АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ ПОПЕРЕЧНИКА СПИННОГО МОЗКУ

(біла речовина)

Ураження білої речовини (шляхів) спинного мозку характеризується провідниковим типом розладів (сірої – сегментарним). Основна ознака – наявність верхньої границі розладів («все – донизу»). Для ушкодження пірамідних шляхів у бокових стовпах характерні центральні паралічі (на «своїй стороні» при односторонньому ураженні і двосторонні при ураженні обабіч). При охопленні спино-таламічного шляху – провідникові порушення поверхневої чутливості (з певного рівня донизу), на протилежній від вогнища стороні. А при охопленні задніх стовпів (шляхи Голя та Бурдаха) виникають провідникові розлади глибокої чутливості з сенситивною атаксією на стороні ушкодження (або двосторонні при обабічному вогнищі).

Основні типові синдроми різних рівнів ураження продемонстровані на рис. 2. Клінічно вони можуть бути описані наступним чином (включаючи і комбіноване ураження сірої речовини сегментів та білої речовини:

18. Ураження всього поперечника спинного мозку характеризується спастичною нижньою параплегією або тетраплегією (при високих локалізаціях), периферичним паралічем відповідного міотома; втратою всіх видів чутливості нижче рівня ушкодження (параанестезія глибокої чутливості з рівня дерматома і поверхневої на 2-3 сегменти нижче вогнища ураження), центральним порушенням функції тазових органів, вегетативно-трофічними трофічні (в першу чергу набряки, пролежні) розладами.

19. При половинному ураженні поперечника спинного мозку (синдромі Броун-Секара) на стороні вогнища нижче рівня ураження розвивається центральний параліч і відбувається випадіння глибокої чутливості (ураження пірамідного тракту в бічному канатику та тонкого і клиноподібного жмутиків - у задньому); на

протилежній стороні на 2 - 3 сегменти нижче вогнища ураження провідникове дисоційоване випадіння поверхневої чутливості (руйнування спинноталамічного жмутика в бічному канатику). На рівні уражених сегментів на стороні вогнища можуть спостерігатися розлади всіх видів чутливості за сегментарним типом, вегетативно-трофічні розлади, периферичний парез м'язів у зоні відповідного сегмента. Синдром зустрічається при часткових пораненнях спинного мозку, екстрамедулярних пухлинах.

20. Диференціальна діагностика інтра- або екстрамедулярного ураження визначається за характером процесу розвитку неврологічних розладів. Тут вирішальне значення має закон «ексцентричного розташування більш довгих шляхів» - довгі волокна у складі канатиків, стовпів спинного мозку, що йдуть від ніг (чутливі), або до ніг (рухові), розташовані назовні канатиків, а більш короткі – з середини, медіальніше.

Синдром екстрамедулярного ураження (процес, здебільшого пухлинний, йде ззовні спинного мозку, поступово стискуючи його провідникові структури). Спочатку виникають корінцеві симптоми (біль при стисненні відповідного корінця) з наступним розвитком провідникових розладів; спочатку відбувається стиснення прилягаючої половини спинного мозку, потім ураження всього поперечника; розлад поверхневої чутливості виникає на протилежній половині тіла та поширюється знизу нагору: від пальців стопи до рівня ураження (до рівня на 2-3 сегменти нижче вогнища ураження). Ознаки центрального парезу на «своїй» стороні теж починаються зі стопи і підіймаються вгору, до рівня вогнища.

При синдромі інтрамедулярного ураження: навпаки – першими маніфестують сегментарні розлади чутливості та рухів (ураження сірої речовини, пухлина росте з середини спинного мозку) — дисоційовані анестезії, периферичні паралічі переважно в проксимальних відділах кінцівок. Згодом з’являються провідникові розлади: температурна і больова анестезія поширюється по протилежній половині тіла від рівня на 2-3 сегменти нижче вогнища ураження зверху вниз (симптом «масляної плями»), ураження пірамідного шляху менш виразне, ніж при екстрамедулярному процесі, відсутня стадія корінцевих явищ і синдром Броун-Секара.

