 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Лекція 7. М’ЯЗИ КІНЦІВОК1. М’ЯЗИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Рис. 1. М’язи верхньої кінцівки: 1 — променевий м’яз-згинач зап’ястка, 2 — плече-променевий м’яз, 3 — довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, 4 — короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, 5 — довгий відвідний м’яз великого пальця, 6 — короткий м’яз-розгинач великого пальця, 7 — утримувачі згиначів, 8 — сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця, 9 — міжкістковий тильний м’яз великого пальця, 10 — м’яз-розгинач пальців, 11 — ліктьовий м’яз, 12 — ліктьовий відросток, 13 — медіальна голівка триголового м’яза, 14 — двоголовий м’яз плеча, 15 — сухожилок триголового м’яза, 16 — плечовий м’яз, 17 — латеральна голівка триголового м’яза, 18 — найширший м’яз спини, 19 — довга голівка триголового м’яза, 20 — великий круглий м’яз, 21 малий круглий м’яз, 22 — підосний м’яз, 23 — дельтоподібний м’яз, 24 — трапецієподібний м’яз. До групи м’язів пояса верхньої кінцівки належать дельтоподібний, надосний і підосний, підлопатковий, великий і малий круглі м’язи, які прикріплюються до горбків плечової кістки. Дельтоподібний м’яз (m. deltoideus) починається від лопаткової ості, акроміону й плечового кінця ключиці. При скороченні передньої частини м’яз згинає руку в плечовому суглобі, при скороченні задньої — розгинає, скорочення всіх волокон м’язу відводить плече. Синергістом дельтоподібного м’яза є н адосний м’яз (m. supraspinatus), який починається від надосної ямки лопатки. Підосний м’яз (m. infraspinatus) починається від підосної ямки лопатки. Обертає плече назовні. Синергістом цього м’язу є малий круглий м’яз (m. teres minor), який починається від бічного кута лопатки. Великий круглий м’яз (m. teres major) починається від нижнього кута лопатки. При скороченні розгинає плече і обертає його досередини. Підлопатковий м’яз (m. subscapularis) починається від реберної поверхні лопатки. При скороченні м’яз приводить плече і обертає його досередини. М’язи плеча в залежності від їхньої дії на плечовий та ліктьовий суглоби складають передню та задню групи. До групи передніх м’язів плеча належать три м’язи-згиначі: двоголовий, дзьобоплечовий і плечовий. Двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii) починається від лопатки. На передній поверхні плеча обидва черевця з’єднуються й утворюють один сухожилок, яким м’яз і прикріплюється до променевої кістки. Двоголовий м’яз належить до двосуглобових, бо згинає плечовий і ліктьовий суглоби та обертає назовні передпліччя. Дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis) починається від лопатки й прикріплюється до плечової кістки. М’яз приводить і згинає плече. Плечовий м’яз (m. brachialis) починається від плечової кістки й прикріплюється до ліктьової кістки. Згинає передпліччя. До групи задніх м’язів плеча належать два м’язи-розгиначі: триголовий м’яз плеча та ліктьовий. Триголовий м’яз плеча (m. triceps brachii) має три головки — довга головка починається від лопатки, а короткі (бічна й медіальна) — від плечової кістки. Всі три головки м’яза утворюють один міцний сухожилок, який прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. М’яз розгинає передпліччя. Довга головка розгинає і приводить плече. Ліктьовий м’яз (m. anconeus) починається від плечової кістки й прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. М’яз розгинає передпліччя. На передпліччі розташовані дві групи м’язів: передні й задні. До групи передніх м’язів передпліччя відносять поверхневі й глибокі м’язи, які виконують функції згинання й обертання досередини. Поверхневі м’язи (плече-променевий м’яз, круглий м’яз-пронатор, променевий м’яз-згинач зап’ястка, ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, довгий долонний м’яз) починаються від плечової кістки, міжм’язової перетинки й фасції передпліччя. Глибокі м’язи (поверхневий м’яз-згинач пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця, глибокий м’яз-згинач пальців, квадратний м’яз-пронатор) починаються від передньої поверхні ліктьової і променевої кісток. Плече-променевий м’яз (m. brachioradialis) і круглий м’яз-пронатор (m. pronator teres) прикріплюються до променевої кістки і згинають передпліччя. Круглий м’яз-пронатор також обертає передпліччя досередини. Променевий м’яз-згинач зап’ястка і ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка (mm. flexor carpi radialis et ulnaris) прикріплюються до кісток