АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СЛЬОЗОВІ ОРГАНИ.

1. Сльозова залоза. Сухожилля леватора верхньої повіки ділить залозу на пальпебральну (меншу) і орбітальну (велику) частини. Пальпебрапьна частина розташована під верхньо-зовнішнім краєм очної ямки, розміром 9-11 мм х 7-8 мм, товщина 1,5-2 мм. Вона виступає злегка над очним яблуком зовні під кон’юнктивою верхнього склепіння у вигляді дольчатого утворення жовтуватого відтінку м'якої консистенції, безболісна, рухлива.

Дакріоденіт – запалення сльозової залози

2. СЛЬОЗОВА ПЛІВКА – тришарова структура, яка розподіляється на поверхні рогівкового та кон’юнктивального епітелію ока. Плівка складається з внутрішнього шару муцину, середнього водного та зовнішнього ліпідного шару.Плівка з'являється при кожному мигальному русі повік, потім відбувається розрив з утворенням сухої плями, що є стимулом для чергового мигання. Час розриву плівки в нормі 21 секунда, зменшується до 11 секунд у дітей і літніх осіб.

3. СЛЬОЗОВИЙ СТРУМОК -це потовщення сльозової плівки по задньому ребру повіки. У нормі ширина струмка 0,3-1,0 мм, форма опукла, границя рівна. При патології з недостатнім обсягом сльози меніск менший 0,3 мм, при слезостоянні та сльозотечі струмок видний навіть без додаткових засобів огляду.

4. СЛЬОЗОВЕ ОЗЕРО -бухта, утворена закругленим внутрішнім кутом очної щілини, або виїмка в місці злиття назальних кінців верхньої та нижньої повіки.

Епіфора – сльозотеча.

Дакріоцистит – запалення сльозового міхура.

Синдром „сухого ока” – термін, який об’єднує групу захворювань, які призводять до порушення зволоження поверхні ока.

Синдром Шегрена (Sjögren) – поєднання хронічного сухого кератокон’юнктивіту, гіпофункції екскреторних залоз та системного колагенозу (ревматизм, системний червоний вовчак, склеродермія).

5. СЛЬОЗОВІ КРАПКИ верхнього і нижнього повік розташовані поблизу внутрішнього кута очної щілини по задньому ребру відповідної повіки на вершинах сльозових сосочків. Сльозові сосочки у молодих людей згладжені, у літніх через атрофію підшкірної тканини сильно виступають, відповідаючи своїй назві. У нормі сльозові крапки видні тільки при відтягуванні вік. Нижня слізна крапка звернена в латеральну сльозову борозенку - між зовнішнім краєм напівмісячної складки і бульбарної кон’юнктиви, а верхня - у медіальну (між внутрішнім краєм напівмісячної складки і сльозовим м’ясцем).

Атрезія сльозових крапок – відсутність сльозових крапок

Дислокація сльозових крапок – зміна положення сльозової крапки по відношенню до вершини сльозового сосочка

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Назвіть основні методи діагностики захворювань повік.

2. Визначте поняття ячменю, халязіону, блефариту. Вкажіть етіологічні фактори розвитку ячменю, халязіону, блефариту.

3. Розкажіть особливості клінічного перебігу, принципи лікування і профілактики ячменю, халязіону, блефариту.

4. Перелічіть аномалії положення повік та розкажіть чим вони обумовлені.

5. Розкажіть класифікацію, клініку, принципи лікування новоутворень повік.

6. Назвіть основні методи діагностики захворювань сльозових органів.

7. Визначте поняття дакріоаденіту. Опишіть етіологію, клініку, методи діагностики, перебіг, ускладнення.

8. Розкажіть основні принципи лікування дакріоаденіту.

9. Опишіть патогенез, стадії клінічного перебігу, наслідки та принципи лікування сухого кератокон’юнктивіту при синдромі Шегрена.

10. Визначте поняття дакріоциститу. Вкажіть етіологічні фактори розвитку дакріоциститу дорослих та новонароджених.

11. Назвіть клінічні симптоми дакріоциститу дорослих та дакріоциститу новонароджених.

12. Розкажіть основні принципи лікування і профілактики дакріоциститу дорослих та дакріоциститу новонароджених.

13. Назвіть ускладнення хронічного дакріоциститу.

