АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Алгоритм виконання роботи.

І. Дати характеристику серозного запалення в печінці по мікропрепарату «Серозний дерматит», зафарбованому гематоксиліном та еозином (велике збільшення),встановити локалізацію ексудату; визначити його клітинний вміст. Препарат замалювати.

2. Визначити характер ексудату на поверхні епікар­ду по макро-та мікропрепарату «Фібринозний перикардит», зафарбованому гема­токсиліном та еозином. Вивчити зміни в названих ді­лянках серця.

3. Визначити характер ексудату в епідермісі та дермі. Звернути увагу на клітинний вміст його по мікропрепарату «Флегмона шкіри», зафарбованому гематоксилі­ном та еозином. Препарат замалювати.

4. Пояснити запальний процес у паренхімі легень по мікропрепарату, зафарбованому гематоксиліном та ео­зином, «Бронхопневмонія». Звернути увагу на локаліза­цію, клітинний склад ексудату, зміни в альвеолоцитах та інтерстиції легень. Препарат замалювати.

5. Охарактеризувати геморагічне запалення легень по макропрепарату «Геморагічна пневмонія».

6. Вивчити та описати макропрепарат “Крупозна пневмонія», звернути увагу на колір, розміри та конси­стенцію легень.

8. Вивчити та описати макропрепарат «Апостематозний нефрит». Звернути увагу на розміри, колір та харак­тер змін на поверхні нирки.

9. Вивчити та описати макропрепарат «Дифтерійний коліт». Звернути увагу на колір, товщину стан фібри­нозної плівки, її зв'язок з підлеглою тканиною.

11. Охарактеризувати еміграцію лейкоцита через і стінку капіляра при запаленні: звернути увагу на розташування лейкоцита, наявність у нього псевдоподій, стан базальної мембрани.

12. Назвати види ексудативного запалення.

13. Перерахувати зміни мікроциркуляторного русла,що лежать в основі ексудативного запалення.

14. Назвати клітинний склад різних видів ексудату.

15. Дати характеристику: а) серозного запалення;б) фібринозного запалення: крупозного та дифтерійно­го;в) гнійного запалення: абсцесу, флегмони.

16. Дати характеристику катарального запалення.

Вирішити ситуаційні задачі.

Задача № 1.

На розтині в черевній порожнині хворого 26 років виявлено біля 2 л. гнійної рідини. Очеревина непрозора,на її поверхні маси фібрину сіруватого кольору, що покривають також петлі кишківника.

І. Про який вид ексудативного запалення може йти мова?

2. Який склад ексудату?

3. Назвати форму запалення.

Задача №2

При мікроскопічному дослідженні вилучених мигдаликів виявлена гіперемія, набряк, наявність виразокнаповерхні та фібринозна плівка на слизовій оболонці.

1. Про яку форму ангіни йде мова?

2. Назвати вид ексудативного запалення.

3. Який склад ексудату?

Задача № 3.

Хворий гломерулонефритом 58 років помер від уре­мії. На розтині виявлено тьмяний епікард з сірувато-жовтою «волосяною» поверхнею. На вісцеральній плеврі легень також є плівка, що легко, знімається, сіруватого кольору. Стінка товстої кишки потовщена, на слизовій оболонці сіро-жовтого кольору плівка, що важко зніма­ється.

1. Про який вид ексудативного запалення йде мова?

2. Назвати форми запалення на епікарді, вісцераль­ній плеврі легень та слизовій оболонці кишки.

3. Який склад ексудату?

Задача № 4.

На розтині у правій плевральній порожнині виявлено 2 л. мутної рідини. Плевра тьмяна, набрякла, пухка.

1. Про який вид ексудативного запалення може йти мова?

2. Назвати його можливі причини та наслідки.

3. Який склад ексудату?

Задача № 5;

На розтині в легенях виявлена порожнина діаметром 50 мм з щільною капсулою. Всередині порожнини знахо­дяться вершкоподібні маси жовто-зеленого кольору. Нирки збільшені, ущільнені, сірого кольору. На розрізі корковий шар широкий, «сального» виду, пірамідки сіро-рожевого кольору.

1. Який вид ексудативного запалення має місце?

2. Про який вид ускладнення йде мова?

3. Назвати різновидність запального процесу.

Тема: ПРОДУКТИВНЕ ТА СПЕЦИФІЧНЕ ЗАПА­ЛЕННЯ

Мотиваційна характеристика.

Продуктивне запалення характеризується великою різноманітністю тканинних змін, схильністю до хроніч­ного перебігу, проліферацією клітинних елементів спо­лучної тканини з переважною локалізацією у стромі органів.

Встановлено, що цей вид запалення відображає про­цес становлення імунітету, закінчуючись розвитком скле­розу, що має важливе значення в клініці.

Специфічне запалення — поняття клініко-морфологічне; для нього характерна послідовність розвитку клі­тинно-тканинних реакцій. Як правило, вони виникають у відповідь на появу в тканинах патогенного агента органічної або неорганічної природи, що поступово знешкоджується при участі клітин макрофагально-фагоцитарної системи.

Знання теми має важливе значення для вивчення морфології та патогенезу широко розповсюджених захво­рювань з імунними порушеннями в організмі.

Мета: Вивчити морфологічні основи продуктивного та специфічного запалення.

Питання: 1. Класифікація та варіанти перебігу продуктивного запалення.

2. Механізми розвитку, морфологію та наслідки продуктивного запалення.

3. Морфологічні особливості тканинних реакцій при продуктивному запаленні в залеж­ності від реактивності організму.