зап’ястка і основи п’ясткових кісток. М’язи згинають передпліччя і кисть, променевий згинач відводить, а ліктьовий приводить кисть. Довгий долонний м’яз (m. palmaris longus) і поверхневий м’яз-згинач пальців (m. flexor digitorum superficialis) прикріплюються відповідно до долонного апоневрозу і середніх фаланг пальців. М’язи згинають передпліччя і кисть, а також пальці (поверхневий м’яз-згинач пальців). Глибокий м’яз-згинач пальців (m. flexor digitorum profundus) і довгий м’яз-згинач великого пальця (m. flexor pollicis longus) прикріплюється до дистальних фаланг пальців і згинають кисть і пальці. Квадратний м’яз-пронатор (m. pronator quadratus) починається від ліктьової кістки і прикріплюється до променевої кістки. М’яз обертає досередини передпліччя і кисть. До групи задніх м’язів передпліччя належать м’язи-розгиначі кисті й пальців. Поверхневі м’язи (довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка, м’яз-розгинач пальців, ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка) починаються від плечової кістки. Глибокі м’язи (м’яз-супінатор, комплекс м’язів великого пальця, м’яз-розгинач вказівного пальця) починаються від задньої поверхні ліктьової і променевої кісток. Довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка (mm. extensores carpi radialis lоngus et brevis) а також ліктьовий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor carpi ulnaris) прикріплюється до основи п’ясткових кісток. М’язи розгинають кисть, променеві розгиначі приводять, а ліктьовий відводить кисть. Крім того, довгий розгинач згинає плече. М’яз-розгинач пальців (m. extensor digitorum), короткий і довгий м’язи-розгиначі великого пальця (mm. extensor pollicis brevis et longus), м’яз-розгинач вказівного пальця (m. extensor indicis) прикріплюються до фаланг пальців. М’язи розгинають пальці, м’яз-розгинач пальців розгинає також кисть. М’яз-супінатор (m. supinator) починається від плечової та ліктьової кісток і прикріплюється до променевої кістки. Обертає передпліччя назовні. Довгий відвідний м’яз великого пальця (m. abductor pollicis longus) прикріплюється до основи І п’ясткової кістки. Відводить великий палець і кисть. М’язи кисті розташовані переважно на долонній поверхні. Їх поділяють на три підгрупи: бічна (м’язи великого пальця), медіальна (м’язи мізинця) і середня (м’язи, розташовані в центрі кисті й на тильній поверхні). До бічної підгрупи м’язів належать: короткий відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз-згинач великого пальця, протиставний м’яз великого пальця та привідний м’яз великого пальця. Всі вони починаються від кісток зап’ястка і п’ястка й прикріплюються до основної фаланги великого пальця. До медіальної підгрупи відносять короткий долонний м’яз, відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз-згинач мізинця та протиставний м’яз мізинця. Вони починаються від кісток зап’ястка й прикріплюються до основної фаланги V пальця та V п’ясткової кістки. До середньої підгрупи м’язів кисті входять чотири червоподібні м’язи і міжкісткові м’язи. Червоподібні м’язи починаються від сухожилка глибокого м’яза-згинача пальців і прикріплюються до проксимальних фаланг пальців. Ці м’язи згинають пальці у п’ястково-фалангових суглобах і розгинають у міжфалангових. Міжкісткові м’язи розміщуються в проміжках п’ясткових кісток. Міжкісткових м’язів сім: три з них — долонні — приводять пальці, чотири тильних — відводять пальці. 2. М’ЯЗИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ М’язи нижньої кінцівки поділяють на м’язи пояса нижньої кінцівки та м’язи вільної нижньої кінцівки. М’язи пояса нижньої кінцівки (рис. 2) поділяють на дві групи: внутрішні та зовнішні. До групи внутрішніх м’язів тазу відносять клубово-поперековий, внутрішній затульний та грушоподібний м’язи. Клубово-поперековий (m. iliopsoas) побудований із двох м’язів, що починаються окремими головками: від клубової ямки — клубовий м’яз, від поперекових хребців — великий поперековий м’яз. Обидва м’язи з’єднуються в один сухожилок й прикріплюються до малого вертлюга стегнової кістки. М’яз згинає стегно, при фіксованому стегні нахиляє таз разом із тулубом уперед. Внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus) починається від внутрішньої поверхні тазової кістки та затульної перетинки й прикріплюється до великого вертлюга. Обертає стегно назовні. Синергістом цього м’язу є грушоподібний м’яз (m. piriformis), який починається від крижової кістки і прикріплюється до великого вертлюга.