14. Розкажіть етіологію, клініку та лікування флегмони сльозового мішка.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

 

Завдання Послідовність виконання
1. Провести зовнішній огляд і пальпацію повік. 1. Посадити хворого обличчям до світла. 2. Сісти напроти відвівши власні коліна вправо. 3. Оглянути частини обличчя, що оточують очну ямку сльозової залози і сльозового мішка. 4. Визначити стан повік, їх положення. Звернути увагу на стан шкіри повік, їх межі, положення, характер змикання, стан реберних країв, ширину інтермаргінального простору, наявність та напрям росту вій, стан і положення сльозових точок. 5. При виявленні набряку гіперемії, вигинань провести пальпацію цих ділянок вказівним пальцем.
3. Провести виворіт повік. Для вивороту нижньої повіки 1. Запропонувати хворому поглянути вгору. 2. Великим пальцем правої руки, притуливши його до краю нижньої повіки, натягнути шкіру донизу. 3. Відтягуючи по черзі внутрішній, та зовнішній кути, оглянути кон¢юнктиву нижньої повіки і нижню перехідну складку. Для вивороту верхньої повіки 1. Запропонувати хворому поглянути до низу. 2. Великим і вказівним пальцями правої руки взяти за вії верхньої повіки і підтягнути її наперед і донизу, утримуючи її в такому положенні. 3. Водночас пальці лівої руки покласти на голову хворого так, щоб великий палець зручно розташувався над бровою на верхній повіці і його верхівка знаходилась біля краю хряща повіки. 4. Натискуючи великим пальцем правої руки на відчутний пальцями верхній край «хряща» повіки і зсуваючи його донизу, правою рукою потім різко відтягнути повіку наперед і догори, ніби накручуючи її на великий палець лівої руки 5. Як тільки повіка вивернеться, великим пальцем лівої руки треба притиснути вії цієї повіки до брови і потримати в такому положенні протягом всього огляду. 1. Замість великого пальця лівої руки у якості важеля може бути використана скляна паличка або ліпше повікопідіймач. Для цього край останнього слід поставити на шкіру злегка відтягнутої великим та вказівним пальцями лівої руки за війовий край повіки біля верхнього краю хряща, розмістивши при цьому ручку повікопідіймача, яку утримують пальці правої руки у вертикальному напрямку донизу. 2. Підтримуючи і відтягуючи війковий край повіки лівою рукою, вивернути ручку повікопідіймача догори, вивертаючи при цьому кон’юнктивальний бік повіки.
4. Провести зовнішній огляд і пальпацію ділянки сльозової залози. 1. Оцінити форму очної щілини 2. Уважно оглянути ділянку шкіри в ділянці розташування сльозової залози (зовнішня частина верхньої повіки). 3. Оглянути пальпебральну частину сльозової залози для чого слід вивернути верхню повіку та спрямувати погляд пацієнта вниз і до носу 4. Оцінити стан залози
4. Провести зовнішній огляд і пальпацію ділянки сльозового мішка. 1. Уважно оглянути ділянку сльозового мішка (ділянка під внутрішньою зв¢язкою повік). 2. Для виявлення вмісту у ньому слід надавити на ділянку мішка знизу вгору. Вміст видавлюватиметься із сльозових точок.
5. Провести канальцеву пробу. 1. Закапати у кон’юнктивальний мішок 1-2 краплі 3% розчину коларголу чи 1% розчину флюоресцеїну. 2. Увімкнути секундомір. 3. Визначити час за який поверхня ока знебарвиться. Норма – 1-2 хвилини 4. Оцінити результат дослідження.
6. Провести носо-сльозову пробу. 1. Закапати у кон’юнктивальний мішок 1-2 краплі 3% розчину коларголу чи 1% розчину флюоресцеїну. 2. Увімкнути секундомір. 3. Ввести в ніс під нижню носову раковину зонд з ватним тампоном на кінці. 4. Визначити час за який на тампоні з’явиться фарбник Норма – 3-5 хвилин 4. Оцінити результат дослідження..
7. Провести тест Ширмера. 1. Завести на край нижньої повіки зігнуту на маркованому кінці смужку фільтрувального паперу (довжина 35 мм, ширина 5 мм) 2. Через 5 хвилини оцінити довжину змоченої частини смужки Норма 15 мм і більше.

 

 

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 663 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)