4. Визначення, етіологія та механізми розвитку специфічного запалення, його клініко-морфологічні особливості.

5. Морфологія різних видів специфічного запалення, його ускладнення, визначення поняття «склероз», «цироз» та «фіброз».

Практичне завдання:

1. Дати характеристику змін в легенях по макропрепарату «Міліарний туберкульоз»: звернути увагу на на­явність гранульом в легеневій тканині, їх розміри, локалізацію та форму. Препарат описати.

2. Назвати стадії утворення гранульоми.

3. Назвати типи продуктивного запалення з корот­кою характеристикою кожного.

4. Охарактеризувати будову туберкульозної грану­льоми.

Вирішити ситуаційні задачі.

Задача № 1.

На розтині хворого туберкульозом в легенях та пе­чінці знайдено багато білуватого кольору, розміром з просяне зернятко вузликів.

1. Назвати форму туберкульозу.

2. Назвати стадію продуктивного запалення.

3. Встановити вид гранульоми та описати її струк­туру.

Задача № 2..

У хворого вадою серця під час операції комісуротомії взято біоптат м'яза серця. Під час мікроскопічного до­слідження вушка лівого передсердя встановлено скупчен­ня клітинних елементів із макрофагів, плазмоцитів, по­одиноких лімфоцитів та лейкоцитів; спостерігається також помірне розростання сполучної тканини вздовж су­дин дрібного калібру.

1. Про яке захворювання може йти мова?

2. Встановити вид продуктивного запалення.

3. Який наслідок названого запального процесу?

Додаткова інформація:

Чинник некрозу пухлин- а (ФНПа) синтезують макрофаги, нейтрофіли, зірчасті ретикулоэндотелиоциты, Т-, В-лімфоцити, натуральні кілери. ФНПа грає роль в захисті від інфекцій і пухлин, діє як імуностимулятор і медіатор імунної відповіді. Його ефекти схожі з ефектами ІЛ-1, він бере участь в розвитку септичного шоку, апоптозу. На відміну від ІЛ-1 Фноа активує синтез метаболитов азоту, що володіють бактерицидною дією, ліпопротеїнову ліпазу, що підсилює ліполіз і може привести до розвитку схуднення і навіть кахексії.
При запаленні секреція цитокинов відбувається послідовно: спочатку інтенсивно виділяється ФНПа, потім ІЛ-1, пізніше — ІЛ-6.

Інтерлейкин-6 (ІЛ-6) синтезують не тільки основні і допоміжні клітини імунної системи (моноцити, гістіофаги, лімфоцити, ендотеліоцити, астроцити і клітки мікроглії), але також багато кліток, що не мають прямого відношення до імунної системи (остеобласты, клітки строми кісткового мозку, кератиноциты, синовиальные клітки, хондроцити, эпителиоциты тонкої кишки, клітки Ляйдіга в яєчках, фолікулярно-зірчасті клітки гіпофіза, клітки строми ендометрія, клітки трофобласта і гладком'язові клітки кровоносних судин).
ІЛ -6 надає різноманітне і дуже істотний вплив на багато органів (кров, серце, печінка) і системи (імунну, ендокринну, нервову).

Зокрема, І Л-6 бере участь в перетворенні В-лімфоцитів на плазмоцити, активує Т-лімфоцити і гемопоетичні попередники. Підвищення активності ІЛ-6 часто пов'язано з пошкодженням тканин, викликаним різними діями (механічними, термічними, токсичними, ішемічними, мікробними, алергічними, аутоіммунними, пухлинними, стресовими). МУЛ-6, як і МУЛ-1, надає пірогенну дію, його введення викликає лихоманку, анорексію і загальну слабкість. Він активує дозрівання мегакаріоцитів і збільшує кількість тромбоцитів, служить основним індуктором синтезу білків гострої фази гепатоцитами, стимулює розвиток плазмоцитів, викликає гипергаммаглобулинемию і підвищує кількість імуноглобулінів в крові.

З одного боку, І Л-6 діє як могутній активатор гипоталамогипофизарно-надпочечниковой системи, сприяючи збільшенню секреції АКТГ, СТГ і Вазопресину (АДГ), а з іншою, — зниженню утворення ТТГ і концентрації ліпідів в крові. Показано, що підшкірне введення МУЛ-6 один раз в добу протягом 7 днів приводить до значного збільшення маси надниркових і синтезу глюкокортикоїдів. Останні, за принципом негативного зворотного зв'язку, пригнічують освіту МУЛ-6.
Синтез МУЛ-6 гальмують також естроген, андрогени і сам МУЛ-6.

Виявлено також, що синтез ІЛ-6 підвищується під впливом МУЛ-1, Фноа і катехоламінів. У свою чергу МУЛ-6 гальмує освіта як МУЛ-1, так і Фноа.
В цілому можна вважати, що І Л-6, як і ІЛ-1, — один з основних медіаторів реакції організму на пошкодження тканини, що відзначається при багатьох травматичних, хірургічних, запальних і аутоіммунних захворюваннях. Ці цитокины грають істотну роль в регуляції функцій багатьох життєво важливих виконавських і регуляторних систем. Порушення, що приводять до стійкою гипер- або гіпосекреції ІЛ-6, як і ІЛ-1, підвищують або що знижує їх багаточисленні впливи, можливі при різних захворюваннях і патологічних процесах, зокрема при запаленнях, травмах, аутоіммунних і інших процесах.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 695 | Нарушение авторских прав