До групи зовнішніх м’язів тазу відносять: великий, середній та малий сідничні м’язи, зовнішній затульний м’яз, верхній і нижній близнюкові м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз-натягач широкої фасції. Великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus) починається від клубової кістки, задньої поверхні крижової кістки та куприка і прикріплюються до стегнової кістки. М’яз розгинає стегно, при фіксованому стегні розгинає тулуб. Середній сідничний м’яз і малий сідничний м’яз (mm. gluteus medius et minimus) починаються від клубової кістки нижче великого сідничного м’яза і прикріплюються до великого вертлюга. Відводять стегно і обертають його назовні і досередини. Зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus) починається від затульного отвору, прикріплюється до великого вертлюга. Обертає стегно назовні. Синергістами цього м’язу є квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris) і близнюкові м’язи (mm. gemelli), які починаються від сідничної кістки і прикріплюються відповідно до міжвертлюжного гребеня і до великого вертлюга. М’яз-натягач широкої фасції (m. tensor fasciae latae) починається від клубової кістки, сполучається з широкою фасцією стегна і натягує її. М’язи вільної нижньої кінцівки (рис. 3) поділяють на три групи м’язів стегна, три групи м’язів гомілки й м’язи стопи. М’язи стегна утворюють передню, задню і медіальну групи. До групи передніх м’язів стегна належать чотириголовий і кравецький м’язи. Чотириголовий м’яз (m. quadriceps femoris) має чотири голівки і поділяється на м’язи: латеральний, медіальний та проміжний широкі й прямий. Прямий м’яз стегна починається від клубової кістки, латеральний, медіальний і проміжний широкі м’язи — від стегнової кістки. Усі чотири м’язи з’єднуються в спільний міцний сухожилок, який прикріплюється до наколінника і до великогомілкової кістки. М’яз розгинає гомілку; прямий м’яз, крім того, згинає стегно.
Кравецький м’яз (m. sartorius) починається від клубової кістки і прикріплюється до великогомілкової кістки. Згинає стегно і гомілку, повертає стегно назовні. До групи задніх м’язів стегна відносять двоголовий, напівсухожильний і напів-перетинчастий м’язи. Двоголовий м’яз стегна (m. biceps femoris) починається двома головками: довгою — від сідничної кістки, короткою — від стегнової кістки. Обидві головки з’єднуються в один м’яз і прикріплюються спільним сухожилком до головки малогомілкової кістки. М’яз розгинає стегно, згинає і обертає гомілку назовні. Напівсухожильний м'яз (m. semitendinosus) і напівперетинчастий м’яз (m. semimembranosus) починаються від сідничного кістки і прикріплюються до великогомілкової кістки. М’язи розгинають стегно, згинають і обертають гомілку досередини. До групи медіальних м’язів стегна належать: ніжний, гребінний, довгий, короткий і великий привідні м’язи, які виконують привідну функцію. Ніжний м’яз (m. gracilis) починається від лобкової кістки і прикріплюється до великогомілкової кістки. Приводить стегно, згинає і обертає гомілку досередини. Гребінцевий м’яз (m. pectineus) і короткий привідний м’яз (m. adductor brevis) починаються від лобкової кістки й прикріплюються до стегнової кістки. Згинають і приводять стегно. Довгий привідний м’яз (m. adductor longus), який починається від лобкової кістки, і великий привідний м’яз (m. adductor major), який починається від сідничної кістки, прикріплюються до стегнової кістки. Приводять стегно і обертають його назовні. М’язи гомілки поділяються на три групи: передню, бічну і задню. До групи передніх м’язів гомілки належать передній великогомілковий м’яз, довгий м’яз-розгинач пальців, довгий м’яз-розгинач великого пальця. Передній великогомілковий м’яз (m. tibialis anterior) починається від великогомілкової кістки. Сухожилок м’яза переходить на стопу й прикріплюється до медіальної клиноподібної кістки та основи І плеснової кістки. М’яз розгинає стопу й обертає її назовні. Довгий м’яз-розгинач пальців (m. extensor digitorum longus), який починається від великогомілкової і малогомілкової кісток, і довгий м’яз-розгинач великого пальця (m. extensor hallucis longus), який починається від малогомілкової кістки, прикріплюються до дистальних фаланг пальців. М’язи розгинають стопу і пальці. До складу групи задніх м’язів гомілки входять триголовий м’яз литки, довгий м’яз-згинач пальців, задній великогомілковий м’яз, довгий м’яз-згинач великого пальця, підошовний та підколінний м’язи. Триголовий м’яз литки (m. triceps surae) має три головки: від стегнової кістки починаються