1. Трубчасті кістки – побудовані з щільної і губчастої речовини, яка утворює трубку з кістково – мозковою порожниною. Виконують всі три функції скелету (опора, захист і рух).
Трубчасті кістки діляться на:
А. Довгі кістки – (os longum) –характеризуються тим, що їхня довжина значно перевищує приблизно однакові ширину та товщину. Форма такої кістки наближається до циліндра. В цих кістках розрізняють:
- діафіз (diaphysis) – середня частина кістки, в якій знаходиться кістково – мозкова порожнина;
- епіфіз – два суглобові кінці.
До довгих кісток відносять більшість кісток верхніх та кінцівок. Продовгуваті ледь зігнуті довгі кістки здатні витримувати великі навантаження, визначені для них природою. Це кістки ніг, рук і пальців.
Б. Короткі кістки – (os breve) – відносно невеликі кісткові утвори, всі виміри яких приблизно однакові (кістки зап’ястка, заплесна та ін.)
2. Губчасті кістки – побудовані переважно з губчастої речовини, покритої тонким шаром щільної.
Вони також поділяються на довгі – ребра, грудина
і короткі – хребці, кістки зап’ястка, передплесна.
3. Плоскі кістки – мають значну довжину та ширину при невеликій товщині.
Поділяються на:
А. Плоскі кістки черепа (лобна і тім’яна) виконують переважно захисну функцію. Побудовані з двох тонких пластинок щільної речовини, між якими знаходиться диплоє – губчаста речовина, що містить канали для вен;
Б. Плоскі кістки поясів (лопатка,тазові кістки) виконують функції опори і захисту, надійно гарантуючи їх життєдіяльність; побудовані переважно з губчастої речовини.
4. Повітроносні кістки – коли кісткові пластинки плоских кісток утворюють різного розміру пазухи, які вистелені слизовою оболонкою та заповнені повітрям (верхня щелепа, лобова кістка, клиноподібна та решітчаста).