АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

З’єднання кiсток вiльної нижньої кiнцiвки.

Колiнний суглоб (articulatio genus) є за будовою складним, утворений суглобовими поверхнями бічного та присереднього виросткiв стегнової кiстки, верхньою суглобовою поверхнею великогомiлкової кiстки i суглобовою поверхнею наколiнка та наколiнковою поверхнею стегнової кiстки (мал. 75-77). За формою це двовиростковий, двоосьовий суглоб, рухи в ньому вiдбуваються навколо лобової (згинання i розгинання) i вертикальної (обертання) осей.

З використанням вологих препаратiв вивчiть особливостi будови капсули колiнного суглоба. Звернiть увагу на те, що капсула починається дещо вище вiд краю суглобової поверхнi стегнової кiстки, спереду пiдiймається вгору вiд надколінкової поверхні, по бiчнiй поверхнi проходить мiж виростками та надвиростками, останнi залишаються за межами порожнини суглоба. Спереду прикрiплюється по краю суглобової поверхнi наколiнка. Знизу на великогомiлковiй кiстцi прикрiплюється по нижньому краю присереднього та латерального виросткiв. Спереду синовiальна перегородка утворює великий випин - наднаколiнкову сумку (bursa suprapatellaris), вона пiдiймається високо вгору мiж стегновою кiсткою i чотириголовим м’язом стегна. Суглобова капсула утворює ще ряд випинiв – синовiальних сумок, якi значно збiльшують порожнину суглоба. До найважливіших вiдносять: глибоку пiднаколiнкову сумку (bursa infrapatellaris profunda), розмiщену мiж зв’язкою наколiнка i великогомiлковою кiсткою. На переднiй поверхнi колiнного суглоба пiд шкiрою розташована переднаколiнкова пiдшкiрна сумка (bursa subcutanea prepatellaris). Крiм того, навколо капсули колiнного суглоба виникає ще чимало сумок бiля сухожилкiв м’язiв (камбалоподiбного, литкового, пiвперетинчастого, пiвсухожилкового, кравецького та iнших), якi мають одноiменну з м’язами назву.

Мал. 75. Колінний суглоб: а - вигляд спереду, б - вигляд сзаду:

1 - lig. collaterale tibiale;

2 - lig. collaterale fibulare;

3 - lig. patellae;

4 - retinaculum patellae madiale;

5 - retinaculum patellae laterale;

6 - lig. capitis fibulae anterius;

7 - lig. popliteum obliquum;

8 - lig. popliteum arcuatum.

Синовiальна перетинка покриває зсередини суглоба волокнисту претинку i утворює крилоподiбнi складки (plicae alares), якi починаються по боках i внизу наколiнка i розмiщуються в порожнинi суглоба. Найбiльшою є пiднаколiнкова синовiальна складка (plica synovialis infrapatellaris).

Колiнний суглоб вiдносять до комплексних суглобiв через наявнiсть у ньому менiскiв: присереднього та бічного (meniscus medialis et lateralis). Вони мають вигляд пластинок з волокнистого хряща, розмiщених мiж суглобовими поверхнями стегнової та великогомiлкової кiсток. Менiски пiвмiсяцевої форми, стовщенi назовнi до 6-8 мм i стоншенi вздовж присереднього краю, за рахунок їх поглиблюється суглобова западина. Переднi та заднi кiнцi менiскiв прикрiплюються до мiжвиросткового пiдвищення великогомiлкової кiстки.

Зв’язки колiнного суглоба подiляють на тi, що розмiщенi в порожнинi суглоба, i тi, що розташовуються поза нею. До першої групи зв’язок належать передня та задня схрещенi зв’язки, поперечна зв’язка колiна i менiсково-стегновi зв’язки передня та задня. Передня схрещеа зв’язка (lig. cruciatum anterius) починається вiд присередньої поверхнi бічного виростка стегнової кiстки i прикрiплюється до переднього мiжвиросткового поля великогомiлкової кiстки.

Мал. 76. Колінний та міжгомілковий суглоб, правий, суглобова капсула видалена: а - вигляд спереду, б - вигляд сзаду:

1 - lig. collaterale tibiale;

2 - lig. collaterale fibulare;

3 - lig. patellae;

4 - lig. cruciatum anterius;

5 - lig. cruciatum posterius;

6 - lig. transversum genus;

7 - lig. capitis fibulae posterius;

8 - meniscus medialis;

9 - meniscus lateralis.

Задня схрещена зв’язка (lig. cruciatum posterius) починається вiд бічної поверхнi присереднього виростка стегнової кiстки i прикрiплюється до заднього мiжвиросткового поля великогомiлкової кiстки. У складi цих зв’язок є менiсково-стегновi зв’язки – передня i задня (l ig. meniscofemorale anterius et posterius). Вони прикрiплюються, вiдповiдно, до присереднього та бічного менiскiв. Поперечна зв’язка колiна (lig. transversum genus) з’єднує передню поверхню обох менiскiв.

Мал. 77. Правий колінний суглоб. Вигляд зверху. Стегнова кістка видалена:

1 - meniscus medialis;

2 - meniscus lateralis;

3 - lig. cruciatum anterius;

4 - lig. cruciatum posterius;

5 - tuberositas tibiae.

Зовнiшньосуглобовi зв’язки наступні. Обхідна великогомiлкова зв’язка (lig. collaterale tibiale) розмiщується мiж присереднім надвиростком стегнової кiстки i верхнiм кiнцем великогомiлкової кiстки. Обхідна малогомiлкова зв’язка (lig. collaterale fibulare) розташована на бічній поверхнi суглоба мiж бічним надвиростком стегнової кiстки i головкою малогомiлкової кiстки. Вона вiдокремлена вiд капсули суглоба. Зв’язка наколiнка (lig. patellae) - частина сухожилка чотириголового м’яза стегна, що йде вiд нижнього краю наколiнка (вершини) до горбистостi великогомiлкової кiстки.З боків від наколiнка сухожилок чотириголового м’яза утворює розширення, котре має назву присереднього i бічного тримача наколiнка (retinaculum patellae mediale et laterale).

