а під час руху вліво головка разом з диском виходить уперед, за межi суглобової ямки, рух вiдбувається у верхньому вiддiлi. Під час виконання бічних рухiв в одному суглобi вiдбувається обертання в нижньому вiддiлі суглоба, обертається головка навколо вертикальної осi, в другому суглобi - коловий рух; головка змiщується вперед на суглобовий горбок разом з диском, тому рух вiдбувається у верхнiй частинi суглоба. Необхiдно запам’ятати, що під час рухів нижньої щелепи в лiвий бік ротацiя вiдбувається в лiвому суглобi, а під час рухів вправо - в правому суглобi.

 

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 687 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)