дві головки, які утворюють литковий м’яз, а від великогомілкової кістки — третя головка, яка утворює камбалоподібний м’яз. Триголовий м’яз утворює найміцніший сухожилок тіла — п’ятковий (ахіллесовий), який прикріплюється до п’яткової кістки. М’яз згинає гомілку й стопу. Підколінний м’яз (m. popliteus) невеликий, починається від стегнової кістки й прикріплюється до великогомілкової кістки. М’яз згинає гомілку. Підошовний м’яз (m. plantaris) починається від стегнової кістки і з’єднується з п’ятковим сухожилком. М’яз згинає стопу. Довгий м’яз-згинач пальців (m. flexor digitorum longus), який починається від великогомілкової кістки, і довгий м’яз-згинач великого пальця (m. flexor hallucis longus), який починається від малогомілкової кістки, прикріплюються до дистальних фаланг пальців. М’язи згинають пальці й стопу; згинач великого пальця, крім того, приводить стопу. Задній великогомілковий м’яз (m. tibialis posterior) починається від великогомілкової та малогомілкової кісток й прикріплюється до кісток заплесни і плесни. М’яз згинає, приводить і обертає стопу назовні. Група бічних м’язів гомілки складається з двох м'язів: довгого й короткого малогомілкових м’язів. Довгий малогомілковий м’яз (m. peroneus longus) починається від малогомілкової й великогомілкової кісток й прикріплюється до кісток заплесни і плесни. Згинає стопу. Синергістом цього м’язу є короткий малогомілковий м’яз (m. peroneus brevis), який починається від малогомілкової кістки й прикріплюється до V плеснової кістки. М’язи стопи поділяються на тильні й підошовні. До м’язів тильній поверхні стопи належать короткий м’яз-розгинач пальців і короткий м’яз-розгинач великого пальця. Вони починаються на п’ятковій кістці, прикріплюються до фаланг і розгинають пальці. До м’язів підошовної поверхні належать три підгрупи м’язів: бічна, медіальна та серединна. Медіальну підгрупу м’язів утворюють короткий м’яз-згинач великого пальця, відвідний і привідний м’язи великого пальця. Вони починаються від кісток заплесни і плесни і прикріплюються до проксимальної фаланги великого пальця. М’язи укріплюють поперечне склепіння стопи. Бічну підгрупу м’язів утворюють відвідний м’яз мізинця та короткий м’яз-згинач мізинця. Вони починаються від кісток заплесни і плесни й прикріплюються до проксимальної фаланги мізинця. Серединна підгрупа м’язів складається з короткого м’яза-згинача пальців, квадратного м’яза підошви, червоподібних і міжкісткових м’язів. Квадратний м’яз підошви і короткий м’яза-згинача пальців починаються від п’яткової кістки, прикріплюються до фаланг пальців і сухожилків довгого м’яза-згинача пальців й згинають пальці. Чотири червоподібні м’язи стопи починаються від сухожилків довгого м’яза-згинача пальців, прикріплюються до проксимальних фаланг пальців, згинають проксимальні фаланги і одночасно розгинають середні фаланги пальців. Міжкісткові м’язи стопи розташовані в проміжках плеснових кісток. Чотири м’язи розташовані з тильного боку стопи, три — на підошві. М’язи згинають, приводять і відводять пальці. Завдання: 1) м’язи верхньої кінцівки, 2) м’язи нижньої кінцівки. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1827 | Нарушение авторских прав |
М’язи верхньої кінцівки поділяються на шість груп: м’язи пояса верхньої кінцівки, передні м’язи плеча, задні м’язи плеча, передні м’язи передпліччя, задні м’язи передпліччя і м’язи кисті (рис. 1).
Рис 2. М’язи поясу нижньої кінцівки: 1 — середній сідничний м’яз, 2 — малий сідничний м’яз, 3 — внутрішній затульний м’яз, 4 — великий вертлюг, 5 — квадратний м’яз стегна, 6 — малий привідний м’яз, 7 — голівка двоголового м’язу стегна, 8 — сідничний горб, 9 — крижово-сіднична зв’язка, 10 — близнюкові м’язи, 11 — грушоподібний м’яз, 12 — великий сідничний м’яз (відрізаний).
Рис 3. М’язи нижньої кінцівки. А (вид спереду): 1 — кравецький м’яз, 2 — клубово-поперековий м’яз, 3 — гребінчастий м’яз, 4 — довгий привідний м’яз, 5 — ніжний м’яз, 6 — литковий м’яз (медіальна голівка), 7 — камбалоподібний м’яз, 8 — сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця, 9 — нижній утримувач сухожилків, 10 — верхній утримувач сухожилків, 11 — довгий м’яз-розгинач пальців, 12 — короткий малогомілковий м’яз, 13 — передній великогомілковий м’яз, 14 — довгий малогомілковий м’яз, 15 — чотириголовий м’яз, 16 — м’яз-натягач широкої фасції; Б (вид ззаду): 1 — великий сідничний м’яз, 2 — широка фасція, 3 — двоголовий м’яз стегна, 4 — підколінна ямка, 5 — п’ятковий сухожилок, 6 — литковий м’яз, 7 — напівсухожильний м’яз, 8 — напівперетинчастий м’яз.