Коса пiдколiнна зв’язка (lig. popliteum obliquum) розмiщена на заднiй поверхнi капсули суглоба, є частиною сухожилка пiвперетинчастого м’яза, який вплiтається в капсулу i косо пiдiймається вiд присереднього виростка великогомiлкової кiстки до бічного виростка стегнової кiстки. Дугоподiбна пiдколiнна зв’язка (lig. popliteum arcuatum) розташована на заднiй поверхнi капсули суглоба, починається вiд головки малогомiлкової кiстки, йде у виглядi дуги до задньої поверхнi присереднього виростка великогомiлкової кiстки. На рентгенограмах колiнного суглоба розгляньте це з’єднання.

З’єднання кiсток гомілки мiж собою. Проксимальні відділи кісток з’єднуються велико-малогомiлковим суглобом (articulatio tibiofibularis), що утворений суглобовими поверхнями бічного виростка великогомiлкової кiстки та головки малогомiлкової кiстки. Суглобову капсулу зміцнюють передня та задня зв’язки головки малогомiлкової кiстки (lig. capitis fibulae anterius et posterius). За формою суглоб плоский, малорухомий.

Діафізи кісток з’єднуються мiжкiстковою перетинкою гомілки (membrana interossea cruris) – добре розвиненою щiльною волокнистою пластинкою, що розмiщена мiж мiжкiстковими краями великогомiлкової та малогомiлкової кiсток.

Дистальні (дальші) наростки кiсток гомiлки з’єднанi велико-малогомiлко-вим синдесмозом (syndesmosis tibio-fibularis). Крiм того, спереду i ззаду цього з’єднання розташованi передня та задня велико-малогомiлковi зв’язки (lig. Tibio-fibulare anterius et posterius).

З’єднання кiсток стопи.

Надп’ятковогомiлковий суглоб (articulatio talocruralis) утворений суглобовими поверхнями дальших наростків великогомiлкової та малогомiлкової кiсток i блоком надп’яткової кiстки.

Надп’ятковогомiлковий суглоб вiдносять до блокоподiбних суглобiв. Рухи в ньому вiдбуваються в основному навколо фронтальної осi (згинання, розгинання), а в разі сильного згинання можливi невеликi рухи в сторони за типом приведення, вiдведення.

Зв’язки, якi зміцнюють надп’ятково-гомiлковий суглоб (мал. 78, 79).

На присередньому поверхні суглоба розгляньте мiцну присередню обхідну, або дельтоподiбну, зв’язку (lig. collaterale mediale, seu deltoideum). Вона складається з чотирьох частин: 1) і 2) передня i задня великогомiлково-надп’яткові частини (pars tibiotalaris anterior et posterior); 3) великогомiлково-п’яткова частина (pars tibiocalcanea); 4) великогомiлково-човноподiбна частина (pars tibionavicularis). Усi чотири частини зв’язки починаються вiд присередньої кiсточки великогомiлкової кiстки i у виглядi віяла розходяться до надп’яткової, п’яткової та човноподiбної кiсток. Ця зв’язка i три зв’язки, що розташованi на бічній поверхні суглоба, мають велике практичне значення в зміцненнi суглоба, вони часто ушкоджуються внаслідок необережних рухів стопи.

Мал. 78. З’єднання кісток стопи, правої. Присередня поверхня:

1. lig. collaterale mediale:

а) pars tibionavicularis,

б) рars tibiotalaris anterior,

в) рars tibiocalcanea,

г) рars tibiotalaris posterior;

2. lig. talocalcaneum posterius;

3. lig. talocalcaneum mediale;

4. lig. сalcaneonaviculare dorsale;

5. lig. calcaneonaviculare plantare;

6. lig. plantare longum;

7. lig. talonaviculare dorsale;

8. lig. cuneonaviculare dorsale;

9. lig. Intercuneiforme;

10. lig. tarsometatarseum.

На бічній поверхнi надп’ятковогомiлко-вий суглоб розташованi три самостiйнi зв’язки, якi починаються вiд бічної кiсточки малогомiлкової кiстки i розходяться внизу у виглядi трьох з’язок:

1) передня надп’ятково-малогомiлкова зв’язка (lig. talоfibulare anterius);

2) задня надп’ятково-малогомiлкова зв’язка (lig. talofibulare posterius);

3) п’ятково-малогомiлкова зв’язка (lig. calcaneofibulare).

Надп’ятково-п’ятково-човноподiбний суглоб(articulatio talocalcaneonavicularis), утворений суглобовими поверхнями надп’яткової, п’яткової та човноподiбної кiсток (мал. 80). Суглоб зміцнюють надп’ятково-човноподiбна зв’язка (lig. talonaviculare) та п’ятково-човноподiбна пiдошвовою зв’язкою (lig. calcaneonaviculare plantare). Першi двi заплеснові кiстки - надп’яткова i п’яткова – утворюють пiднадп’ятковий суглоб (articulatio subtalaris), який зміцнюється самостiйними присередньою, бічною, передньою, задньою та мiжкiстковою надп’ятково-п’ятковими зв’язками (lig. talocalcaneum mediale, laterale, anterius, posterius et interosseum). Мiжкiсткова зв’язка розташована в пазусi заплесна (sinus tarsi).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 801 | Нарушение авторских прав