Загальні відомості про з’єднання кісток
Усі кістки тіла людини та хребетних тварин з’єднуються між собою за допомогою різних засобів у гармонійну систему, що задовільняє дві вимоги: міцність цілого і рухливість окремих його частин.
Розрізняють два основних види з’єднання кісток:
1. Синартрози – це нерозривне з’єднання, коли кістки сполучені одна з одною за допомогою прокладки між ними із сполучної, хрящової або кісткової тканини.
А. Синдемоз – кісткове з’єднання, при якому кістки з’єднуються за допомогою волокнистої сполучної тканини або зв’язок. Тут основне функціональне навантаження несуть зв’язки, що знаходяться на поверхні з’єднувальних кісток.
Зв’язки мають вигляд щільних тяжів та пластин побудованих з волокнистої сполучної тканини, до складу якої входять колагенові та еластичні волокна, кількість яких залежить від функції сполучення.
Шви утворюють тоді, коли проміжна сполучна тканина набуває характеру прошарку між кістками черепу. За формою кісткових країв, розрізняють наступні наступні шви:
5. зубчастий, коли зубці на краю однієї кістки входять у заглиблення між зубцями другої кістки (стрілковий шов);
6. лускоподібний шов, що утворюється внаслідок накладання країв кісток, зрізаних навскіс (шов між тім’яною та висковою кістками);
7. плоский шов, коли рівний край однієї кістки прилягає до рівного краю іншої (міжносовий шов).
Б. Синхондроз – таке з’єднання кісток, коли між ними знаходиться різної товщини хрящова пластинка, щільно зрощена з поверхнями обох кісток. За властивостями хрящової тканини розрізняють:
1. синхондроз гіаліновий (між І ребром і грудиною);
2. синхондроз волокнистий (між тілами хребців);
За тривалістю свого існування синхондрози бувають:
1. тимчасові – існують до певного віку, потім змінюються;
2. постійні - існують протягом життя.
В. Синостоз – з’єднання кісток за допомогою кісткової тканини (кісткове зрощення). Виникає на грунті синхондрозу.
ІІ. Диартрози (суглоби) – це з’єднання, при якому між сполучними кістками знаходиться суглобова порожнина і вони утримуються одна біля одної за допомогою замкненої суглобової капсули і підкріплюючих її зв’язок і м’язів.
Між цими формами існує перехідна форма, яка характеризується наявністю незначної щілини, що не має будови справжньої суглобової порожнини: внаслідок чого таку форму називають напівсуглобом – симфіз (геміартроз). Приклад – міжхребцевий симфіз, лобковий симфіз.
Оскільки скелет в своєму розвитку проходить три стадії: сполучно- тканину, хрящову і кісткову; то перехід з однієї стадії в іншу пов’язаний із змінами тканини, що знаходиться в проміжку між кістками. Тому з’єднання в своєму розвитку проходять ці ж три фази.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 639 | Нарушение авторских прав
|