АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кістка як орган

Кістка (os) – це пасивний орган опори і руху тіла, який має складну будову, що відображає його функцію та розвиток. Жива кістка побудована з кількох тканин, основною з яких є кісткова тканина.

Хімічний склад кістки

Жива кістка містить 50% води. Кісткова речовина складається з органічних речовин (1/3) – в основному осеїна і неорганічних (2/3) – в основному солей кальцію, особливо фосфорнокислого вапняку. Якщо кістки піддати дії розчину кислот (НСl, HNO₃), то солі вапняку розчиняються, а органічна речовина зберігається; форма кістки не змінюється; Якщо кістку обпалити, то органічна речовина згоряє, а неорганічна залишається: форма кістки і її твердість зберігається, але при цьому кістка стає досить крихкою. Отже еластичність кістки залежить від осеїну, а її твердість – від мінеральних солей.

Поєднання неорганічних і органічних речовин в живій кістці і надає їй незвичної міцності і пружності. В цьому переконують і вікові зміни кісток. У маленьких дітей, в яких осеїну значно більше, кістки відрізняються значною гнучкістю і тому рідко ламаються. Навпаки, в старості, коли співвідношення органічних і неорганічних речовин змінюється на користь останніх, кістки стають менш еластичними і більш крихкими, внаслідок чого переломи кісток найчастіше спостерігаються у людей старшого віку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 639 | Нарушение авторских прав