Синдроми ураження спинного мозку по поздовжнику проявляються сполученням сегментарних і провідникових розладів, при цьому передбачається повне поперечне ураження в кожному випадку.

При ураженні верхніх сегментів (C1 - C4) спинного мозку розвивається периферичний параліч м'язів шиї з обмеженням повороту голови, спастична тетраплегія із втратою всіх видів чутливості донизу від рівня ураження, анестезія в ділянці шиї і потилиці, порушення функції тазових органів за центральним типом (затримка, періодичне нетримання сечі і калу), порушення дихання внаслідок паралічу діафрагми; можливий корінцевий біль в ділянці шиї з іррадіацією в потилицю. При руйнуванні сегмента С1 виявляється дисоційована анестезія на обличчі в задніх дерматомах Зельдера (руйнування нижніх відділів ядра трійчастого нерва).

При ураженні шийного потовщення спинного мозку (С5—Th1) розвивається периферичний параліч верхніх і спастичний параліч нижніх кінцівок із втратою всіх видів чутливості нижче верхнього сегмента ураження, порушення функції тазових органів за центральним типом; пролежні, двобічний синдром Бернара – Горнера. Можливий корінцевий біль з іррадіацією у верхні кінцівки.

При ураженні грудного відділу (Th1—Th12) спинного мозку розвивається спастична параплегія ніг із втратою всіх видів чутливості нижче рівня ураження, порушення функції тазових органів за центральним типом; виражені вегетативно-трофічні порушення в нижній половині тулуба і нижніх кінцівках; можливий корінцевий біль оперізуючого характеру.

При ураженні попереково-крижового потовщення спинного мозку (L1 – S2) розвивається млява нижня параплегія із втратою всіх видів чутливості в ногах і в ділянці промежини, порушення функції тазових органів за центральним типом; можливий корінцевий біль в ногах.

При ураженні епіконусу (L4—S2) розвивається симетричний периферичний параліч м'язів задньої групи стегон, гомілок, стоп і сідничних м'язів з випадінням ахіллових рефлексів, втратою всіх видів чутливості на гомілках, стопах, сідницях і промежині, затримка або нетримання сечі і калу, іноді жорстокий корінцевий біль.

При ураженні конусу (S3—S5) розвивається анестезія в ділянці промежини та нижньозадніх відділів сідниць (аногенітальна «сідлоподібна» анестезія), втрата анального рефлексу, порушення функції тазових органів за периферичним типом (справжнє нетримання сечі і калу), трофічні розлади в ділянці хрестця; паралічі кінцівок і біль звичайно відсутні.

Таким чином, при ураженні всього поперечника спинного мозку на будь-якому рівні критеріями для топічної діагностики є поширеність спастичного паралічу (нижня параплегія або тетраплегія), верхня межа порушень чутливості (больової, температурної). Особливо інформативна (в діагностичному плані) наявність сегментарних рухових розладів (мляві парези м'язів, що входять до складу міотома, сегментарна анестезія, сегментарні вегетативні розлади). Нижня межа патологічного вогнища в спинному мозку визначається за станом функції сегментарного апарата спинного мозку (наявність глибоких рефлексів, стан трофіки м'язів і вегетативно-судинного забезпечення, рівень викликання симптомів спинального автоматизму і ін.).

Серед сполучень часткового ураження спинного мозку на різних рівнях за поперечником і поздовжником, найбільш характерним є с индром бокового аміотрофічногоо склерозу (БАС), який характеризується поступовим розвитком змішаного парезу м'язів - знижується м'язова сила, наступає гіпотрофія м'язів, з'являються фасцикулярні посмикування, і підвищуються глибокі рефлекси з патологічними знаками. Цей синдром виникає при ураженні периферичних і центральних мотонейронів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 537 | Нарушение авторских прав